Комітет ООН з прав людини визнав, що нав’язування російського громадянства жителям тимчасово окупованого Криму є дискримінацією за національною ознакою та порушує права людини.

Про те, як вплине дане рішення на можливість звільнити українських в'язнів та що буде робити росія, QIRIM.News поговорило з менеджером Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) Людмилою Коротких.

«Це дійсно позитивне для України рішення, оскільки це такий собі прецедент. В комітеті ООН вже були рішення щодо кримських справ, але не було рішення, яке б настільки безпосередньо стосувалося ситуації з окупацією Криму. Це проривне рішення. Так, Комітет ООН – це не судова, це квазісудова інституція, проте вона має досить великий вплив на формування міжнародних стандартів прав людини в усьому світі і рішення комітету є документами м’якої сили. Так, це не конвенції, не зобов’язувальні документи, але вони мають велике значення, оскільки вони схвалюються не так часто. Тому вони мають іноді більшу вагу, ніж рішення Європейського суду з прав людини саме у контексті формуванні політики чи позиції, в цілому, щодо певного питання», - зазначила експерт.

Також вона підкреслила, що це рішення також може бути прикладом іншим, як проходити ці процедури.

«Дійсно податися до комітету ООН не так просто, потрібно дотримуватися всіх процедур: апеляція, касація і тд. Мають бути належним чином оформлені документи. Наскільки я знаю, ця заява була подана у 2016 році і лише зараз ми отримали рішення. На жаль, великий недолік всіх міжнародних інституцій захисту прав людини, що йде дуже багато часу від моменту подання скарги до ухвалення рішення», - зазначила Коротких.

Окремо вона зупинилася на ролі цього рішення у контексті можливості подавати позови проти рф до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Коротких нагадала, що рф виключили з Ради Європи через агресію проти України, тому на даний час скаржитися туди на неї не можливо.

«Тобто, нові позови ми не можемо подавати ЄСПЛ. Проте це не означає, що ті позови, які були подані до 2022 року, не будуть розглядатися. При цьому, ЄСПЛ також орієнтується не лише на власну практику, а також на думку таких авторитетних міжнародних інституцій як комітет ООН з прав людини. Тому в перспективі, зокрема, і в ЄСПЛ, це значно посилює позиції Україні і тих заявників, які скаржилися проти рф за порушення прав як в умовах окупації, так і щодо нав’язування громадянства», - підкреслила фахівчиня.

За її словами, цим рішенням комітет також визнав незаконним ретроспективне застосування російського законодавства.

«Оскільки суть справи стосувалася людей, які були взяті під варту до початку окупації, але їх судили за російським законодавством. По суті, рф розповсюдила своє законодавство на людей за події, які відбулися до моменту фактичного взяття під контроль цієї території. І комітет заявив, що це неправомірно. І це важливо в контексті рішень, які виносилися окупантами у політичних справах, зокрема, у справі про 26 лютого (справа учасників проукраїнського мітингу під стінами Верховної ради Автономії республіки Крим 26 лютого 2014 року – ред.)», - сказала Коротких.

Також, за її словами, комітет визнав незаконним переміщення людей з окупованих територій. Зокрема, це особи, які були взяті під варту українською правоохоронною системою, однак їх судили вже окупанти і відправили відбувати покарання до рф.

«Тобто, ця дія вказана як незаконна. Це важливо стосовно справ політичних бранців, яких також арештовують в Криму, а потім відправляють до рф. Спочатку на суди, а потім для так званого відбуття покарання. Тобто, вже сформована міжнародна правова позиція, що такі дії є незаконними і не можуть бути застосовані до людей в Криму, оскільки вони користуються захистом 4 Женевської конвенції», - підкреслила експерт.

Що стосується примусу рф виконати це рішення, то Коротких підкреслила, що невідомо, як рф поведе себе. За словами експерта, росія все ще залишається у складі ООН і визнає дану інституцію.

«Звісно, що у нас немає ілюзії, що росія визнає і буде виконувати, але це цікаво, оскільки з таким не стикалася рф. Тут у рф роздоріжжя буде, як поводитися далі. І можливо, в подальшому зміниться їхня риторика і позиція в межах ООН також», - підкреслила експерт.

Що стосується звільнення бранців, то Коротких підкреслила, що тут «все залежить від волі рф, від її бажання йти на перемовини і домовлятися про обмін».

"Але коли ми маємо рішення таких органів, то для рф це стає певним чином токсичним і ці люди стають проблемними і вони можуть думати, як позбавити себе цієї проблеми і обміняти. І саме завдяки такій ситуації, у 2019 році відбувся обмін, коли було рішення Міжнародного морського трибуналу щодо захоплених моряків (рф захопила моряків Військово-морських сил (ВМС) у 2018 році, коли вони здійснювали прохід Керченською протокою – pед.), оскільки це негативно було в іміджевому плані для рф, то росіяни публічно не визнали, що виконують рішення трибуналу, проте в результаті ми бачимо, що ці люди та ще низка політичних в’язнів, які були для них токсичними, були обміняні", — зазначила Коротких і вказала на важливість пошуку засобів тиску на фр.

Відповідаючи на запитання, хто долучився до успішного вирішення даного питання, вона вказала роль адвоката, який супроводжував заявників, і на підтримку правозахисних організацій.

Фото ілюстративне