Як Росія намагається використати нацменшини у «битві за Крим»

Публікації

Тетяна ІваневичQHA

27 Березня 2019, 10:10

Тетяна ІваневичQHA

27 Березня 2019, 10:10

Тетяна ІваневичQHA

Росія задіює усе нові способи просунути визнання російської анексії Криму та зняти міжнародні санкції. Зараз у «бій за Крим» активно залучають національні меншини європейських народів, що проживають на півострові.

Причому ключове значення має навіть не стільки кількісний показник нацменшини, як те, наскільки великий вплив має Росія на ту країну, до якої належать такі кримчани.

Через представників європейських народів, які проживають в Криму, Росія намагається виходити на ті європейські країни, які вони представляють, і просувати свій «кримський порядок денний». Це робиться під виглядом встановлення громадсько-гуманітарних контактів або в цілому між обома країнами, або між кримською нацменшиною і «материнською» нацією.

Зокрема, в такий гуманітарний спосіб європейців спокушають відвідувати Крим. Зрозуміло, що відбуваються такі відвідини з порушенням процедури, встановленої українським законодавством. Крім того, після таких відвідин, накачані російською пропагандою гості повертаються до себе додому і публічно виголошують зазвичай вигідні Росії месиджі про ситуацію на півострові.

Крім того, під приводом поглиблення міжнародного співробітництва і під прикриттям проектів з просування стосунків Росії з окремими європейськими країнами, Росія виводить на міжнародні майданчики представників кримських нацменшин. Таким чином розширюється хор голосів за зняття санкцій з Росії на різноманітних майданчиках, включно з найвищими, на зразок ООН. Для Росії це дуже корисно, оскільки заяви представників самої РФ щодо ситуації в і навколо України світ сприймає зі скепсисом і недовірою.

Причому, Росія вливає реальні і чималі гроші в залучення кримських нацменшин до проросійської пропаганди. Наразі найбільш активні дії проводяться із нацменшинами греків та болгар.

Звільнення Болгарії в 1878 р. До чого тут Крим?

Минулого тижня глава кримської національно-культурної автономії болгар Іван Абажер брав участь у 40-й сесії Ради з прав людини ООН в Женеві. А після цього в коментарі російському інформагентству заявив, що кримські делегації мають намір активніше брати участь в заходах на різних майданчиках ООН, щоб переламати ситуацію зі «спотвореним» (тобто, антиросійським) сприйняттям інформації про півостров.

«Ми зіткнулися з тим, що у світової громадськості склалося викривлене сприйняття Криму. В зв'язку з цим по поверненню мною буде ставитися питання про посилення присутності на міжнародних майданчиках ООН кримських делегацій».

Цікаво, що цій міжнародній активності кримського болгарина передували фінансові вливання з боку Росії в очолювану ним організацію.

Оперативные данные группы «Информационное Сопротивление»Российско-оккупационные формирования на Донбассе продолжают...
Опубліковано Dmitry Tymchuk Понеділок, 25 березня 2019 р.

Народний депутат України Дмитро Тимчук, посилаючись на дані групи «Інформаційний спротив» повідомляє, що у березні ц.р. підконтрольна окупаційної влади Криму громадська організація «Регіональна болгарська національно-культурна автономія Республіки Крим імені Паїсія Хілендарського» (лідер - І.Абажер) отримала згоду на реалізацію гранту президента РФ під назвою «Росія визволителька Болгарії: історична пам'ять народів».

За даними експертів ІС, загальна сума для реалізації проекту передбачає 4,5 млн руб, з яких Фонд президентських грантів РФ планує виділити 4,3 млн руб. Метою заходу є формування патріотизму шляхом «відновлення славних сторінок історії Росії та її позитивної ролі в історії Європи, зокрема, звільнення Болгарії в 1878 р». Передбачається, що всі матеріали проекту будуть використані в ході реалізації т.зв. «Народної дипломатії» (вони будуть доводитись до болгарських політиків в якості приводів до скасування політичних і економічних санкцій проти РФ, а також з метою легалізації анексії Росією Криму). В обґрунтуванні проекту вказана така причина його появи: «В даний час за допомогою соціальних мереж і ЗМІ, в цілому, йде сильний вплив на молодь, в тому числі і з-за кордону. Йде активне переписування історії. Росію представляють як країну-агресора...».

Антична сакральність Криму

Ще одна меншина, яку Росія вже очевидно задіяла для відстоювання своїх інтересів в кримському питанні – греки Криму. Їхня діаспора складається з кількох тисяч кримчан.

Попри те, що Греція бере участь у санкціях проти Росії за анексію Криму, на півострові постійно проводяться як заходи за участю місцевих і приїжджих греків, так і заходи «про Крим» в Греції.

Восени минулого року директор медіагрупи "Канал 1" Нікос Бардуніас і редактор-розслідувач медіагрупи Kanaliena Петрос Касіматіс в’їхали в Крим всупереч українському законодавству, і за підсумками поїздки написали низку статей. Суть їх зводилась до опису нинішнього «процвітання» Криму в Росії. А подальші заяви того ж Бардуніаса продемонстрували – чого саме очікує Росія в обмін на «кримські канікули» греків:

«…я думаю, буде знайдено спосіб подолати (обмежувальні) заходи, прийняті, на жаль, Європейським союзом", - сказав Бардуніас, розмірковуючи про подальший розвиток Криму.

На початку 2019 року в Греції був створений "Грецький клуб друзів Криму». Колишній заступник міністра оборони Греції і активний учасник Клубу Костас Ісіхос заявляв, що основним завданням організації має стати проведення активної «народної дипломатії», щоб «Крим знову став мостом дружби, братерства і співпраці для всіх, а незаконні санкції Заходу проти цього російського регіону були скасовані».

А в середині березня в Російському центрі науки і культури в Афінах відкрилася фотовиставка «Крим сьогодні», приурочена до п’ятих роковин анексії (а за російською версією – воз’єднання). Організатор виставки - керівник громадської організації «Обличчям до обличчя: Сприяння діалогу релігій і культур» Рафаїл Файнберг. Майже півтори сотні фотографій з кримського життя мали переконати греків в тому, що лише Росія забезпечує відродження життя на півострові.

Вже згадуваний Костас Ісіхос висловив в ході виставки парадоксальну думку, що «Крим не буде постійно в ізоляції з боку Заходу, який порушує міжнародне право і міжнародні договори».

Цікаво, що "Грецький клуб друзів Криму" вже озвучив наміри в квітні відвідати "V Ялтинський міжнародний економічний форум», де, як було заявлено, «виступлять проти порушення прав кримчан за допомогою економічних та інших санкцій США і ЄС». Була анонсована і ще одна, незаконна з точки зору України дія: налагодження прямих контактів між кримським містом Євпаторія та грецьким муніципалітетом Нова Філадельфія.

В рамках обміну кримські греки в Севастополі масово відзначили День незалежності Греції, що святкується 25 березня.

Напевно, Росія зацікавлена сформувати вигідну їй позицію окремих представників грецької спільноти і в Криму, і в Греції. Чи не тому президент РФ Володимир Путін, який незаконно відвідував Крим в дні роковин анексії, знайшов час для зустрічі в Севастополі з представниками севастопольського грецького культурно-просвітницького товариства "Херсонес"?

Думка автора

Є й інші групи «європейських» нацменшин Криму, яких Росія може задіяти в «культурних обмінах», спрямованих на легалізацію російської анексії півострова. Варто очікувати активізації роботи по цьому питанню, оскільки надто багато несприятливих для Росії факторів збігаються зараз навколо Криму. Варто згадати, що через кілька місяців у Гаазі відбудуться усні слухання щодо поданих Україною доказів порушення Росією Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації в рамках справи «Україна проти Росії». Влітку ж цього року Росія повинна подати свою правову позицію щодо дотримання згаданої Конвенції. Поки що взаємодія РФ із Судом ООН позначилось невиконанням Росії вимоги Суду припинити утиски українців і кримських татар в Криму і відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу.

Питання, чи вдасться Росії переключити увагу суду і світу, підмінивши порушення прав українців і киримли демонстративною турботою про інші нацменшини – лишається відкритим.