24 січня 1975 року в Узбекистані народився Решат Аметов — кримськотатарський активіст, який став першою жертвою російської агресії в Криму. 3 березня 2014 року він вийшов на центральну площу Сімферополя на одиночний пікет. Так він протестував проти окупації Криму. 15 березня тіло чоловіка зі слідами катувань знайшли у селі Земляничне Білогірського району Криму — за 60 кілометрів від Сімферополя. За героїзм Решат Аметов був посмертно нагороджений званнями «Народний Герой України» у 2015 році та «Герой України» у 2017 році.

Родина Решата Аметова була насильницьки депортована з Криму в травні 1944 року Самаркандську область Узбекистану. Його батько, Мідат Аметов, був активним учасником кримськотатарського національного руху в Узбекистані. Після повернення до Криму Решат здобув вищу освіту, закінчивши Національну академію природоохоронного та курортного будівництва в Сімферополі.

Фото: ZMINA

На початках Решат Аметов не відзначався особливим активізмом. Але у 2012 році, працюючи водієм в юридичній фірмі, зацікавився законами та почав консультуватися з юристами з приводу відстоювання своїх прав, пише Український Інститут національної пам’яті.

Фото: ua.krymr.com

«Коли місцева влада хотіла змусити його вступити в садовий кооператив, а за відмову відімкнула електроенергію, він оголосив голодування і з дітьми вийшов у центр Сімферополя на протест. Конфлікт вийшов на рівень тодішнього Голови Ради Міністрів АРК Анатолія Могильова і завершився перемогою Решата», - йдеться у матеріалі.

Пізніше, зазначається, Решат Аметов домігся, щоб вивіска на Перовській селищній раді Сімферопольського району була зроблена трьома мовами, з кримськотатарською включно, своїх дітей записав за кримськотатарськими традиціями, а в останні дні вимагав поновити в його паспорті запис, що він – кримський татарин.

Решат Аметов підтримував Революцію Гідності, яка відбувалася тоді у Києві. Його надихали солідарність громадян і 28 лютого, після захоплення будівлі Ради Міністрів АР Крим російськими окупантами, Решат Аметов написав на своїй сторінці у соцмережі (цитата дослівно - ред.):

«Орентировочно на понедельник выйду к совмину, стоячий протест. А вам СЛАБО???».

Він виконав обіцяне – вийшов на одиночний пікет у центрі Сімферополя з протестом проти окупації Криму. На той момент площа вже була заповнена російськими окупантами та місцевими колаборантами. Решат Аметов намагався їм довести правду і відкрито заявляв, що має право бути вільним на своїй землі.

Тоді ж чоловіка, за даними очевидців, затримали представники так званої «кримської самооборони». До нього підійшли невідомі в камуфляжній формі, затягли в автівку та відвезли в невідомому напрямку. На зв’язок він більше не виходив. Відео цього викрадення є в [інтернеті]https://www.youtube.com/watch?v=11S2Vhkr-bc&feature=youtu.be): https://youtu.be/11S2Vhkr-bc

Як зазначають правозахисники, тіло Решата Аметова зі слідами жорстоких тортур знайшли 15 березня 2014 року в селі Земляничне Білогірського району. Йому завдали ножових поранень, зламали ребра, голову обмотали скотчем. Біля тіла лежали кайданки.

Як зазначали у Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим, була інформація, що відразу після викрадення Решата Аметова відвезли до офісу «Руського єдінства» у Сімферополі. На той час там був розташований один зі штабів так званої «Самооборони Криму», угруповання, що також брало участь в окупації Криму. Інформація про подальші його переміщення невідома.

18 березня 2014 року близько двох тисяч кримських татар прийшли провести Решата Аметова в останню дорогу на кладовище «Абдал» у Сімферополі.

Фото: ua.krymr.com

Окупанти досі не назвали винних у цьому злочині. Через рік після порушення кримінальної справи за фактом вбивства Решата Аметова окупанти закрили справу, через те, що буцімто «не могли знайти вбивць». У 2016 році справу поновили, однак досі жодних результатів «розслідування» немає.

Прокуратура АР Крим розслідує викрадення та умисне вбивство кримськотатарського активіста. У 2019 році прокуратура повідомила, що встановила осіб, які підозрюються у викраденні чоловіка.

«Слідством встановлено, що викрадення було здійснено двома учасниками незаконного збройного формування «Самооборона Криму» під керівництвом колишнього військовослужбовця Збройних сил Російської Федерації, який у подальшому брав участь у бойових діях на сході України та у квітні 2014 року вчинив аналогічний злочин», - йшлося у дописі відомства. Трьом згаданим особам повідомили про підозру за статтями: «участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування» та «незаконне позбавлення волі людини, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки». Підозрюваних оголосили у міжнародний розшук. Згодом стало відомо, що Інтерпол відмовив у пошуку ймовірних убивць кримського татарина.

У 2023 році прокуратура АР Крим скерувала обвинувальні акти до суду. За даними інформаційного агентства Центр журналістських розслідувань, йдеться про Олександра Руденка, Олександра Баглюка та Євгена Скрипніка.

У Представництві Президента України в АР Крим наголошували, що вбивство Решата Аметова може бути кваліфіковане як злочин проти людяності та як воєнний злочин.

За свій героїзм Решат Аметов посмертно був нагороджений званнями «Народний Герой України» у 2015 році та «Герой України» у 2017 році.

В Одесі в рамках Закону України про деколонізацію одну з центральних вулиць міста, вулицю Романа Кармена, перейменували на честь Героя України Решата Аметова.