У Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону, що в росії, триває розгляд чергової справи проти кримських татар, звинувачених у причетності до забороненої в росії організації «Хізб ут-Тахрір».

Йдеться про п’ятьох людей, яких затримали у серпні 2022 року в Джанкойському районі окупованого Криму: Енвера Кроша, Едема Бекірова, Ріната Алієва, Вілена Темер’янова та Сеїтягу Аббозова.

Російська прокуратура вимагає жорстких вироків для фігурантів справи — від 11 до 17 років позбавлення волі, попри відсутність доказів підготовки терористичних актів.

Сторона обвинувачення просить призначити активісту Енверу Крошу 17 років ув’язнення в колонії суворого режиму, Едему Бекірову та Рінату Алієву — по 15 років, журналісту Вілену Темер’янову — 13 років, а Сеїтязі Аббозову — 11 років.

Останній перебуває під домашнім арештом з огляду на стан здоров’я. Крім того, прокурор вимагає, щоб перші чотири роки всі засуджені провели саме у тюрмі, а не в колонії.

Процес без доказів і доступу до матеріалів

Адвокати наголошують: прокурор не навів переконливих доказів провини обвинувачених. Основне, на чому ґрунтується справа, — аудіозаписи приватних розмов, які трактуються як докази участі у «терористичній організації».

Жодних планів терористичних актів чи закликів до насильства під час слідства не виявлено. Ані підзахисні, ані їхні адвокати не мали доступу до експертиз, які суд надсилав для аналізу.

Захист наголошує, що експертиза книг, долучених до справи в якості речових доказів, засвідчила наявність приблизно десяти відбитків пальців сторонніх осіб — але не обвинувачених.

Адвокат Еміль Курбедінов заявив, що в суді була зачитана ФСБ-шна оперативна довідка — порожня демагогія, побудована на припущеннях.

«Мені важко назвати це судовими дебатами, де прокурор виступив з обґрунтованими доказами», — зазначив адвокат.

Самі активісти вважають справу сфальсифікованою й наполягали на незалежній перевірці доказів, проте суддя Тимур Машуков у клопотанні відмовив.

Усі тримаються стійко

Рідні фігурантів обурені. Ліля Ганієва, мати журналіста Вілена Темер’янова, не приховує шоку від запропонованих термінів увʼязнення:

«Вони що, вбивці? Їх судять лише за те, що вони сповідують іслам? У 1944 році нас депортували, а тепер — знищують таким чином».

Подібну думку висловлює і мати Енвера Кроша — Гульнара Крош. Вона сподівається, що «Аллах допоможе» і її син незабаром повернеться додому.

Водночас зазначає: усі п’ятеро тримаються стійко.

Ісламська політична партія «Хізб ут-Тахрір» була заборонена в росії в 2003 році на підставі рішення Верховного суду, ухваленого на закритому засіданні без участі сторони захисту.

В Україні ця організація діє легально. На материковій частині України її активісти займалися громадською діяльністю: публікували газету, проводили мітинги, брали участь у публічних дебатах.

Після окупації Криму в 2014 році рф системно переслідує кримських татар, зокрема й за зв’язки з «Хізб ут-Тахрір». На сьогодні понад 120 представників кримськотатарського народу перебувають за ґратами за аналогічними звинуваченнями.

Правозахисники вважають, що ці кримінальні справи — не про боротьбу з тероризмом, а про придушення спротиву політичним репресіям та інакодумству.

Відновлення справедливості для кримськотатарського народу залишається невід’ємною частиною боротьби за деокупацію Криму та повернення півострова під контроль України.

Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.