У «Національному музеї народної архітектури та побуту України» в Пирогові розпочали створення кримськотатарської експозиції - висадили перші десять тисів. Донедавна Крим взагалі не був представлений у «Музеї просто неба». А у 2021 році був представлений проєкт створення кримськотатарської садиби. Про те, як відбувається втілення затвердженого проєкту, важливість представити у Пирогові цю частину України та чому десятками років виділена земля не ставала місцем експозиції характерного народного житла кримськотатарського народу – QIRIM.News поспілкувалися з генеральною директоркою «Національного музею народної архітектури та побуту України» Оксаною Повякель.

У грудні 2021 року в Києві презентували проєкт створення комплексу реконструкції кримськотатарської садиби. Над ним працював архітектор Іван Кушнір, який вивчав, як має виглядати майбутня садиба, і створив макет. Сам проєкт затверджений науково-методичною радою, розповіла директорка «Національного музею народної архітектури та побуту України» Оксана Повякель. Нині він на етапі втілення. Днями небайдужі громадяни почали створювати кримськотатарську експозицію – висадили перші десять дерев.

«Ми розпочали першу лінію, висадили перші десять тисів по тій межі, де буде закінчуватися кримськотатарська експозиція. Рослини, які мають там рости, також входять до затвердженого тематико-експозиційного плану. І це мають бути ті дерева, які ростуть у Криму. Але ми ще враховуємо, що це мають бути ті, які витримають наш клімат. Тому це був тис, який дуже гарно і в наших умовах росте, і є характерним для Криму», - розповіла Повякель.

За її словами, це перший вже практичний крок до втілення задуму. І дерева стають частиною експозиції, оскільки при будівництві експозицій музею враховується і рельєф місцевості представленого регіону.

Фото: Facebook/Оксана Старак-Повякель

«Ми хочемо показати і гірську частину Криму, і степову частину Криму, і частину Криму, яка виходить до моря. Нам доведеться на клаптику землі все це правильно розташувати. (…) Це майже до гектара», - поточнила Повякель.

На Facebook-сторінці Кримського дому також повідомили, що вони разом з Кримським фронтом і кримськотатарською спільнотою розпочали створення експозиції. І висаджені дерева стануть символічною огорожею.

«Кожен тис, як обіцянка берегти пам'ять, культуру, плекати простір для життя нашої історії. На цьому місці ми відтворимо куточок Криму в мініатюрі з передгірним, степовим і гірським регіонами», - зазначили у Кримському домі.

На державному підприємстві зауважили, що кожен куточок буде прикрашений ендемічними рослинами, характерними саме для цього регіону.

«І навіть коли всі повернемося додому, цей куточок залишиться тут. Це живе нагадування, чий Крим і чия пам'ять тримає свої корені у цій землі», - акцентували у Кримському домі.

Фото: Facebook/Оксана Старак-Повякель

Наступна акція відбудеться 3 травня, зазначила директорка музею. Однак поки не розкриває деталей. Коли саме в музеї з'явиться, власне, кримськотатарська садиба, нині сказати важко. Адже, як каже Повекяль, кошти на це не виділяються.

«Тому кримськотатарська громада, я думаю, буде організовувати збір коштів на втілення цього проєкту», - додала вона.

Фото: Facebook/Оксана Старак-Повякель

«Національний музей народної архітектури та побуту України» – архітектурно-ландшафтний комплекс усіх історико-етнографічних регіонів України. «Музей просто неба» був заснований у 1969 році. Однак Крим не був представлений в експозиції взагалі.

«Тому, що концепція побудови музею – це перенесення характерного народного житла 18-19 століття. От скажіть мені, будь ласка, у 1969 році виходить постанова про створення цього музею і був розпочатий генеральний план розвитку музею. І яким чином мали б вони перенести щось з Криму, якщо в Криму все було кримськотатарське? Там не було іншого народного житла, крім кримськотатарського. Ми говоримо про XVIII-XIX століття, початок XX. А як підніметься рука у радянського керівника поставити в план кримськотатарське житло, якщо такого народу немає, його в 1944 році весь депортували? Тобто, таким чином, приходить визнання того, що ця частина Україна є кримськотатарською, а такого робити не можна було. Тому ця плямка залишається чистою», - розповіла Повякель.

Фото: Facebook/Національний музей народної архітектури та побуту України

Згадує, коли вона прийшла працювати директоркою музею, а на той момент Крим вже був окупований, вирішила цю несправедливість ліквідувати. Бо переконана, що в Пирогові має з'явитися кримськотатарська садиба.

«Це необхідно. Не має значення, чи окупований Крим, це частина України. І ми зобов'язані зробити тут кримську експозицію, бо це частина півдня України», - наголосила вона. Крім того, акцентувала Повякель, така садиба потрібна навіть тоді, коли Крим буде звільнений.

«Все одно будуть приходити відвідувачі, які не будуть у Криму, які приїжджають у Київ. І вони повинні обов'язково прийти й побачити і кримськотатарську народну архітектуру», - зазначила директорка музею.

Водночас, додала вона, це музей не тільки народної архітектури, але й побуту. Це живий музей, де мають розвиватися звичаї, традиції, народні промисли.

«І це має бути те місце, де кримські татари, які проживають у Києві, хочуть, щоб їхні діти вивчали кримськотатарські ремесла, звичаї, пісні. І це те місце, яке може стати культурно-просвітницьким центром», - наголосила Повякель.

Фото: Facebook/Оксана Старак-Повякель

Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.