Кримська журналістка та правозахисниця Ірина Данилович, яка перебуває в жіночій колонії №7 у Зеленокумську Ставропольського краю, зазнає знущань, скаржиться на відсутність медичної допомоги та нелюдські умови утримання. Крім того, інші увʼязнені погрожують їй вбивством.

Про це йдеться в ініціативі «Листи в неволю».

Данилович етапували до Зеленокумська в серпні 2023 року вже з запущеним отитом, який у кримському СІЗО не лікували. У медчастині колонії їй заявили: «Подумаєш, нерв атрофується і перестане боліти. Оглохнеш - і все мине». Після скарги медична працівниця Лідія Морозова самовільно скасувала їй призначений лікарями препарат.

Щоб отримати будь-які ліки, ув’язнені змушені проходити багаторівневу процедуру: дозвіл адміністрації, черга до фельдшера, очікування рецепта, який часто «губиться». Видача ліків відбувається лише двічі на тиждень протягом півтори години — цього часу вистачає лише на 20–30 осіб із сотень хворих. Літні та тяжкохворі жінки місяцями не можуть отримати необхідних препаратів.

За словами Данилович, у колонії відсутні потрібні ліки, а частина наявних - розведена водою. Взимку в бараці на стінах намерзає лід, влітку - панує нестерпна спека. Вода з кранів кілька місяців мала трупний запах після того, як у трубу потрапила тварина.

Окремо жінка описує «безслідні тортури»: багатогодинне стояння на плацу в спеку чи мороз, яскраві прожектори, які не дають спати та гучну музику. Через захворювання вуха навіть звичайні гучні звуки завдають їй гострого болю. Після скарг адміністрація на певний час прибрала лампи, але потім повернула їх і зробила музику гучніше.

Зараз, за словами Данилович, адміністрація використовує інших ув’язнених для тиску на неї: сусідки по загону постійно провокують конфлікти, вмикають радіо на повну гучність і навіть пропонують способи самогубства. При цьому сестра Данилович зазначила, що інші ув’язненні заявляють, що можуть вбити Данилович і їм за це нічого не буде.

Ірина Данилович - одна з чотирьох відомих українок, які утримуються в цій колонії. Раніше вона неодноразово повідомляла про порушення умов утримання та вимагала належного лікування. Зокрема, там також ув’язнені Анна Сухоносова, Оксана Федорова, Юлія Буцикіна.

Нагадаємо, Ірину Данилович викрали 29 квітня 2022 року в окупованому Криму, коли вона поверталася з роботи. Того ж дня окупаційні силовики провели обшук у неї вдома, вилучивши телефон і ноутбук. Її звинуватили у «незаконному зберіганні вибухових речовин».

28 грудня 2022 року окупаційний суд у Криму засудив жінку до 7 років колонії загального режиму та штрафу у 50 тис. рублів за нібито носіння вибухового пристрою.

Окупаційний Верховний суд Криму у відповідь на апеляційну скаргу скоротив термін перебування у колонії на один місяць — до 6 років 11 місяців.

У березні 2023 року під час перевезення до окупаційного Феодосійського міського суду Данилович знепритомніла. Жінка оголошувала голодування з вимогою надати їй медичну допомогу.

Після засудження політбранку етапували з СІЗО окупованого Сімферополя до жіночої виправної колонії №7 у місті Зеленокумську Ставропольського краю росії. Ще в СІЗО Сімферополя Данилович почала скаржитися на гострий біль у вухах через прогресуючий отит, який не лікували. Вона повністю втратила слух на ліве вухо, а гучні звуки викликають у неї сильний біль, запаморочення та шум у вухах. Бранка припускала, що наявні в неї симптоми могли свідчити про пережитий мікроінсульт.

У листопаді 2025 року Ірина Данилович була нагороджена премією «Історії беззаконня» (Stories of Injustice Award 2025), яку вручає чеська гуманітарна організація People in Need.