Ваш браузер устарел

Для работы с сайтом необходима поддержка Javascript и Cookies

Чтобы использовать все возможности сайта, загрузите и установите один из этих браузеров:

МЕНЮ
Follow us
Висловити свою думку
02:32, 29 ноября, 2021
21 июля 2021, 17:59

Заборона водопостачання в Крим, закон про корінні народи та воєнних злочинців: що зробив парламент для деокупації Криму за сесію?

Закрыть

За 2 роки роботи парламенту цього скликання ми зрушили з місця питання Криму. Велику частину роботи в напрямку деокупації Криму ми зробили за останні півроку. Нижче розповім про позитивні зрушення в кримському питанні з початку року, а також про головні "кримські" досягнення парламенту цієї сесії.

Донедавна проблеми Криму отримували недостатньо мало уваги, як на міжнародній арені, так і всередині країни. Поруч із Нормандським форматом та Мінськом, де обговорювали проблеми ОРДЛО, не було окремого переговорного майданчика по Криму.

Восени 2020, за ініціативи президента, такий формат створили – Кримську платформу. Результати від неї є вже зараз.

Робота на міжнародній арені

Світ почав частіше, активніше та голосніше говорити про деокупацію Криму та порушення прав людей на півострові.

Так, в червні Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію щодо захисту прав кримських татар. Ця резолюція – абсолютна дипломатична перемога української делегації у Страсбурзі.

Всі країни-члени ПАРЄ (крім, звичайно, Росії) не просто підтримали нашу резолюцію, а і безпрецедентно одноголосно ухвалили всі правки до неї від української сторони.

У Резолюції держави-члени засуджують незаконну окупацію Криму та закликають Росію припинити утиски та переслідування кримських татар. Такі резолюції хоч і мають рекомендаційний характер, але Європейський суд з прав людини часто використовує їх в своїй практиці. Для України це важливо, бо ми зможемо надалі притягнути Росію до відповідальності за її агресивні дії.

Інша дипломатична перемога – Генасамблея ООН нещодавно ухвалила спільну заяву, де вкотре закликала РФ негайно припинити окупацію Криму.

Окрім того, декілька десятків країн вже підтвердили свою участь на найвищому рівні на першому установчому саміті Кримської платформи. Цей саміт – це не просто зустрітись, поговорити, зробити фото та роз’їхатись. На саміті ми підпишемо Кримську хартію – важливий міжнародний документ, яким країни-підписанти зафіксують політику невизнання тимчасової окупації Криму.

Домашня робота по Криму

Але зовнішній напрям – не єдиний, над яким ми працюємо в рамках Кримської платформи. Для мене, як парламентаря, не менш важлива робота всередині країни. На нашому боці має бути насамперед підтримка наших громадян та їхнє розуміння, що саме ми робимо, щоб повернути наші землі.

Навесні президент підписав Стратегію з деокупації Криму. Вперше за 7 років окупації, в України з'явився документ, в якому чітко прописано, як ми будемо повертати та реінтегрувати наші землі.

1 липня Мінреінтеграції направив на затвердження Уряду покроковий план реалізації цієї стратегії. В плані чіткі кроки, що Україна буде робити до та після деокупації – які закони маємо ухвалити або як будемо готувати держслужбовців до дня, коли український прапор знову висітиме на адмінбудівлях Криму.

Ми також активно працюємо над законами, які потрібні для деокупації Криму – спільно з колегами з парламенту, уряду, представництва президента в Криму та низкою громадських організацій.

Перші два без перебільшення історичні закони з пакета "Кримської платформи" парламент вже ухвалив – президентський закон про корінні народи та закон про скасування вільної економічної зони "Крим", ініціатором якого є я.

Вперше за 30 років ми визначили на рівні закону, хто такі корінні народи, які народи в Україні є корінними (кримські татари, караїми та кримчаки) та як держава захищатиме та сприятиме розвиткові їхніх прав. Попри численні маніпуляції зі сторони Росії, це питання об’єднало парламентську залу – "за" проголосували 325 депутатів.

Така ж одностайна підтримка в парламенті була і під час скасування ганебної вільної економічної зони "Крим". Нарешті ми прибрали з українського законодавства дискримінаційне слово "нерезидент" – іноземець – стосовно громадян України з кримською пропискою. А також буквою закону заборонили будь-яку господарську діяльність на території Криму та визнали недійсними всі ліцензії, які були видані в Криму до окупації півострова.

Але найголовніше – ми вперше за 7 років нарешті законодавчо заборонили постачати воду в Крим до його повної деокупації.

Зараз ми працюємо над рештою документів з пакета "Кримської платформи": закони про санкції, про політв’язнів, про пам’ятні та святкові дні, про топоніміку, а також Указ президента про визнання Меджліс та Курултай представницькими органами кримських татар.

Над чим ще працювали?

Інше важливе рішення, яке ми ухвалили з колегами цієї сесії – закон про воєнних злочинців. В Кримінальному кодексі нарешті з’явились такі терміни, як "мародерство", "насильство над населенням у районі воєнних дій" та "незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею".

Це значить, що тепер воєнні злочинці з тимчасово окупованого Донбасу, Криму та Севастополя нарешті зможуть понести відповідальність за свої дії. А Україна зможе відкривати кримінальні провадження щодо не громадян України та щодо злочинів, скоєних за межами України. Та слухати ці справи в національних судах.

В останній тиждень роботи сесії ми ратифікували Угоду з Туреччиною щодо будівництва 500 квартир, з яких 450 будуть передані кримським татарам, а решта – пільговим категоріям громадян, зокрема внутрішньо переміщеним особам та учасникам АТО/ООС.

Фото: «Голос»

Також із колегами з парламентського Комітету з прав людини активно працюємо над розробкою нового закону про національні спільноти. Який буде відповідати сучасним потребам всіх представників національних спільнот України. Для цього ми з комітетом провели низку зустрічей в областях України з усіма ключовими представниками національних спільнот України – вислухали їх зауваження та пропозиції, провели громадські обговорення. Найближчим часом цей закон вже представимо парламентові.

Перекладати відповідальність за накладення санкцій та міжнародний тиск за вчинення агресивних дій Росію на міжнародних партнерів зручно, але не продуктивно.

Але якщо ми чогось вимагаємо від наших міжнародних партнерів, ми маємо їм показати, що зі свого боку теж робимо все, щоб якнайшвидше повернути наші землі.

Зрештою, ніхто, крім нас самих, не подбає про наші суверенні права.

Впевнений, скоро ми повернемо свій дім.

Джерело: Obozrevatel

Другие думки автора

Новые думки