Від початку окупації Криму у межах обмінів було звільнено лише 12 кримських політв’язнів. До 2022 року було звільнено 8 політв’язнів, після 2022 року – чотирьох, п’ятеро з них — представники кримськотатарського народу. Також повернули двох кримськотатарських військовослужбовців.

Про це повідомив голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру (КРЦ), член Меджлісу Ескендер Барієв під час пресконференції «Крим за дужками? Чи є шанс звільнити кримських політв’язнів?», передає КРЦ.

Він наголосив, що росія цілеспрямовано уникає обговорення теми кримських татар під час перемовин щодо обмінів, що українська сторона підтвердила під час зустрічей на найвищому рівні.

«Коли ми зустрічалися у травні з Президентом України, він сказав, що росіяни традиційно не хочуть говорити про журналістів, кримських татар та азовців. Тому ми звертаємося до всіх, хто причетний до переговорів щодо обмінів: у кожному обміні мають бути люди з Криму та представники корінного кримськотатарського народу. Це питання не лише справедливості — це питання надії для наших співвітчизників на окупованій території», – заявив Барієв.

Представник Уповноваженого з прав жителів АР Крим та м. Севастополя Ельвін Кадиров зазначив, що Офіс Омбудсмена постійно порушує питання цивільних заручників, заарештованих за політично мотивованими справами. За його словами, реальна кількість незаконно утримуваних українців може бути значно більшою за офіційні оцінки.

«Офіційних даних про те, скільки саме цивільних заручників перебуває в росії, немає. Але цифри починаються від 30 тисяч — і, на мою думку, їх значно більше», – сказав Кадиров.

Значна частина цивільних українців, які вже пройшли чи ще проходять через російський полон після 2022 року, досі не мають юридичного статусу та доступу до державної допомоги. На цьому наголосив голова правління ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» Ігор Котелянець.

«Писали закон з 2017 по 2022 рік, коли були лише політв’язні в Криму і цивільні заручники на Донбасі. Зараз хапають всіх, і визначення закону абсолютно неактуальні. Людина має сама довести, що займалася громадською чи політичною діяльністю — інакше вона позбавлена державної допомоги», – зауважив Котелянець.

Він підкреслив, що це стосується і кримчан, і тих, кого вивезли на півострів з новоокупованих територій України. Адже «величезна їх кількість залишається поза увагою держави». Тому законодавство, на його думку, потрібно терміново оновити.

Правозахисник і експерт КРЦ Володимир Ляшенко зазначив, що значна частина звільнених політв’язнів не може залишити окупований Крим або територію росії через відсутність українських документів та відмову окупантів визнавати їх громадянами України.

«Це справді дуже складна проблема, і вона безпосередньо пов’язана з тим, що окупація Криму триває вже 12-й рік. Система ідентифікації особи в Україні з 2016 року прив’язана до Єдиного демографічного реєстру, а щодо більшості кримчан інформація в цьому реєстрі просто відсутня», – сказав Ляшенко.

Він окремо підкреслив, що значна частина кримських татар народилася за межами Криму, у місцях депортації. Дані про них відсутні не лише в Єдиному демографічному реєстрі, а й у реєстрі РАЦСу.

Ляшенко пояснив, що після звільнення з місць несвободи люди стикаються з новим бар’єром, адже росіяни забирають у них паспорт України, знищують його або кажуть, що «ми його у вас не брали». Після цього заявляють, що людину потрібно заново «ідентифікувати».

За даними КРЦ, на сьогодні зафіксовано 486 незаконно ув’язнених і переслідуваних за кримінальними справами, серед яких 272 представники кримськотатарського народу.

Фото: КРЦ