Громадська організація «Кримська родина» була створена ще у 2014 році після окупації Криму. Тоді кримськотатарські родини з дітьми облаштували організацію у Києві, де проводилися навчання та різні культурно-освітні проєкти. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну, організація переїхала до Туреччини, міста Ескішехір, де продовжує свою діяльність. Про освітні проєкти, збереження кримськотатарських традицій, тісний зв'язок з Батьківщиною, боротьбу з російською пропагандою та плани на цей рік QIRIM.News поспілкувалися з керівницею «Кримської родини» Аніфе Куртсеітовою.

«Намагаємося маленькими кроками збирати те, що було заборонено радянською владою»

"Кримська родина у Туреччині. Фото надане Аніфе Куртсеітовою

Один з масштабних проєктів «Кримської родини» - це платформа «Bigli»/Знання», освітній курс про культуру, історію та мистецтво кримських татар. Він спрямований на збереження культурно-історичної спадщини серед дітей корінного народу України – кримських татар. Усі охочі з різних куточків світу можуть заходити на цю платформу і користуватися матеріалами, розповідає керівниця «Кримської родини» Аніфе Куртсеітова.

«На нашій платформі є цілий цикл лекцій з історії, культури народу, дуже багато різних майстер-класів. Тобто, ми намагаємося маленькими кроками збирати те, що було заборонено радянською владою. І намагаємося з фахівцями робити так, щоб це було не просто пізнавально, а також і цікаво. Там історія кримськотатарського народу з самого початку до сьогоднішнього дня», - зазначає Куртсеітова.

Аніфе Куртсеітова. Фото надане нею

Керівниця громадської організації каже, що у 2024 в межах проєкту «Bigli» провели масштабний «живий» лекторій. Це дало можливість слухачам більше поспілкуватися зі спікерами. Організували його тому, що люди зверталися за інформацією про кримських татар. Лише за минулий рік було проведено два десятки лекцій на тему культури кримськотатарського народу. Зокрема, з них можна дізнатися про кримськотатарських художників, національні свята кримських татар, весільні обряди, гончарне та мідне ремесло та багато іншого.

«Ми створили лекторій. У нас, здається, понад 300 людей заповнили анкети, і ми онлайн протягом декількох місяців проводили лекторії. Взяли участь спікери з історії, культури. Після цього тим, хто здав тести, ми видали сертифікати», - каже Куртсеітова.

Онлайн-урок "Кримської родини". Фото надане Аніфе Куртсеітовою

Вона зауважує, що є освітні заклади, які теж послуговуються інформацією, яку зібрала в межах свого проєкту «Кримська родина».

«В Україні є дуже багато університетів, шкіл та установ, які беруть інформацію саме з цієї нашої освітньої платформи. Ще 4-5 років тому до нас зверталися з університетів. Наприклад, Чернівецькій університет настільки був під враженням, що потім відкрив відділ культури та історії кримськотатарського народу. Ми дуже тісно з ними співпрацюємо», - розповідає Куртсеітова.

Також громадська організація займається видавництвом літератури. Зокрема, вийшла друком «Історія Криму та кримськотатарського народу». А також «Кримськотатарський костюм і його втілення».

Фото надане Аніфе Куртсеітовою

Крім того, каже, з'явилася нова рубрика - історія кримськотатарської пісні. Зокрема, відбулося 7 відеолекцій з фахівцями в цій галузі.

«Мало хто знає про зміст народних пісень, чому вони присвячені. Тобто, у нас настільки все було погано за роки депортації, що зараз ми намагаємося це відродити. Це те, що дуже потрібно як нашому народу, так і іншим народам. Насамперед українському народу, який з нами разом живе і небагато про нас знає. Ми хочемо знайомити», – пояснює очільниця «Кримської родини».

Кримськотатарські діти підготували й відеоролики про кримськотатарську кухню, щоб пам'ятати і зберігати традиції свого народу. Зокрема, розповіли й показали, як приготувати пахлаву, бурму чи чобан-кебаб.

Фото надане Аніфе Куртсеітовою

«Видали 5 відео на тему кримськотатарської кухні, майстер-класи, все дітки роблять у національному стилі», - зауважує Куртсеітова.

Фото надане Аніфе Куртсеітовою

Також «Кримська родина» знімає відеокліпи, торік було три відеороботи. Одна з них - відеокліп на кримськотатарську народну пісню Calaşim, режисером став Ахтем Сеітаблаєв.

Звісно ж, зазначає Куртсеітова, у місті Ескішехір, де розташована нині організація, тривають й заняття офлайн для кримськотатарських дітей.

«Нам видали приміщення, де ми живемо і працюємо, у нас тут різні уроки проходять. Місцеві люди також до нас приєднуються. Для нас це дуже важливо, що ми компактно живемо і офлайн заходи проходять – як з мови, так і з історії, кримськотатарської музики й танців. Ми співпрацюємо з місцевими університетами культури, консерваторією», - ділиться Куртсеітова.

Заняття "Кримської родини". Фото надане Аніфе Куртсеітовою

Каже, цьогоріч організація хоче продовжити роботу над розвитком проєкту «Bigli». У планах, зокрема, зйомки відеоробіт та організація заходів до пам'ятних дат. Щороку «Кримська родина» влаштовує меморіальні заходи та акції до 18 травня – Дня пам'яті геноциду кримськотатарського народу, а також до дня народження Номана Челебіджихана, Дня кримськотатарського прапора. Зараз готується до Дня рідної мови, який відзначають 21 лютого - оголосила конкурс творчих робіт «Мова – душа народу» серед учнів навчально-освітніх закладів з усіх країн.

Захід до Дня пам'яті геноциду кримськотатарського народу. Фото надане Аніфе Куртсеітовою

Фото надане Аніфе Куртсеітовою

«Ми намагаємося доносити турецькому народу правду»

«У нас тут місія. Ми намагаємося доносити турецькому народу правду. Тому, що в Туреччині дуже багато російської пропаганди, це всім відомо. І на кожному заході ми розповідаємо правду. І коли це розповідаємо ми, майже однаковою з ними мовою, такою ж культурою і релігією. Звичайно, це дуже добре люди сприймають, ставлять багато запитань», - каже Куртсеітова.

Вона пояснює: у турецькому місті Ескішехір, де нині перебуває «Кримська родина», проживає найбільше кримських татар.

«Тобто, тут кожен третій мешканець міста - кримський татарин. Ще двісті років тому, коли під час першої анексії люди виїхали, вони опинилися тут. І в цих селищах досі є старенькі будиночки, в яких зберігся наш кримськотатарський побут. Таке навіть в Криму важко знайти, тому що радянська влада це все знищувала», - розповідає очільниця організації.

Враховуючи це, разом з дітьми знімають відео у різних куточках міста, які нагадують Крим.

Фото надане Аніфе Куртсеітовою

«У нас дуже великий фронт роботи, який ми собі постійно ставимо у задачі. Але будемо дивитися, наскільки буде вистачати і сил і, звичайно, підтримки», - зізнається вона.

Однак розповідає, що організація живе не лише культурно-освітніми проєктами. Роботу «Кримської родини» називає культурною дипломатією.

«Ми зберігаємо мову й культуру, намагаємося її розвивати, і так само розповідаємо правду про те, що відбувається у Криму. На всіх наших заходах ми розповідаємо, скільки у нас людей ні за що сидять у в'язницях», - наголошує Куртсеітова.

«Ми ніколи не могли собі дозволити займатися лише культурою»

Каже, про війну росії проти України та окупацію Криму треба постійно нагадувати. У Туреччині часом бракує інформації про це.

«Люди не знали про Бучу і про все інше, як ми виїжджали з війни, як взагалі все це відбувалося. Люди тут не розуміють. Тому, коли ми розповідаємо, що наш центр – це культурно-освітній центр, ми обов'язково розповідаємо, чому ми тут опинилися - через російську агресію. Тобто, ми - голос своєї країни», - наголошує керівниця «Кримської родини».

«Кримська родина», ще перебуваючи в Києві, проводила благодійні заходи для збору коштів родинам політв'язнів. У Туреччині продовжує поширювати інформацію про політв'язнів, зокрема, й кримських татар.

Фото надане Аніфе Куртсеітовою

«Для нас бути голосом свого народу, своєї країни дуже-дуже важливо. Тобто, не тільки танці, музика, книжки. Ми ніколи не могли собі дозволити займатися лише культурою. І в нас тісний зв'язок з родинами політв'язнів», - підкреслює Куртсеітова.

Згадує, як кілька місяців тому приїжджав експолітвʼязень Наріман Джелял. І діти знають його історію, як і багатьох інших незаконно ув'язнених бранців.

«Організація регулярно пише листи політв’язням. Всі наші дітки їх знають, тому вони дуже щиро зустрічали Нарімана Джеляла. «Розповідали: «Ми вам стільки листів писали, чи пам'ятаєте ви нас?» Тобто, все, що відбувається з нашим народом, з українським народом, для нас дуже боляче. І ми намагаємося все це висвітлювати тут», - ділиться вона.

Фото надане Аніфе Куртсеітовою

«Ми всі плануємо повернутися додому»

Каже, надто далекоглядних планів організація не будує, адже найбільше прагне повернутися в Україну.

«Щомісяця ми думаємо, що повернемося додому. Ми живемо тим, щоб повернутися додому. І насправді частина наших родин вже повернулася. Тому дуже великих планів щодо Туреччини ми не будуємо, у нас немає мети тут залишитися», - пояснює Куртсеітова.

Вона згадує, як три роки тому, 3 лютого, до «Кримської родини» у Києві завітала дружина президента Туреччини Еміне Ердоган.

«Це за два з половиною тижні до війни. Ми спілкувалися, і коли ми вже прощалися, біля дверей вона мені сказала: «Дай Боже, що не буде війни, але якщо буде, ми завжди з вами». В той час всі говорили про війну, ми просто не вірили. І коли розпочалася повномасштабна війна, мені зателефонували її помічниці і запропонували допомогу. І тоді я попросила, за можливості, зібрати наших дітей і жінок нашої організації в одне місце, щоб ми не були розкидані по Туреччині», - розповідає Куртсеітова.

Їм надали житло, можливість працювати, але члени «Кримської родини» все одно хочуть рано чи пізно повернутися в Україну. "Кримська родина" з Еміне Ердоган у Туреччині. Фото надане Аніфе Куртсеітовою

«Не дивлячись на ці досить непогані умови, ми всі плануємо повернутися додому. Більшість батьків «Кримської родини» на війні, в нас є ті, хто вже загинули, є ті, хто зникли безвісти. У нас навіть є мами, які пішли з чоловіками на війну. Тобто, ми, навіть тут, жодного дня не розривали зв'язок з Україною. Ми постійно разом, щоночі переживаємо, дивимося на сирени. Цей зв'язок дуже важливий», - каже вона.

А поки триває війна, там, у Туреччині, родини намагаються вберегти дітей від додаткових травм.

«Вони у 2014 році вже отримали великий стрес, коли маленькими діточками ми їх вивезли з Криму в зовсім нові умови. І не все було просто. Ми тоді створили організацію, щоб, по-перше, обʼєднати цих діток, щоб вони легше переживали той великий стрес», - згадує вона.

А на початку 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, кримські діти пережили другий стрес.

«Тобто, у нас 15-16 років дітки вже двічі знають, що таке кудись негайно виїжджати, пережили страх і відчай. Через це ми тут намагаємося їх вберегти», - наголошує Куртсеітова.

Фото надане Аніфе Куртсеітовою

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в межах проєкту міжнародної організації Internews Network.