23 вересня Постійна палата третейського суду у Гаазі почала слухання по суті за позовом України від 2016 року.

Як відомо, Україна звинувачує рф у порушенні своїх суверенних прав у Чорному та Азовському морях, а також у Керченській протоці.

Посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич заявив, що росія незаконно побудувала міст через Керченську протоку, та закликав його демонтувати.

Як ця заява може вплинути на рф і чого від неї очікувати? На ці питання QIRIM.News відповів головний експерт з питань вивчення росії Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич.

За словами експерта, ця політична заява вкладається в трек, що Україна не визнає анексію Криму. Проте «демонтувати» міст, переконаний Тишкевич, Україна може лише військовими засобами, а не політично-дипломатичним шляхом.

«Політичну заяву можна зробити будь-де. Це фіксація політичної позиції. Питання — в результаті.  Не кожна політична позиція призводить до миттєвих дій. Наприклад, США та Велика Британія не визнавали анексії Балтії Радянським Союзом 40 років і що?», - нагадав він.

Тишкевич заявив, що на сьогодні система міжнародного права, гарантування міжнародної безпеки не працює. Вона, на його думку, перестала працювати ще 20 років тому. А сьогодні це стало ще очевиднішим.

«Залишимо питання путіна. Візьмемо приклад Омара аль-Башира, колишнього президента Судану (міжнародний кримінальний суд видав кілька ордерів на його арешт, - прим.ред).

Він досі не виданий Гаагському трибуналу, попри військовий заколот в країні та зміщення аль-Башира», - заявив експерт.

Повертаючись до заяви Кориневича, експерт з Інституту майбутнього зауважив, що оскільки міжнародна система права не працює, то будь-які механізми цієї системи мають лише обмежений функціонал.

Як повідомило Міністерство закордонних справ України, побудувавши Керченський міст, росія порушила основоположні принципи морського права — права на транзитний прохід, свободи судноплавства, зобов’язання щодо захисту підводного навколишнього середовища та підводної культурної спадщини.

Як, наприклад, через те, що міст побудований низько, деякі судна не можуть проходити через Керченську протоку.

Проте міст не лише перешкоджає транзитному проходу, але й використовується росіянами для переправлення озброєння на територію окупованого Криму.

Нагадаємо, у серпні 2016 року Україна завершила підготовку до арбітражного розгляду з росією в питанні порушення прав та інтересів України, гарантованих Конвенцією ООН з морського права 1982 року, у прилеглих до Криму територіальному морі, акваторіях Чорного й Азовського морів та Керченської протоки, включаючи права на природні ресурси континентального шельфу.

Зазначимо: Керченський (Кримський) міст - це транспортний перехід через Керченську протоку, що складається з двох розташованих поруч мостів — залізничного й автомобільного, які сполучають Керченський і Таманський півострови через острів Тузлу й Тузлинську косу.

Міст поєднує тимчасово окупований росіянами український півострів Крим з росією. Автодорожній міст є частиною дороги А-290 (Керч — Новоросійськ). Автомобільну частину відкрито 15 травня 2018 року, залізничну — 25 грудня 2019 року для пасажирського транспорту і 30 червня 2020 року - для вантажного.

8 жовтня 2022 року близько 06:00 ранку на залізничній гілці моста стався перший вибух на Керченському мосту. 17 липня 2023 року міст був атакований двома безпілотними надводними апаратами, внаслідок чого відбулося падіння одного з прольотів.

Україна не раз заявляла, що міст побудований незаконно та має бути знищений.