3 березня 2014 року кримський татарин Решат Аметов вийшов на центральну площу Сімферополя на одиночний пікет. Так він протестував проти окупації Кримського півострова. Він також планував записатися добровольцем у військкоматі. 15 березня тіло чоловіка зі слідами катувань знайшли у селі Земляничне Білогірського району Криму. Це за 60 кілометрів від Сімферополя. Він став першою жертвою російської окупації Криму.

Родина Решата Аметова була насильницьки депортована з Криму в травні 1944 року Самаркандську область Узбекистану. Його батько, Мідат Аметов, був активним учасником кримськотатарського національного руху в Узбекистані. Після повернення до Криму Решат здобув вищу освіту, закінчивши Національну академію природоохоронного та курортного будівництва в Сімферополі.

Фото: ZMINA

На початках Решат Аметов не відзначався особливим активізмом. Але у 2012 році, працюючи водієм в юридичній фірмі, зацікавився законами та почав консультуватися з юристами з приводу відстоювання своїх прав, пише Український Інститут національної пам’яті.

Фото: ua.krymr.com

«Коли місцева влада хотіла змусити його вступити в садовий кооператив, а за відмову відімкнула електроенергію, він оголосив голодування і з дітьми вийшов у центр Сімферополя на протест. Конфлікт вийшов на рівень тодішнього Голови Ради Міністрів АРК Анатолія Могильова і завершився перемогою Решата», - йдеться у матеріалі.

Пізніше, зазначається, Решат Аметов домігся, щоб вивіска на Перовській селищній раді Сімферопольського району була зроблена трьома мовами, з кримськотатарською включно, своїх дітей записав за кримськотатарськими традиціями, а в останні дні вимагав поновити в його паспорті запис, що він – кримський татарин.

Решат Аметов підтримував Революцію Гідності, яка відбувалася тоді у Києві. Його надихали солідарність громадян і 28 лютого, після захоплення будівлі Ради Міністрів АР Крим російськими окупантами, Решат Аметов написав на своїй сторінці у соцмережі (цитата дослівно - ред.):

«Орентировочно на понедельник выйду к совмину, стоячий протест. А вам СЛАБО???».

Він виконав обіцяне – вийшов на одиночний пікет на площу Леніна у центрі Сімферополя з протестом проти окупації Криму. На той момент площа вже була заповнена російськими окупантами та місцевими колаборантами. Решат Аметов намагався їм довести правду і відкрито заявляв, що має право бути вільним на своїй землі.

Тоді ж чоловіка, за даними очевидців, затримали представники так званої «кримської самооборони». До нього підійшли невідомі в камуфляжній формі, затягли в автівку та відвезли в невідомому напрямку. На зв’язок він більше не виходив. Відео цього викрадення є в інтернеті: https://youtu.be/11S2Vhkr-bc

Як зазначають правозахисники, тіло Решата Аметова зі слідами жорстоких тортур було знайшли 15 березня 2014 року в селі Земляничне Білогірського району. Йому завдали ножових поранень, зламали ребра, голову обмотали скотчем. Біля тіла лежали кайданки.

Як зазначали у Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим, була інформація, що відразу після викрадення Решата Аметова відвезли до офісу «Руського єдінства» у Сімферополі. На той час там був розташований один зі штабів так званої «Самооборони Криму», угруповання, що також брало участь в окупації Криму. Інформація про подальші його переміщення невідома.

«Це (акції кримських татар того періоду) були акції за мир, а Решат вийшов хоч і з мирною, але зовсім іншою ідеєю — «Я маю право!»,- цитувало представництво слова брата активіста Рефата Аметова.

Він вважав, що Решат не мав наміру ні з ким воювати, а просто декларував своє право бути там. Але для окупантів це, вочевидь, виявилося рівнозначним оголошенню війни. Саме за це, як вважає Рефат, брата вбили.

18 березня 2014 року близько двох тисяч кримських татар прийшли провести Решата Аметова в останню дорогу на кладовище «Абдал» у Сімферополі.

Фото: ua.krymr.com

Окупанти досі не назвали винних у цьому злочині. Через рік після порушення кримінальної справи за фактом вбивства Решата Аметова окупанти закрили справу, через те, що буцімто «не могли знайти вбивць». У 2016 році справу поновили, однак досі жодних результатів «розслідування» немає.

Прокуратура АР Крим здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом викрадення та умисного вбивства кримськотатарського активіста Решата Аметова. У 2019 році прокуратура повідомила, що встановила осіб, які підозрюються у викраденні чоловіка.

«Слідством встановлено, що викрадення було здійснено двома учасниками незаконного збройного формування «Самооборона Криму» під керівництвом колишнього військовослужбовця Збройних сил Російської Федерації, який у подальшому брав участь у бойових діях на сході України та у квітні 2014 року вчинив аналогічний злочин», - йшлося у дописі відомства.

Трьом згаданим особам повідомили про підозру за статтями: «участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування» та «незаконне позбавлення волі людини, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки». Підозрюваних оголосили у міжнародний розшук. Згодом стало відомо, що Інтерпол відмовив у пошуку ймовірних убивць кримського татарина.

У 2023 році прокуратура АР Крим скерувала обвинувальні акти до суду. За даними інформаційного агентства Центр журналістських розслідувань, йдеться про Олександра Руденка, Олександра Баглюка та Євгена Скрипніка.

Підозрювані у вбивстві Решата Аметова

У Представництві Президента України в АР Крим наголошували, що вбивство Решата Аметова цілком може бути кваліфіковане як злочин проти людяності та як воєнний злочин, що полягає в умисному вбивстві.

За свій героїзм Решат Аметов посмертно був нагороджений званнями «Народний Герой України» у 2015 році та «Герой України» у 2017 році.

Як повідомив QIRIM.News депутат Одеської обласної ради, голова ГО «Кримські татари Одещини» Февзі Мамутов, в Одесі в рамках Закону України про деколонізацію одну з центральних вулиць міста, вулицю Романа Кармена, перейменували на честь Героя України Решата Аметова.

Фото: Кримська платформа