18 травня — 82-і роковини геноциду кримськотатарського народу. Україна і світ вшановують пам'ять жертв цього злочину радянського режиму. QIRIM.News розповідає, як радянська влада депортувала кримських татар з рідного Криму, чи є паралелі між трагічними подіями 44-го та нинішнім становищем народу в окупованому Криму і як попередити повторення депортації.

10 травня 1944 року, після вигнання нацистських окупантів з Криму, очільник НКВС Лаврентій Берія доповів генеральному секретарю Йосипу Сталіну про те, що з 1941 року начебто близько 20 тисяч кримських татар дезертирували з лав радянської армії, а більша частина населення півострова активно співпрацювала з німецькими окупантами.

У той самий час, згідно з даними Національного руху кримських татар, в лавах радянської армії у Другій світовій воювало до 100 тисяч кримських татар.

У своєму листі Берія писав про «небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу» та пропонував депортувати усіх кримських татар до Узбекистану.

Наступного дня, 11 травня, Йосип Сталін ухвалив постанову Державного комітету оборони № 5859 сс «Про кримських татар», в якій звинуватив кримських татар у державній зраді, колабораціонізмі та дезертирстві. Сталін постановив виселити всіх кримських татар до Узбекистану.

Вранці 18 травня 32 тисячі солдатів НКВС розпочали операцію з депортації кримських татар. На збори кримськотатарським родинам давали кілька хвилин.

Всього, за даними Національного руху кримських татар, було депортовано щонайменше 238 500 осіб. 205 900 з них - жінки і діти.

Фото: Рустем Емінов

Регіонами вигнання стали Центральна Азія та Сибір. Більшу частину — понад дві третини депортованих кримських татар — виселили до Узбекистану.

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримськотатарського народу. За перші три роки від голоду, виснаження і хвороб померли 46,2% всіх депортованих.

Фото Гульнари Бекірової

12 серпня 1944 року Державний комітет оборони СРСР затвердив постанову «Про переселення колгоспників у райони Криму». Так розпочалась радянська колонізація півострова. Лише в 1944 році до Криму переселили 51 тисячу людей, зокрема, з Краснодарського краю, Тамбовської, Ростовської, Курської областей та інших регіонів росії. 9 тисяч людей переселили з Української РСР.

Для переселенців радянський режим створив окремі умови: їх, на відміну від кримських татар, яких депортували у товарних вагонах, перевозили у вагонах для людей, надавали пільги, а колгоспи звільняли від оподаткування. Майном депортованих кримських татар розпоряджалися державні органи. Радянський режим почав знищувати кримськотатарські пам’ятники, рукописи та книжки кримськотатарською. Мечеті в кримських містах та селах закривались. Натомість там відкривали кінотеатри, крамниці та клуби.

Водночас радянська влада прагнула знищити будь-яку пам’ять про кримських татар на півострові. Впродовж 1946-1948 років понад 80% кримських топонімів замінили на радянські назви. Більшість міст, сіл, гір і річок, які мали кримськотатарські, грецькі чи німецькі назви, отримали нові, російські імена.

Аби трагедія не повторилася знову, важливе відновлення Криму від наслідків депортації, зокрема, й повернення кримськотатарської топоніміки, наголошує у коментарі QIRIM.Media голова Меджлісу Рефат Чубаров.

«Шана до жертв геноциду кримськотатарського народу без власного відродження – це напівшана. І тому пам'ятати, вичищати Крим від наслідків тієї страшної катастрофи 1944 року і відроджуватися самим», - пояснює голова Меджлісу.

За його словами, необхідно відродження мови, культури і традицій кримських татар. Народ має стати господарем на своїй землі.

«Стати господарями своєї землі, про що говорили наші батьки і за що вони боролися у вигнанні», - наголошує Чубаров.

14 листопада 1989 року Верховна Рада СРСР ухвалила декларацію «Про визнання незаконними і злочинними репресивні акти проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їхніх прав». Депортацію кримських татар засудили та назвали «варварською акцією сталінського режиму». Але можливість масового повернення на Батьківщину для кримських татар з’явилась після розпаду СРСР. Люди почали відбудовувати своє життя на рідній землі.

Фото з відкритих джерел

Голова Меджлісу Рефат Чубаров каже: окупаційна влада у Криму намагається довести до кінця те, що не вдалося Сталіну. Таким чином, він вбачає паралелі сьогодення з 1944 роком.

«Сталіну не вдалося, завдяки тому, що кримськотатарський народ вистояв майже пів століття у вигнанні. Вони зараз роблять все, щоб іншими методами, іншими засобами змусити кримських татар покинути свою землю. А ті, хто не покине, щоб вони змирилися і стали такими ж тварюками, як ті, які захопили нашу землю», - каже Чубаров.

Він акцентує, що нещодавно окупанти заявили про реконструкцію кабінету Берії у Юсуповському палаці у Криму. У 1944 році він був народним комісаром внутрішніх справ (НКВС). Саме він написав доповідну записку Сталіну про те, що кримських татар потрібно виселити з півострова. Також у палаці з’являться кімнати членів радянської делегації Андрія Громика і Андрія Вишинського. Вони безпосередньо організовували виселення кримських татар з батьківщини. Таким чином, наголошує Чубаров, путін реанімує радянських катів.

«І це вони дуже цинічно, треба іноді віддавати належне такій витонченій цинічності Москві, вирішили реанімацію Берії здійснювати з території, де він здійснив один з найжорстокіших злочинів в своєму житті, тобто з Криму. Це говорить про те, що російська федерація, яка тимчасово окупувала Крим, продовжує цю політику», - підкреслює Чубаров.

І наголошує, що кримськотатарський народ, переживши депортацію, вижив завдяки собі. Хоча, каже, є приклади, коли народи опинялися в подібних ситуаціях і зникали.

«Наші батьки і діди не змирилися, наш народ не змирився. І він боровся за повернення на свою землю і виборов це через пів століття. Але це говорить про те, що треба бути незламним до кінця», - резюмує голова Меджлісу.

Його заступник Ахтем Чийгоз теж бачить спільні риси між радянськими репресивними методами та нинішніми діями росії щодо кримськотатарського народу.

«Ворог один і цей ворог - росія, як би вона не називалась раніше. І програма дій, і наміри щодо нашої нації одні - знищити. Мабуть, цього разу це важче зробити, бо є, скажімо, протидія таким намірам і з боку України, і з боку наших друзів, але наміри залишаються», - наголошує Чийгоз.

У 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію кримськотатарського народу 1944 року геноцидом. 18 травня стало Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Крім України, депортацію кримських татар 1944 року визнали геноцидом Канада, Литва, Латвія, Польща, Естонія, Чехія та Нідерланди.