Деокупацію Криму пропонують включити в Мінський процес. Чому про це заговорили саме зараз?

Публикации
Тетяна ІваневичQHA
21 марта 2019, 17:20
Тетяна ІваневичQHA
21 марта 2019, 17:20
Тетяна ІваневичQHA

Включити питання деокупації Криму в Мінський переговорний процес – таку несподівану пропозицію озвучила українська сторона в середині березня, в дні п’ятих роковин російської анексії півострова.

Пропозиція спочатку прозвучала 13 березня на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську щодо деокупації Донбасу, а два дні потому - на засіданні Ради безпеки ООН за формулою Arria, присвяченому саме роковинам російської окупації півострова.

«Донбас пишемо – Крим на думці»


Цікаво, що раніше і українські офіційні персони, і експерти акцентували Мінський процес саме як майданчик для вирішення тактичних питань щодо конфлікту на Донбасі («стратегія» залишалась у віданні «нормандського формату»). Крим згадувався на гуманітарній підгрупі переважно в контексті звільнення українських заручників, коли в тому числі говорили про кримських в’язнів Кремля. Чіткіше і частіше артикулювати кримську проблематику на ТКГ українська сторона стала після минулорічного захоплення Росією українських моряків біля Керченської протоки. Але згадка знов-таки відбувалась переважно в контексті вимог звільнення заручників, і моряків зокрема, а не звільнення Криму як території.

Загалом по Криму Росію намагались витягнути на окремі перемовини впродовж всіх цих років, але вона продовжувала наполягати, що «питання закрите» і успішно уникала будь-яких обговорень - і двох-, і багатосторонніх.

Народний депутат України, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв в розмові з QHA media зазначив:

- В Мінських домовленостях ані слова не говориться про Крим. І це великий недолік. Ми розуміємо, в яких умовах укладались Мінські домовленості, але це треба виправляти.

Судячи з усього, на п’ятому році анексії Криму і конфлікту на Донбасі відбулось важливе визнання на міжнародному рівні наявності саме російської агресії на Донбасі. Можна припустити, що суттєву роль в активізації українських кроків в бік Криму, в тому числі шляхом включення його в Мінський процес, зіграла і відкрита збройна агресія Росії проти українських кораблів неподалік Керченської протоки у листопаді минулого року. Тоді увесь світ побачив, хто – агресор, а хто – жертва. Плюс до цього деякі міжнародні інституції вже визнали, що саме Росія здійснює ефективний контроль на окупованому Донбасі. Оскільки вдалось довести, що і там, і там діє одна країна-агресор, Україна вирішила спробувати заявити про необхідність комплексно вирішувати проблему деокупації обидвох частин своєї території на тому майданчику, який вже реально функціонує.

Учасник переговорів у політичній підгрупі Олександр Моцик в спілкуванні з журналістами розповів, що українська сторона в Мінську на документах показала, що на сьогодні окупація двох районів України, а саме АР Крим, Севастополя та частини Донецької та Луганської областей визнана на рівні ООН і для міжнародної спільноти документально доведено, що агресор-окупант в обидвох точках України один – Росія.

Водночас, Крим справді безпосередньо не згадується в Мінських домовленостях. Але українська сторона знайшла зачіпку в тексті, яка дозволяє стверджувати, що «Донбас пишемо – Крим на думці».

До Мінського пакету документів, зокрема, входить Декларація президентів Росії, України, Франції та канцлера Німеччини на підтримку "Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей".

В цій Декларації лідери підтверджують територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах без якихось уточнень щодо регіону, і саме це дозволило Україні трактувати положення документу як «включно з Кримом і Донбасом».


«Інакше як в міжнародно визнаних кордонах поважати територіальну цілісність не можна. І оскільки під цим документом є підписи пані Меркель і пана Оланда, а також Путіна, то виходить, що вони мали на увазі визнання території України в міжнародно визнаних кордонах, включаючи Крим. І ми про це не маємо забувати», - говорить Моцик.

Перший віце-спікер Верховної ради, уповноважений президента України з мирного врегулювання ситуації у Донецькій та Луганській областях Ірина Геращенко наголосила QHA media, що українська сторона і надалі продовжить проштовхувати кримське питання на перемовинах в Мінську.

 «Ми постійно говоримо про те, що в Мінських домовленостях закріплена норма поваги до територіальної цілісності і суверенітету України. Крим це Україна і звичайно, коли Російська Федерація всі ці роки валяєт ваньку, говорячи, що їх немає на Донбасі, тим самим блокуючи будь-які перемовини – це неприйстойно. Тому я хочу сказати, що 27 березня під час наступної зустрічі в Мінську ми активізуємо процес обговорення по Криму».

Червона ганчірка для росіян


Реакція російської сторони на кримську пропозицію України зводилась до того, що це не Росія анексувала півострів, а «Крим сам прийшов». Вони її не сприйняли, пославшись на фейковий референдум у Криму щодо незалежності, розповідає Моцик.

Ірина Геращенко має такі спостереження з переговорів:


«Вони (російська сторона) і на Донбас, і на моряків, і на Крим реагують неадекватно, як бик на червону ганчірку, але нас мало хвилює - як вони реагують. Для нас важливо, щоб вони виконували Мінські домовленості. Розумієте, в чому проблема – Росія читає Мінські домовленості по-своєму, що «настамнет», але Україна їх читає правильно – вони мають піти геть з Донбасу і вони відповідальні за відновлення територіальної цілісності і суверенітету України, в тому числі мають піти геть з Криму».

В російських ЗМІ український випад в Мінську теж не пройшов непоміченим, але його наслідки там спробували подати як спробу дестабілізації перемовин з боку України.

«Оскільки керівництво Росії вже кілька років тому заявило, що питання про приналежність Криму не обговорюється, то спроба винести його на переговори в Мінську може зірвати роботу Мінської групи», - пише з посиланням на думку експертів «Независимая газета».

Право сили


Експерти поки що стримані в коментарях щодо ефективності включення кримського питання в Мінський процес. Проблема не лише в тому, що Росія намагатиметься і надалі щоразу ігнорувати спроби почати розмову про Крим в Мінську. Хтось вважає, що більш ефективним буде або окремий, або розширений мінський переговорний майданчик  по Криму. Але знов-таки - проблема полягає не стільки в створенні такого майданчика, скільки в тому, як витягнути туди Росію.

«Проблема в тому, що Росія взагалі не хоче обговорювати питання Криму, однак, я думаю, якщо будуть і достатні санкції, і буде достатньою консолідація всього світового співтовариства, то Росія навіть дуже захоче спілкуватися», - говорить Мустафа Джемілєв.

Про те, що основною проблемою переговорів по деокупації українських територій є не стільки наявність форматів, скільки небажання росіян вести конструктивні переговори нещодавно говорив і спецпредставник США з питань України Курт Волкер.

“Ми починали із Мінських домовленостей, де сторонами є Росія, Україна і ОБСЄ. Ми мали Нормандський формат із Францією, Німеччиною, Україною і Росією. Будапештський формат дозволить залучити Сполучені Штати і інших. Але суть проблеми залишиться незмінною – Росія не визнає своїх зобов’язань. Саме Росія напала і захопила частину української території. І це має визначне значення. Незалежно, чи це будапештський, чи нормандський, чи мінський формати переговорів. Це просто можливість всадити Росію за стіл переговорів. Тому форматів у нас достатньо, бракує політичної волі росіян”.

Експерт Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР) Михайло Самусь в розмові з QHA media зауважує, що ідея включити питання Криму в Мінський процес, добра з точки зору України, однак з точки зору Росії кардинально суперечить її позиції.

-        З точки зору реальності це навряд чи ймовірно в найближчий перспективі – поки не будуть створені умови, коли Росія погодиться на перемовини щодо повернення Криму. Офіційна позиція Росії – Крим не є предметом переговорів, оскільки згідно з Конституцією самої РФ він є частиною її території, їм начхати на те, що жодна країна світу це не визнала, міжнародна спільнота це не визнала, ООН це не визнає. Вони користуються правом сили.

Говорячи про умови, які могли б змусити Росію до переговорів, Самусь називає необхідність позбавити РФ домінування в Чорному морі, змінивши стратегічний баланс  шляхом нарощенням військово-морських сил України та країн НАТО. Мали б в цьому допомогти і економічні санкції, що у тому числі завдавали б ударів по бізнес-інтересам  близького оточення Володимира Путіна.

За даними Bloomberg, економіка Росії за п'ять років анексії Криму втратила близько 150 млрд доларів, і ця цифра буде тільки рости.

За оцінкою іноземних експертів, тільки прямі витрати Росії на утримання Криму становлять не менше 128,7 мільярда рублів в рік (близько 2,3 мільярда доларів). Непрямі ж витрати на утримання Криму оцінюються в суму від 10 до 50 мільярдів доларів

Після виборів...


Насправді так остаточно і лишається незрозумілим - чому саме зараз Україна побачила можливості деокупації Криму шляхом включення його в розкритикований всіма Мінський процес. Ймовірно, десь за лаштунками світової політики (чи економіки) відбулись тектонічні зрушення, які дозволили Україні заговорити про повернення Криму не як про принципову позицію, а як про реальну перспективу.

Інтриги додав і чинний президент Петро Порошенко, який нещодавно публічно заявив про повернення Криму як про найближчу перспективу. До речі, ці заяви прозвучали десь через тиждень після ініціатив української групи в Мінську.

Спочатку месидж прозвучав минулої неділі на його передвиборчому мітингу в Києві. Наступного дня в інтерв’ю телеканалу «Україна» президент розширив свою попередню заяву.

«Ні на які торги, ні на які підкилимні домовленості Україна ніколи не піде. І Крим буде повернуто Україні. Ми зробимо все можливе, щоб це було зроблено якнайшвидше, одразу же після президентських виборів. Бо ви чули неодноразові заяви Путіна, що до президентських виборів цього робитися не буде, бо він дуже сподівається, що буде обраний будь-хто, крім Порошенка, для того, щоб нова українська влада приповзла на колінах і подарувала йому Крим. Моя позиція – не дочекаються. Ми звільнимо Крим».

Цікаво, що одразу після виборів схожий прогрес президент обіцяє і стосовно Донбасу. Зокрема, що зрушиться з місця питання про «блакитні шоломи», тобто про запровадження миротворчої місії під егідою ООН в ОРДЛО.

Цього ж дня, в ефірі програми "Свобода слова" на телеканалі ICTV Порошенко заявляє про негайні кроки в кримському напрямку після його переобрання:

"Перше рішення, перший пріоритет - буде негайна активізація міжнародної співпраці щодо звільнення Криму політико-дипломатичним шляхом".

Реакція російської сторони була близької до істерики. По той бік кордону на різних рівнях заяву про «Крим після виборів» одразу спробували подати як нездійсненну фантазію.

«Депутат» Держдуми Росії від Криму Михайло Шеремет назвав її порожніми обіцянками:

«Порошенко вже не один раз протягом п'яти років дає такі обіцянки. Це чергова профанація».

Для дискредитації була задіяна і внутрішньоукраїнська російська пропагандистська «зброя».  На антиукраїнському ресурсі «Украина.ру» одразу була розміщена добірка з кількох думок українських політологів проросійського спрямування, які одностайно переконували в нереальності спроб повернути Крим і в тому, що ці заяви є лише передвиборчою риторикою. Показовими стали слова Андрія Золотарьова, який стверджував, що Порошенко в разі свого переобрання не зможе активізувати міжнародне співробітництво щодо повернення Криму, тому що з ним не будуть розмовляти ні Росія, ні західні країни.

Днями Мустафа Джемілєв заявив, що Володимир Путін в своєму оточенні визнав, що анексія Криму була помилкою, однак говорити про це публічно Путін не буде.

«Це перевірені джерела. Він каже: «Ми з Кримом зробили помилку, але цього ми не будемо визнавати». «Тепер для Путіна просто немає виходу. Зараз, до речі, різні служби цікавляться нашою думкою: як ви думаєте, Путін міг би піти з Криму, не втративши обличчя? Немає такого шляху, просто немає», - сказав він.

Джемілєв вважає, що для Путіна піти з окупованого півострова рівнозначно «харакірі».

Цікаво й інше – в українських і російських експертних колах вже обговорюється можливість сценарію, що у разі обрання президентом України на новий термін Порошенка, тектонічні зрушення відбудуться у… російській владі. Оскільки таке переобрання чітко засвідчить про незмінність українського курсу на деокупацію своїх територій, а значить і подальше посилення санкційного тиску на Росію.


Про те, що санкції вже створили тріщини між близькими до Кремля олігархами і Кремлем нещодавно заявив заступник помічника держсекретаря США з фінансової та санкційної протидії Девід Пейман. Він зазначив, що зловмисна поведінка Росії активізувалася і тому санкції щодо неї будуть посилюватися. При цьому він підкреслив: санкції посилюють не лише заради збільшення для Росії вартості окупації українських територій, але й щоб викликати зміни в поведінці російської влади.