Цілком ймовірно, найбільшою проблемою, що стоїть перед російською владою анексованого Криму, є зростаюча нестача прісної води на півострові.
Як пише аналітичне видання The Atlantic Counsil, рішення України перекрити подачу води з Дніпра навесні 2014 року призвело до того, що півострів повернувся до умов 1950-х років, коли ще не був побудований Північно-Кримський канал, а населення Криму було значно меншим.
Ситуація стала настільки жахливою, що привела до спекуляцій навколо можливого нового російського вторгнення на континентальну Україну з метою забезпечити доступ до водопостачання з Дніпра.
Без військової інтервенції та відсутності значних опріснювальних споруд неясно, як Росія може розв'язувати проблему іншим шляхом. Оскільки українська громадська думка рішуче виступає проти будь-яких поступок щодо поставок води в окупований Крим, то існує невеликий потенціал для політичного вирішення цієї зростаючої екологічної кризи, - йдеться в статті «Крим може стати дорогим тягарем Путіна».
Автор публікації - німецький політолог Андреас Умланд - зазначає, що скорочення запасів води, падіння числа туристів, а також міжнародні санкції і труднощі з інтеграцією кримської економіки в російську економіку будуть посилюватися кризою, яка зараз виникла в Росії.
Умланд вважає, що на тлі скорочення урядових ресурсів все більше росіян критикують владу за дотації Криму.
Схильна до санкцій, стагнуюча російська економіка тепер зіткнулася з падінням цін на енергоносії та з однією з найсерйозніших спалахів коронавірусу у світі. Проте витрати на інтеграцію Криму продовжують рости. Ніхто серйозно не ставить під сумнів рішучість Путіна зберегти контроль над його найбільшим призом, але оскільки Крим стає все більш обтяжливим для російського бюджету, півострів все більше буде сприйматися як дорогий політичний тягар російського президента.