У південному окружному військовому суді допитали учасника справи «третьої Джанкойської» групи Хізб ут-Тахрір, колишнього імама мечеті в Лобановому Ремзі Куртнезірова.

Про це повідомляє «Кримська солідарність».

Захисники Рефат Юнус, Сафіє Шабанова, держобвинувач та суддя Сєргєй Образцов запитували імама про його зв'язки з Хізб ут-Тахрір.

На питання, чи чинив дії, пов'язані з насильством і розколом у суспільстві, чи виявляв нетерпимість стосовно інших національностей і релігій, а також чи брав участь у підготовці «сепаратистів та екстремістів з числа мусульман», колишній імам Ремзі Куртнезиров відповів негативно.

Він повідомив, що раніше мав літературу організації до анексії півострова рф.

Він зазначив, що заборонених книг у будинку не зберігав, а те, що літературу підкинули під час обшуку у його будинку, побачила дружина Куртнезірова.

Крім того, він пояснив, що, будучи імамом мечеті, не проповідував ідеї «терористичних організацій».

Куртнезіров розповів і про те, що доступ до мечеті був відкритий для всіх, що спілкування з іншими віруючими він не приховував, тому про «конспіративність» зустрічей, які йому звинувачують, і мови бути не може.

З підсудними колишній імам спілкувався переважно з питань будівництва.

Також Куртнезіров підкреслив, що організація «займалася ненасильницьким закликом до ісламу», що має на увазі життя за законами релігії, здійснення паломництва тощо.

На закінчення колишній імам заявив, що не підтверджує наявність свого голосу на аудіозаписах розмов у мечеті, які йому звинувачують. Він зазначив, що не брав участь у розмовах, а голос того, хто говорить, йому не належить.

Нагадаємо, справа «третьої Джанкойської» групи розпочалася 5 березня 2024 року, коли у Бахчисарайському та Джанкойському районах Криму пройшли масові обшуки у кримських татар. Розгляд справи «третьої Джанкойської» групи по суті розпочався у січні 2025 року. Усі фігуранти заперечують участь у терористичній діяльності та вказують на тиск з боку силовиків. Захисники наголосили на системних порушеннях прав обвинувачених, у тому числі обмеження доступу до медичної допомоги та порушення презумпції невинності.