20 січня 1991 року в Криму відбувся референдум щодо відновлення автономії півострова. Відтак цього дня окупанти відзначають «День Республіки Крим». У Меджлісі кримськотатарського народу та в Представництві президента в Автономній Республіці Крим застерігають від святкування цього дня. Які були завдання референдуму і чому він був ударом по кримськотатарському народу - у матеріалі QIRIM.News.

Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, створена 18 жовтня 1921 року, була ліквідована 30 червня 1945 року Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про перетворення Кримської АРСР в Кримську область РРФСР». Щоб повернути автономний статус Криму, був проведений референдум 20-го січня 1991 року.

На нього винесли питання: «Ви за відновлення Кримської автономної радянської соціалістичної республіки як суб’єкта Союзу РСР і учасника союзного договору?» Варіанти відповіді були «так» або «ні». 93% учасників висловилися за ідею автономії.

«За фасадом «демократичного волевиявлення» 1991 року ховається одна з найнебезпечніших пасток кремля»

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров називає проведення цього референдум бомбою сповільненої дії та закликає українців не вітати кримчан з цим днем. За його словами, на перший погляд, це здається невинною пам’ятною датою. Проте за фасадом «демократичного волевиявлення» 1991 року ховається одна з найнебезпечніших пасток, які кремль встиг розставити під фундамент української незалежності.

«Сьогодні, на тлі російсько-української війни, яка розпочалася у лютому 2014 року з окупації Криму, святкування цієї дати не просто помилка чи невігластво, це пряма підтримка росії у її зазіханнях на українські землі», - наголошує Чубаров.

За його словами, «всекримський референдум» 20-го січня 1991 року не був актом свободи. Він відбувся за прямою вказівкою москви у той час, коли Україна стрімко рухалася до незалежності, а кримські татари, долаючи всі перешкоди та репресії, масово проривалися на свою батьківщину, звідки вони були насильно вигнані 18 травня 1944 року.

«Це була спроба розмити суб’єктність кримських татар»

«Мета кремля була цинічною: «заякорити» Україну, створивши всередині неї керований ззовні анклав. Москва намагалася заблокувати шлях України до незалежності, використовуючи Крим як важіль тиску. Цю «бомбу» кремль намагався підірвати неодноразово, аж поки не перейшов до прямого військового вторгнення у 2014 році», - пояснює голова Меджлісу.

Одним з найпідліших завдань референдуму 1991 року було недопущення відновлення кримськотатарської національно-територіальної автономії, зауважує Рефат Чубаров. Саме тоді, коли корінний народ масово повертався на рідну землю після десятиліть депортації, москва поспіхом створила територіальну автономію за радянським зразком, яка насправді стала автономією російської більшості в Криму.

«Це була спроба розмити суб’єктність кримських татар, позбавити їх права на самовизначення та замінити його «правами територіальної громади», де домінувала російська етнічна спільнота, що поселилася у Криму після депортації кримськотатарського народу. Ігнорування прав корінного народу та етнічних українців у Криму протягом наступних 23 років стало тим ґрунтом, на якому виріс російський сепаратизм», - наголошує голова Меджлісу.

Показовим є те, що російські варварипісля захоплення півострова у 2014 році одним з перших своїх «законів» підтвердили дату 20 січня як «день республіки Крим». Для окупантів це тяглість їхнього впливу, підтвердження того, що Крим нібито «завжди хотів бути з росією». Коли ми сьогодні продовжуємо відзначати цю дату, ми мимоволі легітимізуємо російський міф про Крим, переконаний Рефат Чубаров.

«Референдум мав стратегічне значення - збереження російського впливу у регіоні»

У Представництві президента раніше зазначали, що референдум 20 січня 1991 року, ініціатива якого належала ЦК КПРС у москві, мав стратегічне значення - збереження російського впливу у регіоні. У подальшому це впливало на маніпуляції рф, спрямовані на те, щоб залишити Чорноморський флот у Криму. Вже тоді комуністичні еліти розуміли, що Україна незабаром може проголосити незалежність.

«Учасники підготовки цього референдуму в своїх мемуарах відкрито визнавали, що він був інструментом для стримування прагнень кримських татар і збереження Криму як важеля впливу на Україну», - пояснювали у представництві.

У відомстві акцентують, що нині російські окупанти використовують цей день у своїй пропаганді. Після захоплення півострова вони проголосили 20 січня «Днем Республіки Крим». Загарбники називають референдум 1991 року «першим етапом приєднання Криму до росії». А також пов'язують цю подію з незаконним «референдумом» в окупованому Криму у 2014 році.

«20 січня слід вшановувати День пам'яті захисників Донецького аеропорту»

Окупанти акцентують увагу на цій даті, щоб створити уявлення, ніби окупація Криму в 2014 році була історично обгрунтованою і нібито продовженням волі населення, висловленої у 1991 році.

«Окупаційний режим навмисно проводить паралелі між цими подіями, подаючи їх як «історичну спадковість» і підтвердження права росії на Крим. Крім того, окупаційний режим ігнорує той факт, що кримські татари, як тільки почали повертатися на батьківщину після депортації 1944 року, бойкотували референдум 1991. Пропаганда виключає їх з історичного контексту, навязуючи наратив про одностайну підтримку ідеї територіальної автономії, яка буцімто завжди була орієнтована на росію», - наголосили у Представництві президента в АР Крим.

Саме тому цього дня окупанти проводять масові святкування в окупованому Криму. У відомстві зазначають, що 20 січня слід вшановувати День пам'яті захисників Донецького аеропорту - героїзм українських захисників, які боронили летовище від російських окупантів.

Представниця президента в АР Крим Ольга Куришко зазначила, що справжні символи гартують, а не роз’єднують.

«20 січня ми схиляємо голови в пам’ять про захисників Донецького аеропорту. А справжній день єдності Криму — це 26 лютого, День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, коли тисячі людей під українськими та кримськотатарськими прапорами вийшли захищати свій дім і продовжують чинити спротив і зараз», - наголосила Ольга Куришко.

Голова Меджлісу резюмує: дехто сьогодні каже, що статус автономії був помилкою і Крим має стати звичайною областю. Проте «дмухати на воду», обпікшись на російському молоці - не вихід.

«Майбутнє Криму полягає у виправленні помилок минулого. Справжня безпека для територіальної цілісності та суверенітету України полягатиме у реалізації кримськотатарським народом свого права на самовизначення на своїй землі та трансформації кримської автономії у статус національно-територіальної автономії у складі Української держави», - вважає Рефат Чубаров.

Він переконаний, що в історії Криму обов’язково з’явиться день, який об’єднає всіх його жителів. Але цей день настане лише після вигнання російських окупантів і звільнення Криму та інших окупованих українських земель.

«Це буде свято, яке поєднає в собі глибокий сенс боротьби кримськотатарського народу та незламність українського духу. А 20 січня має залишитися в підручниках історії як наочний урок того, як імперія намагалася вкрасти наше майбутнє. Не тіште ворога, святкуючи його сценарії», - акцентує Рефат Чубаров.