Військовий експерт назвав фактори, які впливатимуть на безпекову ситуацію в Україні у вересні. А також згадаймо про «Вейшнорію» і Ко

Публікації
Тетяна ІваневичQHA
03 Вересня 2021, 15:06
Тетяна ІваневичQHA
03 Вересня 2021, 15:06

Масштабні російсько-білоруські навчання «Захід-2021» та вибори до російської Державної думи, які в тому числі незаконно проводитимуться в окупованому Криму — це ті основні події, які впливатимуть на безпекову ситуацію в/навколо України найближчого місяця.

Таку думку в коментарі «Кримським новинам» висловив заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Михайло Самусь.

Експерт зауважує, що в публічному просторі останнім часом велику активність проявляє міністр оборони РФ Сергій Шойгу, і це надає мілітарного забарвлення навіть такій цивільній акції, як вибори до Держдуми Росії.

міністр оборони РФ Сергій Шойгу

На безпекову ситуацію у вересні точно впливатимуть вибори до Державної думи Росії. Оскільки Шойгу там є зараз фронтменом «Єдиной России», він постійно вдаватиметься до войовничої риторики. Питання України і, зокрема, Криму будуть постійно підніматися. Істерія на фоні навчань «Захід-2021» буде точно наростати, — прогнозує Самусь. 

Водночас він вважає, що вибори до Думи стануть і певним стримуючим фактором від розширення агресії проти України.

Вибори до Держдуми створюватимуть такий період, коли для РФ буде недоцільно переходити до якихось активних дій, — говорить експерт.

На його думку, важливим фактором у захисті від зовнішніх загроз є внутрішня ситуація в самій Україні і саме вона спонукатиме або стримуватиме Росію від розширення агресії на нові українські території, в тому числі з півдня.

В принципі, Росія в умовах, коли Україна більш-менш стабільно розвивається, не наважується напасти. РФ потрібне внутрішня дестабілізація, при цьому такого штибу, коли центральне управління і центральне командування Збройних сил буде хоча б на короткий час позбавлене можливості керувати. Можливо, вони не сподіваються на 2014 рік, але щось на кшталт цього. І тоді вони будуть готові провести блискавичну операцію з Криму — морську десантну операцію, повітряну десантну операцію для захоплення південних районів України, шантажуючи Україну широкомасштабним наступом тими військами, які вже зараз зібрані біля українських кордонів і будуть зібрані ще більше під час «Заходу-2021». Але поки ми стабільні, то я думаю, що вони не наважаться на наступ, — прогнозує Самусь.

При цьому, додає Самусь, можна прогнозувати зростання концентрації російських військ навколо українських кордонів і на окупованих українських територіях. Навчання «Захід-2021» збільшують небезпеку з півночі, але, вірогідно, що РФ вдасться до ще подальшого нарощування сили, в тому числі в районах українського півдня (наразі експерти говорять, що в окупованому Криму кількість російських військових сягає 60-80 тисяч осіб, що принаймні в 2-2,5 разів перевищує цифри, які озвучувались ще рік тому — прим. ред.).

Збільшення концентрації російських військ можна очікувати суттєве, думаю, буде не менше, ніж навесні цьогоріч, можливо, навіть більше. Хоча «Захід-2021» передбачає концентрацію на напрямку Білорусі, але я впевнений, що і на південно-західному напрямку так само будуть активно проводитись навчання, у тому числі й ракетні стрільби, — говорить експерт.

Щодо того, як діяти за таких обставин Україні, то Самусь називає три ключові фактори, які дозволять убезпечити країну від розширення зовнішньої агресії Росії як у найближчій, так і в подальшій перспективі. Він зауважує, що варто зробити певні висновки, зважаючи на розвиток подій в Афганістані.

Україні потрібно діяти, як і раніше, — розбудовувати збройні сили. Ви ж бачите Афганістан: які б союзники не були, наскільки б не були оснащені, скільки б зброї не передали, — якщо національні збройні сили будуть такі самі, як в Афганістані, то нічого не спрацює. Але якщо це будуть дійсно національні збройні сили, готові до захисту своєї нації, то саме тоді, незалежно від того, які у нас відносини зі стратегічними партнерами, жоден агресор не наважиться на нас напасти. Тобто внутрішньополітична стабільність, розвиток економіки і найголовніше — розвиток армії та флоту — тут немає іншого рецепту для безпеки. Цей рецепт не міняється кілька тисячоліть, і ця аксіома постійно підтверджується, — говорить експерт.

«Захід-2021»: оборонятися не можна атакувати?

_______________________________________________

Події за участю Росії, що так чи інакше зачіпатимуть Україну, сконцентровані в середині вересня.

Вибори до Державної думи Росії заплановані на 17-19 вересня. Вони відбудуться одразу після спільних російсько-білоруських стратегічних навчань «Захід-2021», що триватимуть 10-16 вересня і пройдуть на території двох країн.

«Кримські новини» пропонують згадати певні дотичні події, які пояснюють, у чому може полягати небезпеки російських дій для України.

РФ направить у Білорусь на навчання «Захід-2021» близько 2,5 тис. військових і важку техніку. У навчаннях планується активно задіяти військову авіацію та Балтійський флот. Загалом у них бере участь близько 200 тис. осіб, понад 80 літаків і вертольотів (із них 30 — російські), до 760 одиниць бойової техніки, майже половина з якої — російська, в тому числі понад 290 танків (із них 140 — російські), понад 240 гармат, реактивних систем залпового вогню і мінометів (до 110 — російські), до 15 кораблів. Також у навчаннях візьмуть участь до 2 тис. військових країн ОДКБ і ШОС.

Сценарій навчань передбачає, що умовна держава «Полярна республіка» виступатиме як супротивник «Центральної федерації». Володіючи розвиненими збройними силами, «республіка» робить спроби силового тиску на «федерацію», ескалація напруженості переростає в збройний конфлікт.

У Росії та Білорусі наголошують, що маневри носять оборонний характер і спрямовані, перш за все, на відпрацювання способів захисту «Союзної держави» РФ/РБ. Однак в Україні й інших країнах Європи вбачають у них потенційну загрозу. 

Зокрема, навчання пройдуть у РБ, у тому числі поблизу кордонів із країнами Балтії. Тобто у тому районі, де знаходиться Сувальський коридор (або перешийок) — ділянка сухопутного кордону Литви і Польщі, 100 кілометри звширшки, яка на заході межує з Калінінградською областю РФ, а на сході — з Білоруссю, і фактично відділяє РФ від Калінінградської області. Експерти вважають, що у випадку війни Росії важливо було б швидко захопити Сувальський коридор, щоб відрізати союзникам із НАТО шлях суходолом до країн Балтії

Показово, що днями самопроголошений президент РБ Олександр Лукашенко прямо заперечив наміри «відрізати Прибалтику» під час навчань «Захід-2021».    

Попри заперечення російськими і білоруськими діячами цікавості до Сувальського перешийку, сценарії їхніх військових маневрів вже не вперше демонструють увагу саме до цього району. І вже не вперше відбувається це під прикриттям декларацій про необхідність захисту Союзної держави.

Навчання «Захід-2021» дещо перегукуються зі спільними навчаннями РФ і РБ у 2017 році, які закинули в інформпростір слово «Вейшнорія». «Вейшнорія» — віртуальна держава, яка, за легендою навчань «Захід-2017», є умовним супротивником союзу Росії та Білорусі. Тоді був змодельований конфлікт між «Північними» (Білорусь і Росія) та «Західними» (коаліція трьох держав-агресорів: Вейшнорії, Весбарії та Лубенії). Згідно з картою, «Лубенія» збігалась з так званим «Сувалкським коридором», що відділяє Білорусь від Калінінградської області.

На думку експертів, тоді під прикриттям військових навчань Росія ввела і так і залишила на території Білорусі значні збройні сили. Ймовірно, цього разу відбудеться те ж саме. Принаймні, на це натякають плутані заяви самого Лукашенка про те, що білоруси буцімто подивляться на привезені Росією сучасні озброєння і, може, якесь там С-400 чи сучасний літак куплять і залишать собі. 

Так чи інакше, прикриваючись військовими навчаннями, Росія постійно посилює військову присутність на стратегічно важливих для неї територіях і напрямках, у першу чергу, у Білорусі та навколо кордонів і окупованих територіях України. Так відбулось цієї весни, коли РФ під прикриттям перевірки готовності додатково сконцентрувала біля кордонів із Україною та в окупованому Криму безпрецедентну кількість — десятки тисяч військових і сотні одиниць важкої техніки. Ці дії отримали назву «весняна ескалація» і викликали різку реакцію й України, і європейських країн-членів НАТО. Одна з ключових цілей бряцання зброєю тоді, напередодні саміту НАТО, полягала в тому, аби сповільнити темп або взагалі заблокувати надання Україні ПДЧ. Цілі та методи тиску Росії й зараз не змінилися, і саме цим зумовлені прогнози українських експертів про ймовірне подальше посилення російської військової присутності біля кордонів України.

Росія тоді частину військ, переважно особовий склад, відвела, але значну частину важкого озброєння так і залишила — у тому числі з прицілом на вересневі навчання «Захід-2021». І те, що після торішніх скандальних виборів у Білорусі президент цієї країни став фактично залежним від Росії та керованим нею, ще більше посилило небезпеку для України з півночі.

Крім того, з кінця вересня Росія ще більше полегшить собі можливості насичувати окуповані районі Донеччини і Луганщини озброєнням та вживати інших дій для їхньої сепарації від України. Цього тижня стало відомо, що РФ не продовжує після 30 вересня мандат для моніторингової місії ОБСЄ на російських прикордонних пунктах «Гуково» і «Донецьк», які розташовані біля неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону.

Ця місія працювала з 2014 року на запрошення російського уряду і, попри відчутні обмеження з боку РФ, мала можливість вести спостереження, в тому числі за переміщеннями транспорту і вантажів із РФ в Україну. Зокрема, вона була присутня й інформувала про перетин кордону російськими гумконвоями та моніторила кількісні показники перетинів поїздами, автівками, вантажівками. При цьому в її звітах практично ніколи не містилось детальної інформації про характер вантажів, що з РФ фактично нелегально ввозились в Україну, в тому числі щодо нелегального переміщення військового спорядження чи техніки. Зокрема, пояснення неможливості побачити вміст платформ вантажних потягів у звітах місії звучало майже відмовкою: «Візуальне спостереження було неможливе через лінії дерев, розташованих між залізничними коліями та КПП». І так — протягом кількох років. Водночас ця моніторингова місія взаємодіяла з СММ ОБСЄ, що працює в Україні, у тому числі на окупованих територіях. І навіть таке обмежене і специфічне інформування про ситуацію на кордоні дозволяло моніторам СММ діяти більш ефективно у виявленні російського озброєння вже на окупованому Донбасі.

Так чи інакше, не продовжуючи роботу місії ОБСЄ з російського боку кордону, РФ ліквідовує ще одну можливість міжнародного моніторингу за російсько-українською війною на сході України. Понад 400-кілометрова ділянка неконтрольованого кордону лишається без будь-якого спостереження. І, це певним, чином розв’язує агресору руки — у тому числі й для того, аби спробувати «передвинуть границу Украины» від міжнародно визнаної вглиб української території, зрівнявши її як мінімум із нинішньою лінією фронту.