Незалежних ЗМІ в Криму практично не залишилось. Правозахисники презентували доповідь про переслідування журналістів і блогерів за весь період російської окупації

Новости

Darya Komarnytska

21 февраля 2020, 20:00

Darya Komarnytska

21 февраля 2020, 20:00

Текст: Тетяна Іваневич
Фото: Богдан Дацюк

QHA media

За шість років російської окупації в Криму зафіксовано понад 300 фактів переслідування журналістів і блогерів з боку представників окупаційної “влади” й силових структур. Вони викладені в інформаційно-аналітичній доповіді, яку презентували сьогодні в Києві. У ній використано інформацію моніторингу Центру прав людини ZMINA і "Кримської правозахисної групи" про ситуацію зі свободою слова в Криму з початку фактичної окупації українського півострова — з кінця лютого 2014 року по вересень 2019-го.

Правозахисники відзначають, що з початку вторгнення Росії до Криму на півострові почався масштабний процес згортання свободи слова, який триває до сьогодні. Для цього використовувалося законодавство РФ про протидію екстремістській діяльності, притягнення до кримінальної відповідальності за заклики до сепаратизму, адміністративне переслідування журналістів, свавільні затримання, фізичні напади, погрози, ліквідація незалежних ЗМІ, блокування альтернативних джерел інформації. Найпоширенішим порушенням прав журналістів за весь період анексії стала відмова в отриманні інформації.

Дослідниця "Кримської правозахисної групи" Ірина Сєдова розповіла, що впродовж всіх останніх шести років щомісяця в Криму фіксуються порушення прав журналістів та блогерів. Найбільш активна фаза тиску була в березні 2014 року — під час збройної окупації. На журналістів нападали, катували, заважали працювати, пошкоджували техніку.

У цей період в Криму працювали журналісти з усього світу. З 26 лютого по 22 березня 2014 року було зафіксовано понад 100 випадків порушення прав журналістів і блогерів, – пояснила вона.

Згодом проти журналістів, які не були згодні з окупацією, почали відкривати політично вмотивовані кримінальні справи. Всього відомо про щонайменше десять таких справ. Зокрема, проти чотирьох людей були відкриті кримінальні справи через публікації, де стверджувалося, що Крим належить Україні.

За свою діяльність по висвітленню політично мотивованих процесів над мусульманами були ув’язнені кримськотатарські журналісти Ремзі Бекіров та Осман Аріфмеметов. Зараз вони перебувають за ґратами і їх очікують великі тюремні терміни.

Крім того окупаційна "влада" відкрила 13 адміністративних "справ", щоб покарати незгодних за вираження поглядів. Це адмінарешти від трьох до десяти діб та штрафи в розмірі від 500 до 15 тис. рублів. Також Сєдова повідомила, що на момент публікації доповіді відомо, як мінімум, про 47 випадків свавільних затримань.

Журналістка-розслідувачка Тетяна Рихтун наголосила, що дії окупантів у Криму призводять до знищення плюралізму думок і фактичної заміни незалежних ЗМІ джерелами російської пропаганди.

До 2020 року питання незалежної преси в Криму закрите повністю, - підкреслила вона.

Окремо Рихтун відзначила, що правозахисники протягом останніх кількох років систематично фіксують незаконне блокування на анексованому півострові українських онлайн-медіа та FM радіостанцій. Такими методами кримчан позбавляють можливості отримувати інформацію як про Україну, так і про порушення у сфері прав людини в Криму, адже підконтрольні Кремлю російські ЗМІ приховують більшість таких фактів від жителів півострова.

До речі, "Кримська правозахисна група" провела в травні 2019 року моніторинг FM-мовлення в 19 населених пунктах на півночі Криму, в тому числі в містах Армянськ, Красноперекопськ і Джанкой. Дослідження показало, що в восьми населених пунктах на всіх частотах українських радіостанцій мовлять російські станції. В інших 11 населених пунктах українські радіостанції заблоковані частково.

РФ цілеспрямовано позбавляє жителів Криму доступу до інформації незалежних ЗМІ. Влада РФ повністю ігнорує той факт, що глушіння радіосигналів було засуджено Міжнародною конвенцією електрозв'язку в 1947 році і Генеральною Асамблеєю ООН в 1950 році, - відзначається в матеріалах доповіді.

Блокування незалежних медіа регулярно проводяться і в мережі інтернет. Для цього використовується російське антитерористичне законодавство і регуляторні акти місцевої окупаційної адміністрації. Зокрема, кримські провайдери повністю блокують українські сайти, месенджер Телеграм і Linkedin, причому інколи роблять це свавільно, щоб люди на півострові не мали доступу до якісної і правдивої інформації.

Журналіст Тарас Ібрагімов розповів, що в Криму він також піддавався затриманням під час виконання своїх професійних обов'язків. Після його активної діяльності щодо висвітлення політичних репресій російська влада без будь-яких законних підстав заборонила йому в'їзд на територію Криму до 2054 року.

За словами Ібрагімова, проблема роботи журналістів на півострові в тому, що їм постійно перешкоджають в роботі в дрібницях. Так, за майже шість років моніторингу правозахисники зареєстрували понад 80 випадків повної заборони на проведення фото і відеозйомки та щонайменше вісім випадків відмови в доступі до публічної інформації. Зокрема, практично неможливо стало працювати в "судах", хоча порушення прав людини найчастіше відбуваються саме під час "судових" процесів. Ще одна проблема: російські репресії практично витіснили з Криму незалежних журналістів і цей вакуум українським журналістам треба заповнювати.

Проблема кримської журналістики в тому, що нас дуже мало. Я закликаю наших колег їхати в Крим, хоча ніхто не гарантує безпеки, і висвітлювати проблеми та порушення прав людини, оскільки професійних журналістів там практично не лишилось.

Ібрагімов також повідомив, що планує оскаржити заборону відвідувати Крим в Європейському суді з прав людини. До ЄСПЛ планують звернутись і кореспондентки «Крим.Реалій» Аліна Смутко та Олена Савчук, яким заборонили відвідувати півострів до 2028 року.

Правозахисники також відзначають, що після майже повного знищення незалежної журналістики, в Криму посилились переслідування громадських журналістів і блогерів. Збільшився тиск на стримерів та інших учасників громадської ініціативи «Кримська солідарність», яка висвітлює політично мотивовані або релігійні справи і публікує в інтернеті тематичні фото і відеоматеріали.

Блогер з Ялти Євген Гайворонський, який був присутній на презентації дослідження, нагадав, що вимушений був в минулому році залишити Крим саме через тиск російської ФСБ на блогерів. Змальовуючи ситуацію зі свободою слова в окупації, він акцентував:

Російська модель в принципі не передбачає журналістики чи свободи слова. В РФ немає незалежного бізнесу, тобто ЗМІ немає звідки брати гроші для незалежної діяльності.

Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик зазначила, що своїми діями щодо обмеження свободи вираження думок в Криму Росія порушує цілу низку міжнародних стандартів, і заявила, що РФ негайно повинна припинити здійснювати подібні злочини. Найефективнішим способом тиску на Росію, на її думку, є тиск з боку світової спільноти. Вона закликала посилювати санкційний тиск, зокрема, вводити персональні санкції проти тих, хто утискає свободу слова в Криму.

Російська і кримська окупаційна влада зробила все, щоб опозиційні журналісти виїхали. Зараз на півострові склалась ситуація, коли практично неможлива робота незалежної преси. Ми рекомендуємо урядам іноземних держав продовжувати чинити тиск на владу Російської Федерації для того, щоб припинити утиски незалежних журналістів, блогерів, звільнити усіх українських політв'язнів у Криму і РФ. А також негайно припинити застосування російського законодавства на тимчасово окупованій території Криму, дозволити українським журналістам в'їжджати в Крим без обмежень та припинити розпалювання мови ворожнечі в медіа,– сказала правозахисниця.

На думку Печончик, також важливо, щоб український уряд почав підтримувати фінансово ті кримські видання, які через переслідування виїхали на материк і продовжили працювати, оскільки такі ЗМІ знаходяться у більш важкому становищі в порівнянні із своїми колегами на "материку".

Вона також зауважила, що українська влада може вплинути на ситуацію зі свободою слова в Криму, якщо виконає наступні рекомендації:

забезпечити ефективне розслідування всіх фактів порушень прав журналістів та блогерів;
розробити й ухвалити закони з метою забезпечення захисту та державної підтримки журналістів і блогерів, які стали жертвами політичних переслідувань РФ;
спростити процедуру отримання дозволу на в'їзд на територію тимчасово окупованого Криму для журналістів, працівників ЗМІ, юристів і правозахисників.

Говорячи про обмеження кримчан в праві на об'єктивну інформацію, правозахисники відзначили, що зараз деякі новації в Україні також сприяють тому, що кримчани опиняються в інформаційному гетто. За словами Ірини Сєдової, раніше в Криму люди через супутник активно дивились українські телеканали, але після їхнього кодування вже є інформація, що у великих містах півострова люди не можуть отримувати сигнал безкоштовно. Тому, підкреслила вона, влада не повинна відсторонюватися від цієї проблеми, натомість знайти вихід спільно з приватними власниками українських телеканалів, щоб не закривати кримчанам доступ до альтернативної інформації.