Російського археолога та завідувача сектору археології Північного Причорномор’я в Ермітажі, Олександра Бутягіна, затримали 4 грудня 2025 року у Варшаві на запит української влади. Він прямував з Амстердама до Белграда, де проводив науково-популярні лекції для європейської аудиторії російською мовою. Польський суд заарештував його на 40 днів, очікуючи рішення щодо можливості екстрадиції до України. Це перший випадок затримання в Європі відомого науковця за незаконні розкопки в Криму.

Фото: Бутягін. З відкритих джерел

Бутягін керував експедицією на території античного міста Мірмекій у Криму з 1999 року. Під його керівництвом археологи виявили численні скарби, включно з десятками та сотнями монет, серед яких були знахідки часів Олександра Македонського. До анексії півострова в 2014 році роботи проводилися з погодження української влади, після 2014-го археолог продовжив розкопки без дозволу України, отримавши лише документи від окупаційного Мінкульту рф.

Фото: Мірмекій розкопки. З відкритих джерел

За версією української прокуратури, дії Бутягіна завдали шкоди культурній спадщині на суму понад 200 млн грн та включали незаконну часткову руйнацію археологічного шару. Справа проти нього була порушена ще у січні 2022 року, але відомо про неї стало лише у 2024 році після публікації повістки та повідомлення про підозру. У квітні 2025-го суд у Києві заочно арештував Бутягіна, однак це не завадило йому продовжувати лекції та подорожі Європою.

Після анексії Криму у 2014 році Бутягін не припинив археологічної діяльності, а продовжив розкопки, спираючись на «дозволи» окупаційної влади, фактично ігноруючи правовий статус півострова та позицію міжнародної спільноти. Така практика суперечить як міжнародному гуманітарному праву, так і базовим професійним і етичним стандартам археології. Етичні принципи ICOMOS категорично забороняють будь-які роботи без погодження із законною владою та використання археології для легітимізації окупації. Європейська асоціація археологів наголошує на суворому дотриманні національного законодавства держави, на території якої проводяться розкопки, а Всесвітній археологічний конгрес однозначно забороняє роботу в умовах військової окупації без згоди легітимних органів влади. ЮНЕСКО також рекомендує, щоб у випадку збройного конфлікту держава-окупант утримувалася від проведення розкопок та передавала всі випадкові знахідки й документацію законній владі після завершення конфлікту.

Мірмекій на тлі Керченського мосту. З російських медіа

Античне місто Мірмекій, де проводилися розкопки, було засноване у VI столітті до н.е. на березі Керченської протоки і є важливою частиною культурної спадщини України. Розкопки після 2014 року викликали занепокоєння через незаконне втручання в археологічний ландшафт та порушення міжнародних норм щодо охорони культурних цінностей у зоні збройного конфлікту.

Архівне фото розкопок у місті Мірмекій в XIX столітті

Денис Яшний, керівник моніторингової групи Кримського інституту стратегічних досліджень, коментує ситуацію детальніше: «Це не перший випадок, коли археологічні пам’ятки в Криму досліджуються без згоди законної влади. Після окупації Криму ми фіксуємо сотні випадків, коли пам’ятки були пошкоджені або повністю розкопані. Під інфраструктурні проєкти та будівництво доріг, електростанцій, житлових будинків загублено понад п’ятсот об’єктів. Втрати настільки масштабні, що частину пам’яток відновити неможливо. Мірмекій — один з таких об’єктів».

Фото: Денис Яшний. З особистого архіву Яшного

Яшний додає, що античне місто Мірмекій втрачено для культури та історії стараннями Бутягіна. «Що стосується інших археологів з росії, практика не нова. Ще з радянських часів кримська античність була полем діяльності фахівців з Москви, Санкт-Петербурга, Тули та інших міст. Деякі з них працюють у Криму десятиліттями, і після 2014 року цей процес відновився. Бутягін не єдиний — багато російських археологів продовжують дослідження на території, яка юридично належить Україні, без дозволу української влади. Через це ми фактично втратили контроль над великою частиною культурної спадщини».

Він підкреслює, що для науки ці втрати критичні:

«Археологічна пам’ятка — це не просто знахідки. Це комплексний контекст: розташування артефактів, культурні шари, співвідношення об’єктів між собою. Коли розкопки проводяться без контролю, ми втрачаємо можливість реконструювати історію. Всі дані, які залишилися від Мірмекія — це лише записи та публікації Бутягіна. Українські науковці не мали змоги перевірити методику чи оцінити знахідки».

На думку Яшного, це серйозна проблема для української науки: «Кожен об’єкт, який розкопують без участі українських дослідників, фактично стає недоступним для критичної оцінки. Мірмекій — показовий кейс, але таких втрат у Криму десятки, якщо не сотні. Це не просто питання правової відповідальності, а реальна шкода культурній спадщині та історичній пам’яті українського півострова».

Фото: Бутягін в Керчі після окупації півострова. Російські медіа.