Росія судить українських військових моряків за «цивільними» статтями. Чому?

Публікації

Тетяна ІваневичQHA

27 Листопада 2018, 21:03

Тетяна ІваневичQHA

27 Листопада 2018, 21:03

Татьяна Иваневич

QHA media

Україна і Росія різко розійшлися в думці щодо статусу українських моряків з катерів ВМС України «Бердянськ», «Нікополь» і рейдового буксира «Яни Капу», атакованих і захоплених Росією у неділю на виході з Керченської протоки.

Російська сторона розглядає їх як порушників російського кордону і судить за кримінальним законодавством, застосовуючи статті Кримінального кодексу РФ. Моряків звинувачують у груповому порушенні російського кордону «за попередньою змовою … або із застосуванням насильства чи погрози його застосування» (ч.3 статті 322 КК РФ).

У той же час, українські державні органи ы правозахисники наполягають, що моряки потрапили в полон у результаті збройного нападу регулярних збройних сил РФ, і тому мають статус військовополонених. А значить до них мають застосовуватися норми Женевських конвенцій 1949 року, про поводження з військовополоненими і про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі.

Окрім того, українська сторона підкреслює, що Росія намагається судити моряків за злочин, якого вони не скоювали, оскільки українські кораблі жодним чином не порушили російський кордон, а напад на них і зовсім стався у нейтральних водах біля берегів окупованого Криму.

Нюанс, на думку експертів, полягає у тому, що порушити російський кордон у тому районі було б досить складно через його відсутність. Де-юре фарватер Керченської протоки і територіальні води навколо Криму як і раніше вважаються українськими. Писаний «вилами по воді» російський кордон там бачить тільки Росія, яка вважає окупований Крим своєю територією.

Військовополонені

Директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко підкреслює, що затримані громадяни України мають статус військовополонених і мають усі права, гарантовані положеннями Третьої Женевської Конвенції.

— Кримінальне переслідування затриманих військовослужбовців і притягнення їх до кримінальної відповідальності Російською Федерацією є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, — говорить він.

На статусі моряків як військовополонених наполягають і в Прокуратурі Автономної Республіки Крим.

Українські моряки, захоплені у полон, мають статус військовополонених … Росія зобов'язана дотримуватися відповідних норм міжнародного гуманітарного права під час поводження з українськими моряками, — підкреслює прокурор АР Крим Гюндуз Мамедов.

Міністр з питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш акцентує, що Україна розглядає напад російських військових на кораблі Військово-морських сил України в районі Керченської протоки як збройний конфлікт міжнародного характеру. Саме виходячи з цього 24 українських військовослужбовця ВМС ЗСУ, з яких шестеро поранені, є військовополоненими, щодо яких Росія зобов'язана дотримуватися норм Женевської конвенції.

Женевская конвенция требует

Достойно обращаться с военнопленными, обеспечить гуманное отношение и уважение;

Не применять насилие для получения информации от военнопленных;

Не разделять и не перемещать в разные места содержания военнопленных, которые вместе проходят военную службу;

Обеспечить военнопленных продуктами и питьевой водой, а также необходимой одеждой;

Выдавать военнопленным одежду, белье и обувь в достаточном количестве, с учетом погодных условий;

Выдавать военнопленным их форменную одежду, которая соответствует погодным условиям;

Не отбирать все вещи и предметы личного пользования, за исключением оружия;

Бесплатно предоставлять военнопленным надлежащую медицинскую помощь и лекарства;

Обеспечить достойные условия пребывания военнопленных в местах содержания, в частности содержание в защищенных, сухих, теплых, освещенных помещениях, находящихся на суше.

Судовий процес над українськими моряками в окупованому Криму вже відбувся. У вівторок 12 моряків з 24-ох були доставлені з Керчі до Сімферополя і Київський суд вже обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у місцевому СІЗО строком на два місяці. Їх як і раніше звинувачують у порушенні російського кордону і судять за кримінальним законодавством.

Усе це дало підстави Прокуратурі Автономної Республіки Крим сьогодні почати досудове розслідування за фактом порушення окупаційними властями Криму законів і звичаїв війни у відношенні військовополонених моряків ВМС України.

Оглядач «Нової газети» Юлія Латиніна нагадує, що російська сторона у вересні безперешкодно пропустила через Керченську протоку два українських корабля, яка не угледіла в цьому ніяких порушень, і дивується: чому раптом у листопаді аналогічні дії стали приводом для кримінальних обвинувачень.

— Питання до російської сторони: прохід українських суден з українського моря з українського порту в український порт — злочин з точки зору Росії чи ні? Якщо так, то чому російські прикордонники пропустили військові судна 22 вересня 2018 року? Хто за це знятий з посади? Хто розжалуваний у рядові? А якщо не було злочином і незаконним перетин кордону 22 вересня, чому це стало злочином 25 листопада? Які за цей час змінилися міжнародні акти? Як зрозуміти таку вибірковість?

Особенности судебного процесса

Список задержанных украинских моряков (по материалам следствия)Будзыло Ю.А. Зинченко В.А.Опрыско А.А.Цыбизов...
Опубліковано Anton Naumlyuk Вівторок, 27 листопад 2018 р.

Для обрання запобіжного заходу українських моряків розділили на декілька груп. Трьох поранених моряків судили у Керчі, інших — у Сімферополі.

На перше засідання з обрання запобіжного заходу до Сімферополя привезли 12 чоловік, решту планується «привезти» на наступний день.

«Кримський омбудсмен» Людмила Лубіна пояснила це заходами безпеки.

— У вівторок в будівлю суду доставлять 10-12 затриманих військовослужбовців. Приблизно половину від загальної кількості затриманих. Уявіть, скільки конвою треба, щоб доставити таку кількість людей, — заявила вона.

Українських моряків в окупованому Криму зголосилися захищати адвокати, які вже захищають від переслідувань російських силовиків цивільних українців і кримських татар: Еміль Курбедінов, Маммет Мамбетов, Олексій Ладін, Едем Семедляєв, Джеміль Темішев, Айдер Азаматов, Ліля Гемеджі.

Судові засідання проходили формально у відкритому режимі, а за фактом — у закритому: до зали судового засідання пускали тільки за списками, до яких увійшли тільки російських ЗМІ. Активістів не пустили.

Кримськотатарський активіст Риза Асанов розповідає:

— Спочатку було оголошено, що засідання буде відкритим і всі, хто бажає, пройде. Потім оголосили, що "суди" проводитимуть у трьох залах. Відстоявши свою чергу, я підійшов, на мене дуже дико подивилися і запитали: "Ви є у списках?". Я кажу: "Які списки?". Мені повідомили, що "судовий виконавець" сказав, що вхід тільки російським журналістам і тим, хто є у списку. Потім я показав своє посвідчення, виписане польською організацією. Але це, як ніби я бику показав червону ганчірку. Вони забігали, заметушилися і в підсумку сказали, що вас тим більше (не впустять, - ред.).

Окрім того, Керченський міський суд заарештував до 25 січня трьох українських моряків, Андрія Ейдера, Андрія Артеменка і Василя Сороку, які дістали поранення під час атаки.

Джеміль Темішев, адвокат командира катера "Бердянськ" лейтенанта Романа Мокряка, вважає, що справу затриманих українських моряків після обрання запобіжного заходу передадуть до Москви. Тому про всяк випадок рекомендує родичам моряків знайти московських адвокатів.

Присмак Дебальцеве на Чорному морі

Низка експертів вважає, що намагаючись судити військових моряків за цивільними кримінальними статтями, Росія діє за відпрацьованою у гібридній війні схемою: вчинивши акт агресії, при цьому хоче представити себе жертвою. При цьому знизивши рівень конфлікту з міждержавного (в якому її регулярна армія застосувала зброю у відношенні до регулярних збройних сил іншої країни у відкритому морі) до конфлікту по відношенню до окремих персон, нібито які щось порушили.

Нинішні дії російської сторони стосовно українських моряків до болю нагадують ситуацію лютого 2015 року навколо Дебальцеве. Тоді Росія порушила Мінськ-1, перейшла через лінію АТО і всі сили кинула на те, щоб замкнути в Дебальцевському котлі тритисячне українське угруповання. Поспішала, щоб російський президент на Мінських переговорах міг торгуватися життями захоплених українських військових. Тоді не склалося — ЗСУ встигли вислизнути з оточення, хоч і з людськими жертвами, і втратою частини території.

Цього разу Росія поповнила «обмінний фонд» українських заручників (а тепер і військовополонених), життями яких вона буде виторговувати для себе чергові, тільки їй відомі преференції.