«У школах Криму все більше дітей росіян-колоністів, які є ретрансляторами підтримки окупації» — експертка про небезпеки заміщення населення і стан української освіти на півострові

Публікації
Тетяна ІваневичQHA
01 Вересня 2021, 20:13
Тетяна ІваневичQHA
01 Вересня 2021, 20:13

Кількість першокласників в окупованому Криму щороку збільшується, при цьому правозахисники припускають, що збільшення відбувається завдяки активній політиці Росії із заміщення кримського населення росіянами. У кримських школах зростає відсоток школярів — дітей російських колоністів. Це відбувається на фоні політики витіснення українців з Криму і практичного знищення на півострові української освіти. Друга за кількістю етнічна спільнота Криму — українці — зараз позбавлені можливості навчатися рідною мовою.

У чому полягає небезпека російської «колонізації» кримських шкіл, чи лишились ще в Криму осередки української освіти, чи є потреба у кримських дітлахів в українській освіті та що може зробити держава Україна — про це в інтерв’ю «Кримським новинам» у День знань розповіла менеджерка проєктів Центру громадянської просвіти «Альменда» Марія Суляліна.

«Навіть декларативно на весь Крим лише одна школа з українською мовою навчання»

____________________________________

Правозахисники констатують фактично ліквідацію української освіти в Криму. За даними окупаційних органів влади, на півострові навчаються українською мовою трохи більше 200 дітей і залишилась одна українська школа. Чи правдиві ці цифри і, можливо, у вас є оновлена інформація — скільки кримських дітей сьогодні пішло саме до українських шкіл?

Поки ми не можемо навести цифру української освіти в Криму на 2021-2022 рік. Остання цифра за минулий навчальний рік, яку повідомляли кримські заклади освіти — українською мовою в Криму навчаються 206 дітей. Але тут треба бути дуже уважними, тому що понад 150 дітей, за їхніми звітами, навчаються у школі №20 у Феодосії. Однак де-факто там навчання українською мовою не проводиться. Туди неодноразово приводились монітори різних громадських організацій і з’ясовували, що там насправді немає навчання українською мовою. Ще 52 дитини торік навчалися у Сімферопольській академічній гімназії і до цієї гімназії також є питання і, скоріше за все, там навчання українською мовою теж не ведеться у повному обсязі.

Якщо підсумувати, то декларативно феодосійська школа — з українською мовою навчання, а в сімферопольській гімназії декларується наявність класів з українською мовою навчання. Тобто навіть декларативно на увесь Крим лише одна школа з українською мовою навчання.

Що може бути дотичним свідченням, що українська освіта в Криму фактично відсутня і навіть тих 206 школярів може не існувати в реальності?

В Криму практично немає підручників, надрукованих українською мовою. Зрозуміло, що якщо у вчителя підручник російськомовний, то він не буде вести предмет українською мовою.  Більше того, усі іспити кримські учні мають складати російською мовою. Тобто ситуація, коли треба навчатися українською мовою в Криму, а потім складати іспити російською, дає підстави припускати, що вчителі, навіть ті, які викладають українську мову, всю термінологію дають російською, щоб дитина потім могла скласти іспит.

Тобто по факту можна припустити, що реальна кількість дітей, які навчаються українською мовою в Криму, ледь не вдвічі менша заявлених двох сотень?

По факту можна казати, що навіть ця цифра, яка є мізерною, 206 дітей на увесь Крим — це мізерна цифра, але й вона може не відповідати дійсності. І це підтверджують, як я вже згадувала, і моніторингові візити, і відсутність надрукованих українською мовою підручників, і вимога складати іспити російською мовою.

«У дітей, які від початку навчатимуться в одному класі з дітьми з РФ, формуватиметься сприйняття України як чужої країни» 

____________________________________

В російських і кримських ЗМІ активно просувається такий пропагандистський посил, що  цього року до першого класу в Криму йдуть діти, які народились вже «без України» і це подається як позитив. Наскільки «інакші» зараз кримські школярі, ніж ті, що були до 2014 року?

Щодо дітей, які пішли в школу в цьому році, то їх треба ділити на дві категорії, тому що усі ці сім років відбувається дуже сильна зміна демографії в Криму. І першокласники, які зараз йдуть в школу, це не лише першокласники, які є дітьми українських громадян в Криму, а ще й діти тих росіян, які заїхали з Російської Федерації в Крим вже в часи окупації.

Ми зараз будемо порівнювати цифри з демографії в Криму — по кількості першокласників, які пішли зараз до школи, і кількість народжених тоді, щоб зрозуміти — який відсоток дітей зараз йде в школу є кримськими дітьми, а який відсоток — це все ж таки оцей результат заміщення населення. 

Експерти говорять, що кількість росіян, які переїхали до Криму за ці роки коливається у межах 500-700 тисяч. А чи відомо, скільки взагалі першокласників цього року в Криму і скільки з них — діти росіян-колоністів?

У цьому році в окупованому Криму кількість першокласників зросла у порівнянні з доокупаційним періодом. Наприклад, «Міносвіти» Криму наводить дані, що цього року 24 700 дітей пішло в перший клас, а у 2014 році кількість першокласників була 21 300. І експерти хочуть зрозуміти демографічні передумови такого збільшення — чи це справді була більша народжуваність у цей рік, чи це все ж таки вже результат зміни Росією демографії.

Окрім того, загалом кількість дітей, які навчаються у школах Криму в цьому році, теж дуже сильно зросла. Якщо у минулому навчальному році в школах Криму навчалось 212 тисяч дітей, то в цьому році озвучена цифра у понад 222 тисячі учнів. Тобто зростання значне.

До речі, є одна незрозуміла тенденція — з кожним роком в Криму скорочується кількість шкіл при тому, що кількість учнів збільшується. Якщо у 2014 році в Криму було 587 шкіл, у минулому — 547, то в цьому вже 545 шкіл. 

Наші (експертів, — прим. ред.) припущення, що відбувається оптимізація, укрупнення і відповідно, зменшення кількості сільських шкіл і це означає, що у дітей в сільській місцевості можуть виникнути проблеми з тим, як добиратися до школи. Але це поки припущення. Треба ще отримати інформацію — які саме школи зникли і скільки дітей цього року будуть навчатися у дві зміни.

У чому полягає небезпека збільшення кількості першачків і взагалі учнів з Росії в кримських школах?

Головна небезпека в тому, що люди, які переїжджають на окуповану територію, це не просто населення Російської Федерації, яке може бути різних поглядів. Це ті люди, які свідомо підтримують окупацію, які є такими ретрансляторами ідей підтримки окупації. І їхні діти також будуть ретранслювати ці ідеї на своєму рівні. 

У Криму й так через навчальний процес, через шкільні програми, через підручники історії, через предмети гуманітарного циклу нав’язується думка, що Крим буцімто завжди був частиною Росії, нав’язуються усі ті міфи про «самовизначення Криму», про «вільний референдум» тощо. І у дітей, які від самого початку навчатимуться в одному класі з дітьми з Росії, буде змінюватися оця свідомість і сприйняття України не як своєї держави, а як чужої країни. 

Політика зміни демографічного складу в Криму здебільшого на це і спрямована. Не просто так  Російська Федерація виділяє величезні кошти на програми «зємскій вчитель» в Криму, «зємскій фєльдшер», не просто так туди перевозять військових з Російської Федерації. Це все — цілеспрямована політика, щоб розрізати ті зв’язки, які існують між вільною частиною України та окупованим Кримом.

«Україна може допомогти кримчанам якісною дистанційною освітою. Потреба в ній існує» 

____________________________________

Які варіанти впливу на збереження української освіти в Криму має Україна або міжнародна спільнота зараз?

Перш за все, якщо ми говоримо за міжнародну спільноту, ця тема постійно має бути у фокусі уваги і про неї постійно треба говорити і наголошувати на тому, що Росія знищує українську освіту в Криму, і що в Криму діти повинні мати можливість отримувати освіту українською мовою.

Вихованці Лозівської спеціальної школи-інтернату беруть участь в заході проєкту «Юнармія. Наставництво». Крим, березень 2019 року.

З того, що може зробити держава Україна при тому, що вона не має фізично доступу до окупованої території, це якісна робота дистанційної освіти для дітей з Криму, це якісні курси. Ми в період карантину побачили, що держава спроможна у швидкі терміни створити якісні відеоуроки, перевести в онлайн цілу країну. І ось ця система, вона має бути максимально проста і налагоджена для дітей з окупованих територій. Щоб вони зайшли на сайт Міносвіти, записались до школи і відвідували її віртуально, отримали якісні курси, які дозволяють їм отримати освіту не тільки українською мовою, а й освіту, яка відповідає дійсності.

Що ви маєте на увазі під «освітою, що відповідає дійсності»?  

Скажімо, коли ми говоримо про ту ж саму історію — це предмет, який змінює світогляд, змінює свідомість дітей. А те, що вони вчать в окупованому Криму зараз — це суцільна пропаганда, це не має нічого близького з історичними подіями. Тому нам дуже важливо вчити кримських школярів коректній історії і медіаграмотності. Для цих дітей це неймовірно важливо, бо вони постійно перебувають в умовах російської пропаганди і дуже агресивної пропаганди. Подібні українські курси з медіаграмотності наразі є, але вони створені громадськими організаціями, а це має бути запроваджено на системному рівні, щоб дитина, яка отримує дистанційну освіту в українській школі, вона обов’язково проходила курси медіаграмотності.

Наскільки, за вашими оцінками, зараз в Криму є потреба у навчанні українською мовою і у вивченні української мови? 

Потреба в україномовній освіті в Криму, безумовно, є. Ми бачимо, що діти з Криму продовжують вступати в українські університети. Ми проводили моніторинг репетиторів у Криму і репетитори з української мови в Криму є. І коли ми спілкувалися з дітьми, які вступають до ВНЗ на материку, вони кажуть, що вони користуються послугами репетиторів з української мови. Тому що на сьомий рік окупації вже всім зрозуміло, що кримський диплом нікому не потрібний і з ним ти можеш далі продовжувати життя лише в Криму або в РФ. А все ж таки український диплом — це можливість жити і працювати в будь-якому місці й він визнається. Тому кримські діти розуміють, що для вступу їм необхідна українська мова і вони шукають різні шляхи її вивчення.

Знаєте, я люблю говорити про конкретні приклади. Коли ти чуєш особисту історію людини, дитини з Криму, яка навчалась дистанційно, бо вона хотіла вступити до українського університету; яка приховувала це від своїх однокласників, бо це було небезпечно; якій вчитель історії у кримській школі сказав «я на тебе в ФСБ напишу, якщо ти ще раз з’явишся з цією чашкою», коли вона прийшла в школу з чашкою з українською символікою; яка проходила КПВВ і її розвертали російські прикордонники, а вона потім поверталась знов, бо у неї вимагали додаткові документи… І ця дитина приїжджає і все ж таки вчиться тут (на материку) у ВНЗ, і таких дітей не один, не два, а їхня кількість збільшується і збільшується — це свідчить про те, що дітям в Криму потрібна Україна і потрібна українська освіта, і вони відчувають себе громадянами України