Цю організацію Росія заборонила ще 2003 року, а після окупації Криму поширила свою заборону і на захопленому півострові.
Кримських мусульман із Севастополя заарештували після обшуків у їхніх будинках на початку 2015 року.
Руслан Зейтуллаєв
7 вересня 2016 року Північно-Кавказький окружний військовий суд РФ засудив Руслана Зейтулаєва до 7 років колонії загального режиму, а решту фігурантів – до 5 років колонії загального режиму.
Зейтуллаєва визнали організатором, а трьох інших кримських мусульман учасниками терористичної організації. Свою провину Зейтуллаєв, як і інші фігуранти справи, не визнав.
Через рік Верховний суд РФ ухвалив рішення відправити справу Зейтуллаєва на новий розгляд. 26 квітня 2017 року його засудили до 12 років колонії суворого режиму, а 27 липня 2017 року термін його ув'язнення було збільшено до 15 років колонії суворого режиму.
У січні 2020 року інші фігуранти справи Юрій Прімов разом із Рустемом Воїтовим, а в березні того ж року Ферат Сайфуллаєв звільнилися з колонії після відбуття терміну покарання.
"Севастопольська група" у "справі Хізб-ут Тахрір"
Руслан Зейтуллаєв — все ще перебуває у неволі. Його утримують у виправній колонії суворого режиму №2 у російській республіці Башкортостан у місті Салават.
Дружина 38-річного Руслана — Мергєм розповіла QIRIM.News, що він почав сивіти, у в'язниці у нього кришаться зуби, а на тілі висип невідомого характеру.
"Йому ще шість із половиною років залишилось. Останнім часом він часто каже, що втомився", - розповідає кримська татарка.
Руслан та Мергем одружилися у 2008 році. У них три дочки: Сабріє, Нуріє та Муміне.
Старша Сабріє, за словами матері, найбільше постраждала, коли заарештували батька. На той час їй було п'ять років. Вона фактично втратила батька, а невдовзі й дідуся.
У отця Мергєм був рак легенів, лікарі виявили пухлину тільки на останній стадії. Дідусь помер у квітні 2015 року, за два місяці після арешту Руслана Зейтуллаєва.
«Для доньки це був справжній шок, вона перестала їсти, схудла, стала непритомніти. Ми звернулися до лікарів. Вони повідомили, що стан здоров'я погіршився внаслідок психологічної травми. Дочка стала замкнутою у школі, це помітила і її вчителька. Ми звернулися до послуг психолога, яка понад рік займалася із Сабріє», — розповіла Мергєм.
Незабаром Сабріє стало набагато краще, їй повернувся апетит, вона знову почала спілкуватися з однолітками.
Мергєм Зейтуллаєва на одне із судових засідань взяла своїх дочок. Молодша дочка Нуріє, коли побачила батька на суді, майже не впізнала його.
Діти Руслана та Мергем. 2015 рік
«Після суду поліцейські дозволили, щоб діти обійняли батька, оскільки він це не міг, був у кайданках. Наша середня дочка Муміне не хотіла відриватися від Руслана, відпускати його, а коли його все-таки відвели, у неї почалася істерика. Вона кричала: Баба, Баба! («батько» кримськотатарською - прим. ред.)», - поділилася спогадами дружина політв'язня.
Через 8 років після того випадку в липні цього року вже 14-річна Сабріє та 12-річна Муміне поїхали з Мергєм Зейтуллаєвою у в'язницю до батька. Вони подолали дві з половиною тисячі кілометрів, щоб побачитися з батьком, який несправедливо утримується в колонії старого режиму.
«Діти дуже зраділи й Руслан також — місця собі не знаходив. Старша сильно плакала», – розповіла Мергєм.
Руслан Зейтуллаєв, згідно з правилами колонії суворого режиму, має право на зустрічі лише раз на чотири місяці (тричі на рік). На наступну зустріч Мергєм планує взяти із собою молодшу дочку Нуріє.
Дружина в'язня Кремля ось уже 8 років живе без чоловіка та одна виховує трьох дітей.
В інтерв'ю громадській організації "Кримська солідарність", вона подякувала небайдужим людям за підтримку, проте ніхто не може замінити Руслана.
«Він потрібний щодня. Наприклад, наша молодша дочка Нуріє зламала ногу 9 січня. І мені потрібно її носити на руках, навіть якщо просто вдома, адже вона важить 35 кілограм. Або, наприклад, грубка димить, її потрібно почистити або порубати дрова, або принести продукти в недавні морози, ожеледь», — каже Мергєм.
У березні цього року Зейтуллаєва їздила до чоловіка на тривале побачення і привезла йому ліки: «Цитрамон», «Анальгін», «Парацетамол» та «Темпалгін», оскільки він скаржився на зубний біль та висип невідомого походження.
Коли Руслан виходить на вулицю в мороз, який у Салаваті досягає -35, відбувається запальний процес, оголюються зубні нерви і в результаті сильно болить щелепа та зуби. Попри те, що на ці ліки не потрібний рецепт, жінці не дозволили передати їх чоловікові.
Руслан Зейтуллаєв має вийти з в'язниці у 2030 році.
За словами Мергєм, її чоловік хоче повернутися додому "тихо і просто", хоча вона знає, що його зустрічатимуть багато людей.
«Я багато разів представляла цю зустріч і бачила уві сні. Я навіть не знаю, що йому скажу. Але хочу, щоб він знав, що я пишаюся ним».
