Ухилянтів та кримінальних справ ставатиме все більше: чим супроводжується незаконний призов кримчан до російської армії

Новини
Тетяна ІваневичQHA
15 Лютого 2020, 08:00
Ілюстративне фото
Тетяна ІваневичQHA
15 Лютого 2020, 08:00
Тетяна ІваневичQHA

Кількість “судових” вироків за ухилення від незаконного призову в Криму до лав російських збройних сил продовжує рости і цього року може взагалі перевалити за сотню. На сьогодні вже 82 кримінальні справи передані на розгляд в так звані «суди» Криму, а по 81 справі вже винесено рішення. Такі останні дані повідомив QHA media експерт “Кримської правозахисної групи” Олександр Сєдов

Кримчани все частіше намагаються уникнути служби, хоча ухилення від призову може каратися штрафом. Або примусовими роботами, арештом і навіть позбавленням волі на строк до двох років. Відповідно, каральна машина працює все активніше.


Основне покарання - штраф


Практично по всім рішенням «судів», тексти яких на сьогодні знайшли юристи КПГ, а це понад 50 вироків, – присуджені штрафи. Один вирок присуджує примусові роботи за ухилення від альтернативної служби, ще одне винесене “судове” рішення – умовний термін позбавлення волі на 8 місяців.

Сєдов розповів про досить парадоксальну історію із присудженням примусових робіт за ухилення від альтернативної служби. В ухиленні звинуватили кримчанина, який приїхав для проходження альтернативної служби до російського Нижнього Новгороду, а там його взимку поселили в літньому будиночку в пансіонаті. І людина служити відмовилась. Але замість того, щоб покарати тих, хто не забезпечив належні умови проходження служби, суди винесли вирок «ухилянту», присудивши примусові роботи.

Переважаючу кількість саме штрафних вироків правозахисники пояснюють тим, що згідно російського законодавства до позбавлення волі засуджуються у разі наявності непогашеної судимості. Однак в основному призовники - це молоді люди, які не встигли ще заробити судимості, тому переважно вони отримують лише штрафи. Щодо решти майже трьох десятків вироків, то у КПГ наразі немає текстів рішень, але юристи переконані, що і в них переважна більшість штрафних покарань. 

Розміри штрафів не дуже варіюються. Штрафують і в мінімальному розмірі (5 тисяч рублів), але основна маса штрафів коливається в середніх межах 15-20-30 тисяч російських рублів. Максимальна сума штрафу може сягати 80 тис. руб., але правозахисники кажуть, що не стикалися з такими вироками. Найбільший, який попадався за ухилення від армії був на рівні 50 тис. руб.

Зазвичай кримські “судді” в «судах» особливо не фантазують – вони беруть старі рішення, змінюють прізвище і просто роздруковують його як нове, - роз’яснює правозахисник нюанси нинішнього "правосуддя" на окупованому півострові.

Втім, сплата штрафу не звільняє кримчан від «почесного обов’язку» все ж таки відслужити в армії РФ. Поки людина не сплатить штраф, судимість з неї не знімуть, а доки у людини судимість, її не призивають. Однак в найближчу ж призовну кампанію після зняття судимості призовнику знов надішлють повістку. Якщо він знов відмовиться служити, все запускається по новому колу – новий штраф, цього разу вже більший, нова судимість. І знов-таки це не звільняє від обов’язку служити. 

Скільки разів можна так уникати служби без якоїсь серйозної шкоди для себе, правозахисники сказати не можуть. Лише відзначають, що бажано ще до першої повістки намагатись убезпечити себе так, щоб уникнути служби на законних підставах (з точки зору чинного в Криму де-факто російського законодавства).

Тож Сєдов прогнозує подальше збільшення “судових” вироків за ухилення від служби:

«Як показує практика, кількість кримінальних справ за ухилення від служби в армії РФ в Криму збільшується і буде збільшуватись надалі. Торік було близько 30 подібних вироків, з квітня, коли почнеться весняна призовна кампанія, ця цифра почне різко зростати. Ймовірно, 40-50 вироків цього років можна очікувати».


За призовниками приставили стежити роботодавців


Навіть російська окупаційна влада констатує - кількість бажаючих уникнути призову постійно збільшується. Особливо після того, як з 2017 року кримчан почали направляти служити за межі Криму. Скажімо, під час останнього осіннього призову «глава» Керчі Сергій Бороздін заявив, що керченський «військкомат» останнім часом зазнає труднощів при наборі в армію, оскільки придатні до строкової служби молоді люди активно уникають призову. За місяць до кінця призову з 1891 людини вдалося оповістити 1535. Решта 296 - в числі тих, хто ухиляється від отримання повістки.

Проте з кожним роком потенційному призовнику стає все складніше реалізовувати упереджуючі заходи, аби не служити. З року в рік окупаційна влада напрацьовує практику, напрацьовує процеси притягнення людей до відповідальності, зокрема, спонукаючи роботодавців повідомляти про потенційних призовників. 

Скажімо, був досить поширений варіант – не ставати на облік. Це передбачає адміністративну, а не кримінальну відповідальність. І штраф за не постановку на облік на сьогодні символічний – 500 рублів, хоча російські законодавці вже обговорюють законопроект про збільшення його в десять разів. За словами Сєдова, поки він не стикався із судовими рішеннями, які б присуджували ці штрафи: «Маленька сума штрафу і, можливо, просто ніхто не хоче з цим зв’язуватись, порушувати адміністративну справу».

Однак і тут російський законодавець знайшов протидію. Раніше людина була зобов’язана ставати на облік за місцем прописки, але з осені минулого року людей змушують ставати на військовий облік, навіть якщо вони не змінили прописку. І при переїзді в інше місто більш ніж на два тижні юнак зобов’язаний впродовж двох тижнів стати на облік в місцевому військкоматі. Якщо він сам це не зробив, роботодавець зобов’язаний перевірити документи від військкомату, в яких має бути вказаний місцевий військкомат, і відповідно тоді вже відповідальність переходить на роботодавця, якого очікують суми штрафів вже набагато вищі – десятки тисяч рублів. 

«Вони змушують не лише потенційних призовників, але й роботодавців, які беруть їх на роботу, перевіряти, щоб той став на військовий облік. А якщо він стає на облік, тоді вже починається кримінальна відповідальність у разі неявки до військкомату», - пояснює правозахисник ланцюжок, яким російський законодавець намагається притягнути призовника до військкомату, де б той не знаходився.


Чим може зарадити Україна


Можливості України вплинути на ситуацію із незаконним призовом в окупованому Криму вкрай обмежені, в тому числі в частині допомоги конкретним людям.

Допомогти конкретній людині, яку російська влада переслідує за ухилення від призову, піддаючи штрафам чи заґратуванню, Україна не може, оскільки не має доступу до окупованої території, - говорить правозахисник Сєдов.

Водночас, Україна може вживати певні дії, які впливатимуть дистанційно. І йдеться не лише про роз’яснювально-комунікаційну роботу з кримчанами, про публічне і системне спростування фейків російської пропаганди, про пояснення молодим кримчанам їх права відмовитись від незаконного призову та інформування про способи реалізувати це право.

Ще один блок - посилення міжнародного тиску у вигляді санкцій проти РФ, котрі могли б обмежити її в здійсненні порушень норм міжнародного права на окупованій території. Прокуратура АРК зобов’язана збирати інформацію про незаконний призов в Криму і передавати її до Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі, оскільки призов на окупованій території є злочином. А також виносити рішення про порушення кримінальних справ щодо тих осіб, які дотичні до призову на анексованому півострові.

Олександр Сєдов висловив сподівання, що цього року вирішиться питання про порушення МКС кримінальної справи по факту окупації Криму, і в тому числі буде розглядатись злочин примусового призову. Тим більше що з 2016 року офіс прокурора МКС публікує інформацію про ситуацію з розслідуванням по факту подій в Україні, де одним зі злочинів вказується незаконний призов в окупованому Криму.