Нещодавно соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати соцопитування «Реінтеграція та соціальна згуртованість», де одне з питань стосувалося статусу Криму після деокупації. За статус «Автономна Республіка» віддали голоси 47% опитаних українців. 20% - переконані, що півострів повинен мати кримськотатарську автономію. QIRIM.News поспілкувалися з головою Меджлісу Рефатом Чубаровим та його заступниками Ахтемом Чийгозом та Ільмі Умеровим і запитали їх, про що свідчать такі показники та який статус півострова сприятиме праву на самовизначення корінного кримськотатарського народу.

Оприлюднені результати опитування є достатнім фундаментом, щоб удосконалювати правові механізми, пов’язані з кримською автономією у складі держави України, вважає голова Меджлісу Рефат Чубаров. Зізнається, він є оптимістом.

Каже, якщо аналізувати результати, то ситуація, з точки зору кримськотатарського підходу, не така, як хотілося б, але вона заперечує категоричні твердження деяких українських політиків, що, мовляв, внаслідок війни, тема обговорення автономії сприймається токсично.

«Це говорить про те, що питання щодо трансформації нині існуючої аморфної, а по суті, російської автономії в кримськотатарську автономію, абсолютно правильно вноситься до порядку денного. Тобто, 67% опитаних згодні з тим, що Крим має зберегти статус автономії. І це дає можливість вже уточнювати, поглиблюватися в сутність цієї автономії. 67% - значний, солідний, я б сказав, достатній фундамент для того, щоб сідати й удосконалювати правові механізми, пов'язані з кримською автономією як невіддільною частиною Української держави», — наголосив Чубаров.

Фото з відкритих джерел

У результатах опитування фігурують також дані, що 27% вважають, що Крим має бути звичайною областю без особливого статусу. Голова Меджлісу каже, що цифра - не маленька, але вона не критична для того, щоб заважати роботі з удосконалення статусу Криму.

«Отже, для мене ці цифри опитування дають можливості для удосконалення подальшого статусу Криму, виходячи як з права корінного кримськотатарського народу на самовизначення у складі Української держави, так і для того, щоб забезпечити усі умови, аби наявність Кримської автономії лише посилювала непорушність територіальної цілісності Української держави», — зауважив він.

За словами Чубарова, те, що це має перспективу, підтверджують й дані, що 43% українців «повністю згодні» з твердженням, що кримські татари повинні отримати окреме представництво (квоту) в місцевій раді Криму. Ще 14% - «згодні».

«Тобто, 67% опитуваних усвідомлюють, що кримські татари на своїй землі мають бути відновлені у правах і повинні мати особливі правові механізми для того, щоб, опинившись у кількісній меншості на власній землі, мали можливість на рівних брати участь у співуправлінні Кримом, який є їхньою батьківщиною», — наголосив Чубаров.

Припускає, якщо з цими людьми говорити про те, «як це забезпечити», запевняє, що абсолютна їх більшість підійшла б до формату автономії. Бо це і є інструмент задля забезпечення прав як суб'єкта самовизначення.

«У нашому випадку суб'єктом є корінний кримськотатарський народ, а не якийсь там аморфний кримський народ, як зараз наполягає москва, тобто, окупант. І таким чином, усвідомлення, що мають бути забезпечені умови для прав корінного кримськотатарського народу, так і прав людини, людей обов'язково приведе до форми, як забезпечити ці правові умови. Формою є автономія. Мені ця друга таблиця – як бальзам на серце, вона підтверджує те, що ми вірно йдемо на шляху трансформації нині існуючого аморфного статусу Кримської автономії до статусу автономії, де суб'єктом самовизначення у складі Української держави виступатиме корінний кримськотатарський народ», — пояснює голова Меджлісу.

На уточнення, яку назву повинна мати автономія, запевняє, що тут головне, які правові умови та інструменти будуть закладені в цій автономії.

«Можна обійтися і без слова «кримськотатарська» (автономія – ред.), якщо це когось дратує або, не дай Боже, лякає. Тут головне - визначення суб'єкта самовизначення. У нашому випадку автономія створюється для того, щоб надати правові умови для збереження самобутності та розвитку корінного кримськотатарського народу. Отже, ми зобов'язані зберегти народ та створити умови для його розвитку», — заявив Чубаров.

За результатами опитування (20% - ред.), підтримка кримськотатарської автономії серед громадян України є хорошим результатом, також переконаний заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз. Адже цей показник зростає.

«Я думаю, що ще більший відсоток у суспільстві підтримує таку думку. Але 20%, я думаю, це той основний кістяк, який впливає і впливатиме на те, щоби більшість зрозуміла важливість прийняття таких рішень. Багато чи мало? – це добре. Ми знаємо, що, наприклад, для змін в самій державі Україні – по НАТО, по євроінтеграції — колись взагалі було ще менше відсотків», — наголосив Чийгоз.

Фото: Facebook/Ахтем Чийгоз

Зокрема, «за» кримськотатарську автономію виступають ті люди, які розуміють проблему нинішнього статусу – Автономної Республіки, вважає заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров.

«Якщо чесно, то 20% - це немало, достатньо багато людей, які розуміють проблему. 47%, які виступають чи підтримують ту автономію, яка була, вони самі того не підозрюючи і ймовірно, не розуміючи суті питання, голосують фактично за російську автономію. Тому, що в Криму, по суті, була російська автономія», — підкреслив Умеров.

Фото: "Голос України"

Акцентує, що півострів має бути кримськотатарською автономією у складі України. І якби це рішення було ухвалене років 15-20 тому, впевнений заступник голови Меджлісу, росія не окупувала би Крим у 2014 році.

«Згідно з останньою Конституцією Криму, там автономія територіальна. Це щось безглузде, це не нормально. Нормальна автономія дається народу, який за межами цієї території не має жодної форми державності. У кримських татар за межами Криму ніде немає ні автономного утворення, ні держави. Тому ми як корінний народ претендуємо на те, щоб у нас була автономія на тій території, на якій наш народ сформувався. Я вважаю, що у Криму має бути кримськотатарська автономія у складі України», — заявив Умеров.

Ахтем Чийгоз пояснює: нині, під час воєнного стану, не можна вносити зміни до Конституції України. Але статус Криму, який був до початку російської агресії, не відповідає інтересам України. Цей статус, каже, допоміг росії окупувати території України.

«Тому, що Крим має стратегічний вплив на всю так звану «новоросію», яку росія намагається створити на материковій частині України. Тобто, вплив на ті далекі історичні дії, коли росія переселила на територію України десятки мільйонів росіян для того, щоб впливати на демографічну ситуацію (…) Після прийняття такого рішення у 90-х роках автономія більше мала характер російської автономії. І тому це продовжувало імперську політику росії», — наголосив Чийгоз.

За його словами, коли Україна отримала незалежність, ще радянські погляди у владі створювали з кримськотатарського народу «фактор дестабілізації». Тепер все інакше.

«Зараз все ж таки більшість українців чітко для себе розуміє, що фактор дестабілізації, про який, я підкреслюю, в часи так званої незалежності, коли отримала Україна, але влада вся була практично пронизана тією комуністичною номенклатурою, пострадянською. Вона з кримськотатарського народу створювала фактор дестабілізації у Криму. І для Криму, і для України, в цілому», — зазначив Чийгоз.

Рефат Чубаров зауважує, що зміни до Конституції вносити нині не можна, але слід ці зміни підготувати. Він наполягає на тому, що і громадяни України, і партнери України мають чітко уявляти, що реінтеграція звільненого Криму, як і його подальший розвиток як суверенної території України, відбуватиметься у повному єднанні з правами та інтересами його корінного народу.

«І, зрозуміло, це має бути взаємопов'язано із сьогоденням і майбутнім корінного кримськотатарського народу і всіх, хто живе і житиме на території Криму. Тому слід готувати всі, зокрема, й правові умови для того, щоб їх запустити одразу після звільнення Криму», — резюмував голова Меджлісу.