Якомога більше країн світу мають визнати насильницьку депортацію кримськотатарського народу геноцидом. Про це заявив лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв у інтерв'ю Укрінформу напередодні Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Декілька країн уже визнали – це Латвія, Литва, Естонія, Канада. Мабуть, багато країн не надають цьому великого значення, а для нас воно величезне. Якомога більше країн світу мають це визнати. Під час “Кримської платформи” у серпні 2022 року я особисто зустрічався з головою парламенту Чехії, й ми тоді говорили, що потрібно вирішити це питання. І коли Президент Чехії приїхав, ми знову нагадали, - сказав Джемілєв. Лідер кримських татар зауважив, що історія кримськотатарського народу склалась таким чином, що її найвизначнішою датою став день трауру. Тому що йдеться не лише про депортацію, а й про спробу знищити кримськотатарський народ. Водночас знищували всю нашу культурну спадщину: спалювали книги, руйнували пам'ятки, кладовища, а з надгробних пам'ятників робили тротуари. У місцях виселення нас прирівнювали зовсім до іншого народу – поволзьких татар. Але кримські татари, які залишилися в живих, почали боротьбу за повернення на свою Батьківщину. Й 18 травня – ще й день консолідації кримськотатарського народу в боротьбі за свої права та повернення до Криму, - пояснив Джемілєв. Він розповів, що кримські татари близько пів століття боролися за повернення на Батьківщину. Сотні людей пройшли через радянські тюрми й табори. І лише в роки перебудови, після проголошення Незалежності України, отримали змогу повернутися до Криму. Також Джемілєв підкреслив, що кримські татари сприймають півострів як історичну Батьківщину і завжди прагнуть туди повернутися. Ми сприймали і сприймаємо півострів як історичну Батьківщину. Прагнули і прагнемо туди не тому, що там Чорне море, гарне повітря чи ще щось. Ми б прагнули до Криму, навіть якби там була пустеля. Окрім Криму в нас немає нічого, - наголосив Джемілєв. Він підкреслив, що окупація Криму у 2014 році для кримськотатарського народу була приблизно на тому ж рівні, що й депортація та геноцид 1944-го року. Тому що народ не може жити за таких обставин. Мою Батьківщину знову залишило приблизно 10% кримських татар, які повернулися після депортації. Ті, хто можуть боротися, борються, їх кидають до в'язниць, - додав лідер кримських татар. Як повідомляли QIRIM.News, президент Чехії Петр Павел має намір обговорити з членами парламенту питання щодо визнання депортації кримськотатарського народу 1944 року актом геноциду. Як повідомляли QIRIM.News, голова Меджлісу Рефат Чубаров розповів, як вшановуватимуть пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу в окупованому Криму, на материку і за кордоном. Нагадаємо, зокрема, кримські татари, які проживають в Німеччині, вшанують пам'ять співвітчизників, які загинули під час депортації 18 травня 1944 року. А кримськотатарська діаспора в Туреччині вшановуватиме пам’ять жертв геноцид кримських татар 18 травня 1944 року в Ескішехірі серією заходів.