Не дернеком єдиним

Говорячи щодо ролі кримськотатарської діаспори у житті кримських татар — громадян України, можна визначити пріоритетні напрямки, до яких діаспору варто залучати, де внесок представників діаспори може бути суттєвим для подальшого розвитку України. Звичайно, кримськотатарська діаспора може бути потужним політичним та економічним інструментом захисту прав кримських татар у світі, може працювати над питанням посилення міжнародної підтримки України в умовах збройної агресії. Окрім того, кримськотатарська діаспора може сприяти залученню іноземних інвестицій, розвивати бізнес в Україні, працювати з освітніх програм. Насправді ще є дуже багато напрямків, до яких може долучитися кримськотатарська діаспора, якщо вона відчуває потребу допомогти Україні.

Цього тижня окремі представники кримськотатарського дернека в Туреччині запропонували проєкт змін до Конституції України. З одного боку, громадяни Туреччини, які мають кримськотатарське коріння, продемонстрували інтерес до питання захисту прав кримських татар, які мешкають на своїй історичній Батьківщині. Звичайно, кримськотатарська діаспора може звернутися до Президента України з проханням підтримати існуючі пропозиції щодо забезпечення прав кримськотатарського народу, говорити про важливість та актуальність цього питання. Також представники діаспори можуть звернутися до народних депутатів України. Наразі у Верховній Раді є три народних депутата, які є кримськими татарами та гідно представляють кримськотатарський народ у парламенті. Вони працюють над питаннями законодавчого забезпечення прав та інтересів кримськотатарського народу, ролі кримських татар у питаннях деокупації Криму та реалізації «Кримської платформи».

З іншого боку, пропозиція тексту змін до Конституції України іноземними громадянами, має ознаки втручання у внутрішні справи України.

Й тут виникає низка питань.

• Запропонований текст є приватною ініціативою окремих осіб чи з цього приводу була широка публічна дискусія у середовищі кримськотатарської діаспори Туреччини?

• Хто підготував запропонований текст?

Враховуючи оприлюднений текст, рівень експертизи залучених юристів є, м’яко кажучи, не дуже високим.

• Чи обговорювався цей текст у рамках Всесвітнього конгресу кримських татар?

• Якщо так, чи була ця пропозиція попередньо запропонована національним представницьким органам кримськотатарського народу, які могли б ініціювати відповідне публічне обговорення в Україні?

Очевидно, що є абсолютно неприйнятним те, що громадяни іноземних держав у такий спосіб пропонують зміни до Конституції України, яка прийнята Верховною Радою від імені Українського народу — громадян нашої держави усіх національностей.

Більш того, в умовах збройної агресії проти України, окупації Криму та війни на сході України, втручання зовнішнього фактору, спрямованого на зміну тексту Конституції України, це можна розглядати як дуже сумнівну та неоднозначну ініціативу.

Які висновки варто зробити з цієї ситуації? Не думаю, що буде реакція офіційного Києва з цього питання. Окремі представники кримськотатарського дернека в Анкарі висловили власну думку, що це не є позицією Турецької Республіки.

Що стосується рефлексії з боку кримських татар, тут питання значно складніше.

• Чому з’являються такі ініціативи?

Основна причина полягає у небажанні окремих осіб знайти рішення та скликати новий Курултай, адаптуватися до нових політичних, безпекових та цифрових реалій, що призводить до подальшої девальвації ролі національних представницьких органів кримськотатарського народу як демократичних інституцій.

Саме відсутність з 2018 року виборів делегатів нового складу Курултаю кримськотатарського народу, який має обрати якісно новий склад Меджлісу кримськотатарського народу, й призводить до таких різного роду «ініціатив» із закордону.

Подальше зволікання з проведенням виборів не лише загрожує демократії та може призвести до втрати легітимності представницьких органів кримськотатарського народу, а й загрожує перспективам подальшого розвитку кримськотатарського народу в цілому.

Тому варто зосередитися на підготовці до Курултаю, проведенню демократичних, чесних та прозорих виборів, обрання до складу Меджлісу відповідальних, професійних, адекватних вимогам часу управлінців, проведення виборів у діаспорі, проведення чергового Всесвітнього конгресу кримських татар, який мали провести у минулому році.

Впевнений, що кримськотатарський народ має бути ключовою складовою політико-дипломатичної ініціативи «Кримська платформа», тому національні представницькі органи кримськотатарського народу мають бути готові до нових викликів.

2021 рік має бути роком демократичних змін і системних трансформацій задля забезпечення сталого розвитку кримськотатарського народу.