Крим за рік каденції Зеленського: без чітких відповідей на чіткі запитання. Ільмі Умеров про підсумкову пресконференцію президента

Новости
Тетяна ІваневичQHA
20 мая 2020, 20:02
Ільмі Умеров
Тетяна ІваневичQHA
20 мая 2020, 20:02
Тетяна ІваневичQHA

Пакет «кримських питань», які журналісти ставлять на зустрічах з українськими топ-чиновниками, пролунав сьогодні і на пресконференції президента Володимира Зеленського, присвяченій перший річниці його каденції.

Преса і суспільство хотіли почути відповідь про плани деокупації Криму, про обмін кримських політв’язнів Кремля, про внесення змін до Х розділу Конституції щодо створення Кримськотатарської національно-територіальної автономії та про конкретику щодо започаткування нового міжнародного майданчика для перемовин по Криму. 

Всі ці питання пролунали на галявині біля Маріїнського палацу, де зібрали журналістів із дотриманням вимог карантинних застережень. Захід відбувався під гаслом «Рік перший. Разом і далі», а навколо місця, де сидів президент, були розташовані не лише прапор України і президентський штандарт, але й великі літери «ЗЕ», що, напевно, мали відсилати до його преЗЕдентської кампанії.

Але чи прозвучали від президента конкретні, докладні і обґрунтовані відповіді на поставлені питання по Криму  - тут думки і журналістів, і кримської та навколокримської спільноти розділились. 

Президент заявив: «Ми не відпускаємо у вільне плавання повернення наших людей і питання повернення наших територій та незаконно анексованого Криму». Повідомив, що після спаду епідемії коронавірусу має відбутися зустріч у Нормандському форматі, а також після завершення епідемії коронавірусу  президент добиватиметься звільнення українських політв’язнів, які утримуються в РФ і Криму. Зеленський розказав, що ініціював створення робочої групи з вирішення проблем кримськотатарського народу, що активізується проект із побудови житла для кримських татар в партнерстві з Туреччиною, не забув і про те, що в Києві буде збудована велика мечеть.

Президент також підкреслив, що «Криму в інформаційному просторі замало, але його точно не замало у справах держави», і акцентував, що «нинішніх майданчиків недостатньо для того, щоб говорити про Крим», зауваживши, що на всіх європейських майданчиках намагається обговорювати з партнерами питання про окупований півострів.

Заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу, колишній політв’язень Кремля Ільмі Умеров в бліц-інтерв’ю QHA media розповів, що важливе він почув, а чого не почув у відповідях президента по принциповим кримським питанням. І висловив рекомендації по Криму для президента на другий рік його каденції. Умеров також дав свою оцінку деяким ініціативам, зокрема, щодо окремого майданчика щодо Криму, та пояснив, чим саме створення кримськотатарської автономії допоможе Україні наблизити деокупацію піовстрова.


«Зеленський не сказав, що робитиме для створення кримськотатарської автономії»


Чи прозвучали, на вашу думку, відповіді на ті питання, які цікавлять кримчан, кримських татар, на підсумковій пресконференції президента Зеленського? Скажімо, одне з останніх питань, яке встигли поставити, - про перспективи створення кримськотатарської автономії... 

Мені здається, що Зеленській ухилився від відповіді на запитання щодо кримськотатарської автономії. Гульсум Халілова (журналістка АТР - прим. ред.) поставила йому чітке запитання про кримськотатарську національно-територіальну автономію. Він згадав про 500 квартир, сказав, що вони зустрічались з Меджлісом, але щодо того, що він буде робити для того, аби провести зміни до Конституції, щоб статус Криму змінився і став національно-територіальним, нічого не сказав.

До речі, президент сьогодні так і не озвучив власне ставлення щодо кримськотатарської автономії, хоча журналістка прямо спитала: «Чи вважаєте ви внесення поправок до Конституції важливими для України і вас як для її гаранта?»

На жаль, ні. Його бачення з цього приводу прозвучало на тій тривалій 14-годинній прес-конференції, коли він в кафешці сидів та піцею пригощав журналістів. Там він говорив про те, що створення національної автономії не наблизить деокупацію. 


«Не варто пов’язувати питання кримських бранців з коронавірусом» 


Говорячи про обмін кримських бранців, президент прив’язав кроки по їхньому звільненню до завершення епідемії коронавірусу. Це дещо  дезорієнтує щодо конкретних термінів... 

Вірус випустили, він проник в організми людей, і чи закінчиться він через рік чи два - це ще питання. Він тепер час від часу буде виникати. Тому пов’язувати питання бранців з коронавірусом, напевно, не варто. Тому що життя триває, люди сидять в тюрмах і СІЗО, і займатись ними треба щодня. Ще вчора треба було ними займатись, тому що ті, хто отримали терміни по п’ять років, вже звільнились, відсидівши за сфабрикованими звинуваченнями від точки до точки.


«Відділяти Донбас і Крим не можна, тому що мова йде про відновлення територіальної цілісності України» 


Журналісти поставили питання щодо деталей ідеї про створення нового міжнародного майданчика для обговорення питань Криму. У відповіді президента прозвучала лише констатація факту відсутності такого майданчика. Але коли, в якому складі, в якому форматі та з якими країнами Україна буде обговорювати Криму на міжнародному майданчику - нічого сказано не було. Попри відсутність конкретики у відповіді глави держави, як ви оцінюєте такі ініціативи?

Хочу сказати, що до такого повороту (створення окремого майданчика по Криму - прим. ред.) ми не були готові і досі не готові. Досі ми завжди говорили, що не можна відділяти питання Криму від питання Донбасу, треба відновлювати територіальну цілісність України в цілому, без оговорок. І відділити Донбас - це значить відмовитись від Криму. Приблизно так ми досі розмірковували і на сьогодні залишаємось на цих позиціях.

Зараз в Офісі президента звучить думка, що необхідно створити для Криму новий міжнародний майданчик. Яким він буде, чи це буде трансформований Нормандський формат, чи формат країн «Будапештського меморандуму», чи створять щось нове, хто в ньому буде, які країни, які політики - це поки ніде не обговорювали. Принаймні, я про це не знаю. Було лише окреслено, що, можливо, необхідно буде створити якийсь новий міжнародний майданчик. На сьогодні ми не готові розмірковувати про інший міжнародний майданчик. Якщо вони (влада) зможуть нас переконати, що для Криму повинен бути окремий майданчик, ми тоді про це скажемо. Якщо вони нас переконають.  

На пресконференції Зеленський вкотре відзначив, що в Мінську Крим все одно не обговорюється. Тобто якщо він в Мінську й так не обговорюється, можливо, все ж таки певний сенс є в окремому новому майданчику?

Якщо ви звернули увагу, я коли говорив про новий майданчик, сказав, що на сьогодні ми не готові про це говорити. Досі ми говорили про те, що не можна розділяти Крим з Донбасом: чи це «Мінськ», чи це «Нормандія», чи щось інше. Але відділяти проблему Донбасу і проблему Криму не можна, тому що мова йде про відновлення територіальної цілісності України. Україна повинна бути відновлена повністю, і тільки потім почнуться реальні процеси по деокупації і реінтеграції. Тоді вже можуть бути різні підходи до Криму і Донбасу, але відділяти їх ми не готові.


Порядок денний для президента: змінити статус Криму і всі кримські питання вирішувати лише за участі кримських татар


Які б рекомендації на другий рік каденції ви б дали Зеленському із вирішення «кримського пакету» питань? 

Я б рекомендував Зеленському сконцентруватись на політичних питаннях: змінити статус Криму, зробити його кримськотатарською національно-територіальною автономією. Я переконаний, що це буде дійсно додатковим доводом в позиції України в боротьбі за відновлення територіальної цілісності і наблизить деокупацію Криму. Тому що у України, крім повернення територій, з’явиться довод про те, що вона готова гарантувати реалізацію прав  корінного народу. В даному випадку йдеться про право на самовизначення.

Ще один посил Зеленському - згадувати про представників кримських татар не лише 18 травня або у зв’язку з якимись датами чи якимись подіями, але й на кожній зустрічі чи нараді, де розглядаються питання Криму чи кримських татар, кримські татари повинні бути присутніми. Щоб нас не забували запрошувати. 

А зараз при підготовці, скажімо, міжнародних зустрічей є контакт з боку Офісу президента з кримськими татарами?

Досі ми не помічали, щоб нас хтось залучав для якихось консультацій або вивчення нашої думки. Фахівці якось самі займаються. Лише через рік після початку каденції, 18 травня, відбулась зустріч у самого президента з Меджлісом. Хоча сьогодні на пресконференції президент сказав, що це наша не перша зустріч. Не перша зустріч з нашими лідерами, а з представницьким органом це все ж таки перша зустріч. Може, тепер динаміка покращиться, але поки таке не спостерігалось. 

Президент сказав, що скоро може відбутися чергова «нормандська зустріч». Чи вже проводили з Меджлісом консультації щодо неї? 

Це буде тестом.

А при попередньому президенті були такі спілкування при підготовці зустрічей?

Були постійні контакти, але всі судять за результатами. На жаль, тоді результату теж не було. Але там хороша робота була проведена - створення робочої групи на чолі з професором Володимиром Буткевичем, яка напрацювала всі необхідні формулювання по конституційним змінам до Х розділу щодо статусу Криму. Можна сміливо говорити, що їх складали не кримські татари, не члени Меджлісу, а найкращі фахівці в Україні.