30 серпня - Міжнародний день жертв насильницьких зникнень. З початку окупації Криму зникнення людей з проукраїнською позицією стало не рідкісним явищем на півострові. Як викрадають людей, фабрикують проти них кримінальні справи і хто може стати жертвою окупаційних силовиків - у матеріалі QIRIM.Media.

Кримська правозахисна група (КПГ) від початку окупації Криму в 2014 році документує факти порушення прав людини, зокрема, й насильницькі зникнення. Станом на серпень цього року відомо про 45 людей, які стали жертвами насильницьких зникнень в окупованому Криму. Доля 11 з них досі не відома, розповідає QIRIM.Media голова правління КПГ Ольга Скрипник.

«Щодо окупованих територій Херсонщини і Запоріжжя задокументовано щонайменше 42 випадки насильницьких зникнень людей, доля 21 з них залишається невідомою», - каже Скрипник.

Ольга Скрипник

Згідно з даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, станом на 2025 рік за період окупації Криму відомо про щонайменше 104 випадки насильницьких зникнень на півострові, місцеперебування 21 особи не встановлене.

«Насильницькими вважаються зникнення, коли до викрадення причетні «агенти держави»

Ольга Скрипник пояснює: насильницькими вважаються зникнення, коли до викрадення причетні «агенти держави». Тобто, представники певної влади - законної чи незаконної.

«Це ФСБшники, так звана «самооборона», люди у масках. Тобто, люди, які мають доступ до влади. Це ключова відмінність від того, що людина сама зникла або за якихось природних обставин - катастрофи або природного явища», - наголошує вона.

У випадку насильницьких зникнень на окупованих територіях до цього зазвичай причетна окупаційна влада.

Перша цивільна жертва російської окупації - кримський татарин Решат Аметов

Правозахисниця називає два пікові періоди, коли на окупованому півострові викрадали людей. Зокрема, з кінця лютого 2014 до травня-червня 2014 року і на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року. Перша відома цивільна жертва російської окупації - кримський татарин Решат Аметов.

Решат Аметов. Фото: Кримськотатарський Ресурсний Центр

3 березня 2014 року чоловік вийшов на центральну площу Сімферополя на одиночний пікет. Так він протестував проти окупації Кримського півострова. На той момент площа вже була заповнена російськими окупантами та місцевими колаборантами. Решат Аметов намагався їм довести правду і відкрито заявляв, що має право бути вільним на своїй землі.

Тоді чоловіка, за даними очевидців, затримали представники так званої «кримської самооборони». До нього підійшли невідомі в камуфляжній формі, затягли в автівку та відвезли в невідомому напрямку. На зв’язок він більше не виходив. 15 березня тіло Решата Аметова зі слідами катувань знайшли у селі Земляничне Білогірського району Криму. Це за 60 км від Сімферополя.

У травні 2016 викрали Ервіна Ібрагімова. Його мати померла, так і не дочекавшись звістки про сина

24 травня 2016 року у Бахчисараї окупованого Криму викрали члена виконавчої ради Всесвітнього конгресу кримських татар, члена регіонального Меджлісу кримськотатарського народу Ервіна Ібрагімова. Місце його перебування досі невідоме.

Ервін Ібрагімов. Фото: Кримська солідарність

Ібрагімов мав чітку проукраїнську позицію, брав участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України під стінами Верховної ради АР Крим у Сімферополі 26 лютого 2014 року. Пізніше відвідував незаконні «суди» над кримськими татарами.

Камера спостереження на будівлі місцевого магазину зафіксувала, що чоловіка викрали. На кадрах було видно, що зупинили автівку кримського активіста люди у формі, схожій на форму російської Державтоінспекції.

Організаторів і виконавців викрадення Ервіна Ібрагімова досі не знайшли. Цьогоріч у березні померла його мати, так і не дочекавшись звістки про сина.

За даними ГО «КримSOS», станом на 2025 рік були знайдені мертвими зниклі безвісти Едем Асанов, Білял Білялов, Мемет Селімов, Осман Ібрагімов і Джохар Мелясанов.

«Викрадених з новоокупованих територій людей знаходили у СІЗО Сімферополя»

Наступна найбільша хвиля насильницьких зникнень у Криму виникла на початку повномасштабного вторгнення, у 2022 році, каже Ольга Скрипник. На окупованих частинах Херсонської і Запорізької областей найбільше викрадали місцевих мешканців навесні та влітку 2022-го.

«А потім з кінця 2022 до початку 2023 року певну кількість викрадених з новоокупованих територій людей ми змогли знайти в СІЗО Сімферополя. Переважно це СІЗО №2. Тобто, по суті, росія почала формалізувати викрадених людей, порушуючи проти них сфабриковані справи», - акцентує правозахисниця.

До етапу фабрикування кримінальних справ проти кримчан, які окупаційну владу не влаштовували, росія перейшла з 2015 року, додає Скрипник.

«Зараз ми бачимо, що на новоокупованих територіях і досі фіксуються випадки насильницьких зникнень, але через певний час здебільшого частину людей знаходять у рамках кримінальних сфабрикованих проваджень», - каже очільниця КПГ.

«Утримують безпідставно у статусі інкомунікадо»

Крім того, з 2023 року правозахисники фіксують тенденцію зростання кількості переслідувань жінок в окупованому Криму, є й випадки насильницьких зникнень. Через певний час жінок знаходили у місцях позбавлення волі.

Серед останніх прикладів - у січні 2026 КПГ стало відомо про те, що Саху Мангубі утримують в СІЗО №2 Сімферополя. Окупанти звинувачують жінку за статтею «державна зрада».** Саха Мангубі** — караїмка, зникла у Криму в листопаді 2024 року. За словами родичів, її викрали невідомі особи у камуфляжній формі. Весь цей час жінку утримували в статусі інкомунікадо, тобто без зв'язку із зовнішнім світом, без адвоката і без визнання самого факту затримання. Лише у січні 2026 року окупаційний Київський районний суд Сімферополя постановив взяти Саху Мангубі під варту.

Саху Мангубі. Фото: ZMINA

У березні 2026 Ельвіру Аблязову, Тетяну Павленко та Ларису Гайдай, яких протягом 2 років утримували у повній ізоляції, перевели до СІЗО №1 Сімферополя, розповідає Ольга Скрипник.

«27 березня 2024 року у Криму зникла Лариса Гайдай, а наступного дня — Тетяна Павленко (Симоненко) та Ельвіра Аблязова. Місце їх перебування було невідомим до серпня 2025 року, коли з’явилась інформація, що жінки затримані й перебувають у СІЗО №2 Сімферополя. Тетяну Павленко (Симоненко) позбавили волі 30 березня 2024 року, та лише 7 березня 2026 року її звинуватили у «державній зраді», - зазначає голова правління КПГ.

Ознаки насильницького зникнення правозахисники вбачають і в історії викрадення кримської татарки Хатідже Буюхчан. 6 травня 2025 року в Старому Криму вона сіла на автобус до Сімферополя і зникла.

Хатідже Буюхчан. Фото: ZMINA

Російські спецслужби звинувачують Хатідже одразу за кількома статтями — «організація діяльності терористичної організації» та «незаконне зберігання вибухових речовин». Формально її затримання оформили лише 13 травня, фактично тиждень дівчину утримували безпідставно у статусі інкомунікадо.

«Це і використовувалося для того, щоб тиснути на неї, вибивати зізнання, які потрібні ФСБ», - наголошує Ольга Скрипник.

«Не мають доказів і основна стратегія - вибити зізнання з людини»

За словами правозахисниці, основна мета такої поведінки з боку ФСБ (а саме тримати людей інкомунікадо, застосовувати насильницькі зникнення) - це змусити підписати свідчення, які потрібні ФСБ.

«Це ознака сфабрикованості справ. Вони не мають доказів і для них основна стратегія в цих справах - вибити зізнання з людини. А потім, на підставі цих підписаних паперів із «зізнанням», вони фабрикують кримінальну справу», - підкреслює правозахисниця.

У зоні ризику - люди, яких окупаційні силовики звинувачують за політичними статтями «державна зрада», «шпигунство» і «диверсія».

«В усіх цих кейсах ми фіксуємо незаконні методи слідства росії. Це тортури, психологічний тиск і утримання в статусі інкомунікадо. (...) Що стосується насильницьких зникнень, то в більшості цих кейсів люди протягом певного періоду теж утримуються інкомунікадо», - додає голова правління КПГ.

Фото заголовка ілюстративне, з відкритих джерел