Кожна повнолітня жінка має право самостійно обирати, який одяг носити, а щодо неповнолітньої дівчини — це вирішують її батьки або опікуни.

Про це QIRIM.News заявив політичний оглядач із Казахстану Нурлан Салтаєв, коментуючи рішення парламенту країни заборонити носіння нікабу (головного убору, що закриває обличчя з вузьким прорізом для очей) у громадських місцях.

Він висловив стурбованість тим, що держава втручається у «гардеробний процес», тобто вказує людям, як їм одягатися, що, за його словами, «не лише антиконституційно, а й безглуздо».

«У цьому й полягає лібералізм і свобода: ніхто не має права комусь диктувати, що робити, якщо це не створює незручностей іншим членам суспільства», — зазначив він.

Салтаєв також застерігає щодо можливого майбутнього обмеження хіджабів.

Якщо заборону носіння нікабу ще якось можна виправдати неможливістю ідентифікації особи, то для хіджабів такої підстави немає. Це, як підкреслює оглядач, — особиста справа жінки та її родини.

Нурлан Салтаєв звертає увагу на поширену тенденцію в Казахстані — через відео та пости в соцмережах нав’язується думка, нібито казашки ніколи не носили хіджаби.

Однак казашки носили «ақ жаулық» (білу хустку) — казахський варіант хіджаба, і залишали дівочий одяг після заміжжя.

Дії влади щодо заборони жіночого одягу Салтаєв порівняв із ситуацією в Ірані.

«Коли у 1925 році до влади в Ірані прийшов шах Реза Пехлеві, він вирішив європеїзувати країну й почав із жінок.

Він видав закон, що жінкам дозволено не носити мусульманський одяг. Поліція ходила вулицями, зривала з жінок нікаби й хіджаби, била тих, хто відмовлявся виконувати указ шаха.

Через це багато жінок, соромлячись, перестали виходити на вулицю. Потім пристрасті вщухли, і всі жінки ходили так, як хотіли — аж до 1979 року, коли відбулася Ісламська революція.

Тоді жінкам заборонили з’являтися на вулиці без хіджаба, а поліція розшукувала та била тих, хто його не носив.

Казахстан, дозволяючи або забороняючи носіння того чи іншого одягу, наступає на ті ж граблі, що й Іран.

Особливо обурливо — заборона на носіння хіджаба в навчальних закладах», — наголосив він.

Підсумовуючи, Салтаєв вважає, що закон про заборону нікабів — це спроба обмежити права мусульман, і в цьому Казахстан виступає не з позицій світської й демократичної держави, а як спадкоємець атеїстичного СРСР та васал антимусульманської Росії.

Раніше повідомлялося, що Мажиліс (парламент) Казахстану схвалив заборону на носіння в громадських місцях одягу, що закриває обличчя - нікаб. Документ направлено на підпис президентові.