18 травня в Україні вшанували пам'ять жертв політичних репресій та депортації кримськотатарського народу 1944 року.

В регіонах з самого ранку відбулася низка пам’ятних заходів.

В Одесі у музеї геноциду «Територія памяті» демонстрували кінострічку «Чужа молитва». Після показу організатори влаштували діалогову платформу з істориками, активістами та представниками громади. У заходах узяв участь депутат Одеської обласної ради, голова громадської організації «Кримські татари Одещини» Февзі Мамутов.

У Львові в музеї тоталітарних режимів “Територія терору” громадська організація «Арекет» та Кримськотатарський культурний центр (ККЦ) провели захід, щоб разом вшанувати пам'ять про трагедію та виявити солідарність з кримськотатарською спільнотою. Під час заходу відбувся концерт-реквієм “День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу”, на якому звучали традиційні композиції у виконанні учасників ККЦ, а також розповідь про долю депортованого кримського татарина — дідуся однієї з учасниць організації.

У Херсоні теж відбулися пам’ятні заходи, присвячені роковинам депортації. Херсонська міська рада повідомляє, що до монументу жертв політичних репресій були покладені квіти, після чого було вшановано пам'ять жертв терору та геноциду кримськотатарського народу.

У херсонській бібліотеці-філії №3 відбувся захід - хронограф правди "Депортація: шлях болю", присвячений трагічним подіям 18 травня 1944 року — депортації кримськотатарського народу. Подія проходила у змішаному форматі та об'єднала представників кримськотатарського товариства Херсонщини. Гості поділилися особистими сімейними історіями, болючими спогадами та унікальними архівними фотографіями, які зберігають пам'ять про ті важкі часи. Працівники бібліотеки також підготували тематичну книжкову виставку.

У Фастові на Київщині вшанували жертв політичних репресій та депортації кримськотатарського народу.

«18 травня 1944 року понад 190 тисяч кримських татар були примусово депортовані з Криму. Їх вивозили в товарних вагонах, без суду й пояснень. Помирали в дорозі, в голоді, в холоді — лише за свою національність. Після вигнання знищували саму памʼять про народ: мову, назви сіл, мечеті, культуру. Це був геноцид, офіційно визнаний Верховною Радою у 2015 році. Сьогодні кримськотатарський народ знову бореться — за Крим, за свою ідентичність, за Україну», - сказано в повідомленні пресслужби міської ради.

У Луцьку на Волині теж вшанували жертв геноциду кримськотатарського народу. Заходи відбулися на Замковій площі. Заступниця міського голови Ірина Чебелюк та заступник голови Волинської обласної ради Григорій Пустовіт поклали квіти до пам’ятного знака, після чого хвилиною мовчання вшанували пам’ять невинно загиблих.

В Ізмаїлі на Одещині приспустили державний прапор та прапор міста, і підняли прапор кримськотатарського народу.

Міський голова Андрій Абрамченко нагадав, що саме цього дня 1944 року сталінський режим розпочав насильницьку депортацію понад двохсот тисяч кримських татар з рідного Криму. Людей вивозили з домівок під дулами автоматів, без права на повернення. Майже половина з них загинула в дорозі або на засланні. Масова депортація кримських татар у 1944 році була спланованим злочином тоталітарного режиму.

Фото: вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу в Луцьку