Кримськотатарська — мова корінного народу Криму, згідно з класифікацією ЮНЕСКО належить до мов, що перебувають під загрозою зникнення.

За визначенням міжнародної організації, мовами цієї групи спілкуються виключно старші покоління, і, хоча покоління батьків може розуміти мову, вони зазвичай не розмовляють нею зі своїми дітьми та між собою.

Це викликано як історичними наслідками, так і сучасними реаліями. Після депортації кримських татар у травні 1944 року радянська росія завдала потужного удару по збереженню та розвитку мови.

Опинившись за тисячу кілометрів від своєї Батьківщини, не маючи шкіл, книг, видавництв рідною мовою, кримські татари в місцях депортації могли дбати лише про власне виживання. Адже сюргюн («депортація» - кримськотатарською) забрала життя від третини до приблизно половини народу.

Після повернення кримських татар додому становище кримськотатарської мови стало покращуватися. З 1990-х років кримськотатарські видання знову зʼявилися у Криму, було знято низку фільмів кримськотатарською мовою. Станом на 2011 рік у Криму діяло 15 шкіл і 1 дошкільний навчальний заклад з кримськотатарською мовою викладання.

Проте і в цей час назвати задовільним становище кримськотатарської не можна.

На перспективах хоч і повільного розвитку мови остаточно поставила крапку тимчасова окупація Криму росією у лютому 2014 року. Переважна більшість кримських татар не прийняла російську окупаційну владу. 26 лютого 2014 року самі кримські татари з прапорами України біля будівлі Верховної Ради Криму відстоювали український Крим. У березні 2014 року корінний народ Криму проігнорував так званий “референдум” на півострові, який пройшов під дулами російських автоматів. Самі кримські татари стали головною мішенню російських репресій.

Така позиція кримських татар відобразилася на ставленні окупантів до кримськотатарської мови, яку постійно та цілеспрямовано знищує рф.

За даними правозахисної організації КРИМ.SOS, в Криму офіційно діють сім кримськотатарських шкіл, але насправді не залишилося жодної, тому що навчання проводиться російською мовою, а кримськотатарська мова вивчається як предмет.

Як розповів QIRIM.News голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескандер Барієв, якщо на початку окупації Криму було 384 класи з кримськотатарською мовою навчання, то у 2021 році їх залишилося 199.

Наразі в Криму офіційно діють 16 шкіл з кримськотатарською мовою навчання. За офіційними даними, 7 з них залишилися з кримськотатарською мовою навчання і 5 освітніх установ змінили статус школи з кримськотатарською мовою навчання на загальноосвітні заклади. Тобто, без визначення мови навчання.

«За конституцією так званої «Республіки Крим» кримськотатарська мова є державною, але навчання цією мовою можливе лише за заявою батьків школярів. Коли батьки намагаються писати заяви, адміністрація школи відмовляє їм у цьому, аргументуючи тим, що в Криму одна рідна мова - російська», — наголосив Барієв.

Голова Кримськотатарського Ресурсного Центру зазначив, що окупанти намагались закрити кримськотатарські школи, але, завдяки активній позиції батьків, вчителів та громадськості, їм це не вдалося.

Свого часу голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповів про зменшення кількості учнів в окупованому Криму, які навчаються кримськотатарською мовою.

«Кількість дітей, які там (у Криму – ред.) навчаються кримськотатарською мовою, скорочується щорічно, бо росіяни в наших школах відкривають класи з російською мовою навчання», — наголосив він.

Чубаров додав, що батьків школярів переконують та залякують, аби вони писали заяви на навчання російською мовою.

В коментарі QIRIM.News заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров розповів, що росія цинічно знищує кримськотатарську та українську мови в окупованому Криму.

«Коли була юрисдикція України в Криму, були школи кримськотатарською, де майже всі заняття йшли мовою кримських татар. Якщо не було підручників, вчителі самі складали плани робіт. Тобто, навчання було кримськотатарською.

Наразі ці школи збереглися. Їх називають кримськотатарськими, але вони не з кримськотатарською мовою навчання, а школи для кримських татар з російською мовою навчання. Це як резервації. Туди ходять кримськотатарські діти, але вчаться російською», — заявив він.

Умеров додав, що в цьому також вбачає невеличкий плюс - таким чином кримські татари не змішуються з іншою, проросійською частиною населення.

Викладачка кафедри соціології Близькосхідного технічного університету (Анкара) професорка Айшегюль Айдингюн в інтерв’ю турецькій службі QIRIM.News заявила, що з 2014 року кримськотатарські національні школи дуже постраждали.

«Попри те, що кримськотатарська мова була оголошена офіційною мовою, говорити нею і викладати її в національних школах стало непросто. Щиро кажучи, в освіті виявилася повна політика русифікації», — зазначила вона.

За словами Айдингюн, проблеми з кримськотатарською, тиск на мову і спричинена цим втрата мови є результатом політики, що проводиться з декримськотатаризації Криму, яка знаходить своє відображення і сьогодні.

«Кримські татари завжди сприймалися росією як загроза. Росія завжди хотіла бачити Крим своїм. Ця ідея є частиною їхнього історичного наративу. Це розуміння ніколи не змінювалося в періоди російської імперії, радянського режиму та російської федерації», — наголосила турецька професорка.

Оскільки більшість носіїв кримськотатарської мови нині проживають у Криму, тимчасово окупованому російською федерацією, вплив Української держави на її використання в автономній республіці обмежений.

Проте Україна за останні роки здійснила низку кроків щодо підтримки мови корінного народу Криму. Так, у лютому 2021 року президент Володимир Зеленський видав указ «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя».

В ньому доручалося Кабінету міністрів розробити Стратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки, затвердити алфавіт кримськотатарської мови на основі латинської графіки тощо.

У квітні2021 року український уряд схвалив Концепції розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки, а Міністерство реінтеграції ініціювало проєкт Національного корпусу кримськотатарської мови.

Корпус — це електронна база даних, у яку внесені тексти кримськотатарською мовою різних жанрів та історичних періодів. Він дає можливості пошуку слів у контексті їх використання, пошуку вживаності слів в окремі періоди, аналіз частоти вживання, виявлення неологізмів, повторення слів у певного автора або в певному творі.

Наразі головним фактором погіршення становища кримськотатарської мови до ризику тотального зникнення є збройна агресія рф, яка спричинила тимчасову окупацію Криму. Наслідком агресії стало ускладнення доступу до освіти кримськотатарською мовою, звуження сфер її використання, вимушений виїзд частини носіїв мови до інших регіонів України.

Розвиток кримськотатарської мови можливий лише за умови повернення окупованого півострова до складу України, яка покладе край перетворенню значної частини кримськотатарської мовної спільноти на російськомовних монолінгвів.