Скільки ще житиме ОДКБ?

Публікації
Асіф АлієвQHA
05 Грудня 2022, 15:54
Асіф АлієвQHA
05 Грудня 2022, 15:54
Асіф АлієвQHA

З моменту російської агресії в Україні в Організації Договору колективної Безпеки (ОДКБ) почалися проявлятися відцентрові ініціативи. Після кількох перемог української армії на фронті союзники Москви з ОДКБ розуміють, що "міцність" Москви не така, яку уявляли раніше.

На саміті організації в Єревані, який пройшов 23 листопада, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що стає все більш поширеною думка, що якщо Росія програє війну в Україні, то ОДКБ розвалиться.

«Якщо Росія переможе - ОДКБ житиме, якщо, не дай Боже, не переможе - ОДКБ існувати не буде. І в наших країнах теж багато гарячих голів почали обговорювати цю проблему. Відчуваю, що ми дійшли єдиної думки, що якщо не дай Бог, звалиться Росія, то під цими уламками наше місце», - сказав він.

Проте слабкою ланкою в організації є Казахстан та Вірменія, де частіше говорять про безперспективність воєнної організації Кремля

Казахстан: чи можливий вихід?

Декілька тижнів тому в Казахстані у соціальних мережах та месенджерах поширювалися повідомлення про те, що з 1 січня 2023 року Казахстан планує призупинити своє членство в ОДКБ. Проте МЗС країни заявило, що такі чутки не мають жодних підстав та Казахстан є одним зі співзасновників організації.

«Інформація, що з'явилася в окремих соціальних мережах, про нібито запланований вихід Казахстану з ОДКБ є абсолютним фейком і не відповідає дійсності», - йшлося в повідомленні МЗС.

Проросійський казахський політолог Марат Шибутов вважає, що у разі виходу з ОДКБ Казахстан нібито втратить допомогу союзників і повинен буде вибудовувати нову систему оборони з усіх боків — підвищувати військові витрати як мінімум у п'ять разів, вкладатись у розширення розвідувальної мережі, збільшувати призов до армії та закуповувати нову військову техніку.

«Адже є системи ППО, є військові супутники, є винищувачі та ще дорожчі системи озброєнь. А їх ще треба не лише купити, а й щороку витрачати гроші на обслуговування. Я вже не кажу, що доведеться повністю облаштовувати кордон з Росією, а ці витрати неможливо оцінити», — констатував експерт.

З ним згода Аїда Алимбаєва, політологиня з Киргизстану. Вона вважає, що довгостроковість діяльності ОДКБ залежить від позиції РФ – ініціатора створення, проте роль Москви зменшилася.

«Після війни в Україні інші члени ОДКБ усвідомили, що, по-перше військовий потенціал РФ має свої обмеження. З'явилися сумніви в тому, чи Росія зможе захистити своїх членів у разі агресії з боку третіх країн. По-друге, після вторгнення РФ в Україну у членів ОДКБ виникли побоювання, що РФ може легко вдертися на територію інших країн. Тому у них постало питання: чи справді Росія може стати гарантом безпеки для членів ОДКБ? Зважаючи на це, центральноазіатські країни стали промацувати ґрунт для забезпечення своєї безпеки в інших напрямках. Наприклад, у бік Спілки тюркомовних держав. У жодному разі в найближчі два-три роки не варто очікувати на розпад ОДКБ. Росія поки що має військовий потенціал, і економічна залежність від Росії таких країн, як Киргизстан та Таджикистан, все ще залишається», - сказала вона.

При цьому керівник російського Центру вивчення суспільних прикладних проблем національної безпеки, полковник у відставці Олександр Жилін вважає, що головне завдання, яке вирішуватиме переобраний президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв це — за підтримки Китаю обійти Росію та зайняти її місце на пострадянському просторі. Насамперед створенням привабливого образу Казахстану з погляду політики, економіки та військової політики.

«Тому, що розуміють усю глибину залежності Москви від Астани. Чого тільки вартий сірий імпорт (контрабанда) в обхід санкцій і тільки для ВПК, не кажучи про інше», – пише Жилін.

Ймовірно через вплив Китаю миротворці ОДКБ (російська армія) – так швидко були виведені з Казахстану на початку цього року. Пекін нібито надіслав, що інакше стосунки між Китаєм та Росією можуть зіпсуватися. Також свої амбіції артикулював і Захід. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив про необхідність створення транспортного коридору до Китаю через Казахстан в обхід Росії.

«Ми повинні поглиблювати зв'язки з регіоном, залучити його величезний потенціал, який представлений в енергетичних постачаннях, постачання критично важливої ​​сировини та нових транспортних коридорах, які не залежать від Росії», – написав він у своєму блозі, маючи на увазі Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут, розвиток якого обговорювався під час його нещодавнього візиту до Казахстану.

А якщо до цього додати, що США, за словами надзвичайного та повноважного посла США в Республіці Деніела Розенблюма, планують спростити процес видачі віз казахстанцям, то очевидно, що процес виведення Казахстану зі сфери впливу РФ уже пішов. Однак Астана залишається вірною своєї традиційній політики кожен крок робить поступово, уникаючи різких заяв та поворотів.

Вірменія: ОДКБ у пострадянському просторі себе не виправдовує

Напередодні саміту ОДКБ, увечері, 22 листопада у вірменської столиці відбулася акція протесту, учасники якої заявили, що ОДКБ нічим не допомогла вірменам під час осінньої війни 2020 року у Нагірному Карабаху.

За їхніми словами Росія нав'язує Вірменії свою волю. Головною подією саміту ОДКБ, без сумніву, став демарш Вірменії.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян відмовився підписувати проєкт декларації Ради колективної безпеки ОДКБ та проєкт про спільні заходи щодо надання допомоги Вірменії. Втім, на тлі програної Вірменією другої карабаської війни та військових дій, що продовжуються, на вірмено-азербайджанському кордоні подиву це не викликає.

За словами Пашиняна, ОДКБ не виконав свої союзницькі зобов'язання.

«Відсутність з боку ОДКБ чіткої політичної оцінки ситуації та неприйняття вищезгаданого рішення може означати не лише відмову ОДКБ від союзницьких зобов'язань, а й інтерпретуватись Азербайджаном як зелене світло з боку ОДКБ для подальшої агресії проти Вірменії. А це суперечить не лише букві, а й духу та змісту основних документів ОДКБ», – заявив вірменський прем'єр, коментуючи відмову підписати проєкт Декларації СКБ ОДКБ про допомогу Вірменії, додавши, що проєкт недостатньо опрацьовано.

Спікер парламенту Вірменії Ален Симонян пішов ще далі та заявив, що ОДКБ нежиттєздатний.

"Життя доводить, що військова роль ОДКБ у пострадянському просторі себе не виправдовує. Вірменія приєдналася до ОДКБ "для захисту від турецько-азербайджанського тандему" і не отримала її. Ми очікували, що у документі хоча б знайде своє місце політична оцінка", - зазначив Симонян.

Член ради Національного демократичного полюса Вірменії Ваґі Гаспарян заявив українському телеканалу 24 каналу, що Вірменія може вийти з ОДКБ, оскільки Росія її зрадила. Загалом вірменський народ хоче переглянути зовнішню політику своєї країни та переорієнтуватися із Кремля на Захід, проте колаборантський уряд Пашиняна проти. Гаспарян розповів, що ставлення до ОДКБ серед вірменів різко негативне. Воно посилилось після війни, коли Росія зрадила Вірменію, зв'язавши їй руки.

Попри це російський політолог та опозиціонер Федір Крашенінников заявив DW (радіо Німецька Хвиля), що організація існуватиме ще якийсь час.

«У всякому разі, я не бачу серйозних намірів з боку будь-кого з членів організації покинути її. Можливо, в обмін на збереження членства в ОДКБ Кремль обіцяє їм якісь преференції, вуглеводні за пільговими цінами, озброєння. Тож, гадаю, ніхто не посміє першим вийти з ОДКБ, і всі досидять там до якоїсь трансформації у Росії», - зазначає Крашенінников.

Політолог вважає, що це стане можливим, лише після того, як Путін зникне з політичної арени. З ним погоджується ще один незалежний політолог Дмитро Болкунець, який також стверджує, що Москва зберігає серйозні економічні та інші важелі впливу на інших держав ОДКБ. Тому ніхто на такий крок сьогодні, швидше за все, не піде, вважає він.

Проте якщо хтось і вийде з ОДКБ, то це буде Біларусь, наголошує Болкунець.

«Припускаю, що в майбутньому будь-який із демократично обраних керівників Білорусі поставить питання про вихід з ОДКБ. Тому що подія у лютому (військову агресію Росії проти України) дуже серйозно підірвала авторитет організації не лише в самій Білорусі, а й в очах сусідніх (з республікою) держав, які зараз бачать із боку Мінська велику військову загрозу», – сказав Дмитро Болкунець.

За його словами, Росія порушила міждержавні домовленості та незаконно використовувала білоруську територію для нападу на територію України. Це важливий момент, пов'язаний із можливим нейтральним статусом Білорусі в майбутньому.