Звільнити добровольця Ахмада

Публікації
Анвар Деркач
28 Квітня 2022, 21:10
Анвар Деркач
28 Квітня 2022, 21:10

Кримський татарин Ахмад Х. опинився в колонії на території, окупованій російськими військами. Він відбуває покарання за вироком Малинівського суду Одеси в колонії №5 Миколаївської області. За рік він може звільнитися умовно-достроково. Але окупація Миколаївщини стала на заваді.

Йому інкримінували незаконне зберігання вибухових речовин, при обшуку поліцейські знайшли в нього гранату. До кінця терміну залишалося два роки два місяці, коли в селище Снігурівка увійшли підрозділи росіян. Селище і колонія кілька разів переходило з рук у руки, аж поки війська агресора не закріпилися в Снігурівці та її околицях. В цю частину Миколаївщини, що межує з Херсонською областю, окупанти прийшли не так швидко, як до Херсона. Але Державна кримінально-виконавча служба (ДКВС) Міністерства юстиції, яка відає виправними установами,  не скористалася шансом і не евакуювала засуджених у безпечне місце. QIRIM.News звернувся до ДКВС з проханням прокоментувати ситуацію в цій колонії, проте відповіді поки що не отримав.

Після окупації Криму та частини Донбасу в 2014 році, під контроль окупантів потрапили понад десять виправних установ. Проте, з того досвіду висновків у ДКВС не зробили. І ситуація повторилася на Херсонщині, на Запоріжжі та півдні Донеччини.

Як повідомляють в’язні з ВК №5, керівництво спробувало розпочати евакуацію – з підсобного господарства колонії вивезли 800 голів свиней. Людей вивезти не встигли. Колонія ця особлива: в ній утримуються і лікуються хворі на сухоти. Ахмад Х. (ім ’я змінено з міркувань безпеки) під час слідства і суду перебував у санчастині Одеського СІЗО, а точніше – в палаті для хворих на туберкульоз. На момент арешту мав відкриту форму туберкульозу і проходив оікування в Одеському тубдиспансері. За його словами, лікування в СІЗО тривало з перервами – час від часу зникали необхідні ліки. Однак, ще до етапування в колонію дослідження не виявили в нього збудника хвороби. Оскільки туберкульоз – хвороба складна і тривала, Ахмадові призначили 18-місячне лікування, в нього у легенях утворилися каверни – дірки. Відтак, він поїхав відбувати покарання у спеціалізовану колонію.

Для туберкульозних хворих важливо повноцінно харчуватися, щоб організм активно відновлювався. Однак з початком бойових дій в регіоні постачання колонії невпинно погіршувалося. Аж поки не припинилося зовсім. Через знайомих місцевих мешканців Ахмад передав, що крім крупи та кукурудзи, якою годували свиней, їжі в колонії немає. Кілька разів посланець із числа працівників Державної кримінально-виконавчої служби їздив через лінію розмежування до Миколаєва за харчами для охорони та в’язнів. Ахмад наполягає: йому необхідно вибратися на підконтрольну територію. Причини дві: стан здоров’я і участь у антитерористичній операції у 2015 – 2016 років. 

Щойно захисників Маріуполя відтіснили від тамтешнього СІЗО, туди з’явилися новопризначені керівники ізолятора від маріонеткової влади псевдореспубліки. Проте в Снігурівці поки що обмежилися одним візитом. Правозахисна організація «Правова революція справедливості», яка моніторить  ситуацію з правами засуджених в усіх колоніях України, повідомила QIRIM.News: представники окупаційної влади вже отримали доступ до особових справ в’язнів ВК № 5 і знайомляться з ними.  Кримські татари на окупованих Херсонщині та Запоріжжі в фокусі особливої уваги російських спецслужб. Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов нагадав, що статус ветерана АТО – додаткова загроза.

Всі атошники під смертельною небезпекою, без різниці яка національність, – зазначив пан Данилов.

Ахмад через знайомих передав про свою ситуацію в офіс Представника Президента в Автономній республіці Крим. Там пообіцяли зробити все можливе, щоб ветеран вийшов із Снігурівки у безпечне місце на підконтрольній території. Головна складність – бюрократична.

Як пояснили QIRIM.News в громадській раді Міністерства юстиції, перевести засудженого з однієї колонії до іншої з причини загрози для життя можуть за умови, якщо надійде звернення самого арештанта або його родини. Мама Ахмада живе в Узбекистані, інших рідних в нього немає. То ж для звільнення і вивезення колишнього бійця з колонії на окупованій території доведеться скоординувати зусилля кількох відомств. Ті, в свою чергу, мають відмовитися від надмірного формалізму. Як діяти у випадках, коли колонія опинилася на окупованій території, у відомстві, схоже, не дуже розуміють. Адже механізм звільнення, який використовували для перевдення засуджених з колоній на Донбасі не підходить: тут діяти шляхом тривалих переговорів з окупантами не вийде.

Ахмад передав, що почувається відносно непогано і хоче повернутися на лінію вогню. Щоб завершити справу, заради якої приїхав в Україну сім років тому.