16 травня у Берліні відбудеться показ фільму «Хайтарма» на великому екрані, присвячений роковинам депортації кримськотатарського народу 1944 року. Подія включатиме кінопоказ і художній перформанс художника Айдера Хатіпа.

Ініціаторка заходу, співзасновниця Ukrajina Cinema Антоніна Готфрід, підкреслює, що показ має, зокрема, й політичний вимір:

«Це не лише культурна подія, а й політична акція. Ми ставимо питання про те, що саме святкують люди, які досі тримаються радянського наративу, і як можна ігнорувати насильницьку депортацію мільйонів людей».

Вона додає, що ключовими темами є деколонізація Криму та доля політичних в’язнів:

«Крим сьогодні фактично перебуває в колоніальному становищі. Русифікація, як і загалом ситуація в Україні, є наслідком тривалої імперської політики росії».

Режисер стрічки Ахтем Сеітаблаєв у коментарі QIRIM.Media наголошує, що «Хайтарма» сьогодні сприймається зовсім інакше, ніж у момент створення:

«Цей фільм продовжує жити, і з часом його значення лише посилилося. Ми знімали його як історичну драму про депортацію 1944 року, але сьогодні він читається інакше — через досвід окупації Криму після 2014 року і повномасштабної війни».

Він зазначає, що кіно стало інструментом не лише культури, а й міжнародної комунікації:

«Кіно виконує одразу кілька функцій — освітню, емоційну, дипломатичну. У випадку України воно стає ще й способом пояснювати світові, що відбувається. Це мова, яка працює там, де політичні заяви іноді не доходять».

Сеітаблаєв також підкреслює роль культури у формуванні безпеки:

«Культура — це не другорядна сфера. Це система координат, яка визначає, хто ми є. У воєнний час вона стає елементом національної безпеки, бо саме через культуру формується уявлення про себе і про ворога».

Окремо він говорить про історичні паралелі між депортацією кримських татар та сучасною війною:

«Коли ми знімали фільм, важко було уявити, що за кілька років Крим знову опиниться в окупації. Але кримські татари завжди попереджали про це. Їхній досвід — це досвід народу, який знає, що таке імперське насильство».

У заході також візьмуть участь ментори та менторки кримських політв’язнів — серед них німецька історикиня Франциска Девіс, політична діячка Катрін Ґерінґ-Екардт та німецький дизайнер і активіст Франк Вільде, які підтримують кримських політв’язнів Аппаза Куртамета, Асана Ахтемова та Богдана Зізу.

Організатори наголошують, що показ у Берліні є частиною ширшої роботи з міжнародної культурної дипломатії та нагадуванням про те, що без деокупації Криму неможливі ані справедливість, ані сталий мир.

Депортація кримських татар 18 травня 1944 року — геноцид корінного народу України. Радянська влада здійснила злочин проти людяності, під час якого людей насильно вивозили з Криму, а тіла померлих нерідко просто викидали з вагонів у дорозі. За неофіційними даними, у перші пів року після депортації загинуло від 27% до 46% усіх депортованих. Загальні втрати за перші два роки можуть сягати до 70% від усього народу. Половина кримських татар так і не повернулася з місць заслання. Депортацію кримських татар 1944 року геноцидом офіційно визнали Україна (2015), Латвія (2019), Литва (2019), Канада (2022), Польща (2024), Чехія (2024) та Нідерланди (2025).

Ілюстрація: афіша фільму «Хайтарма».