Липневе повітря Криму насичене солодким ароматом лаванди, а пагорби між Севастополем і Бахчисараєм на кілька тижнів стають схожими на картини імпресіоністів.

У цвітінні лаванди є щось ідилічне, майже неземне — фіолетові хвилі, що коливаються від найменшого подиху вітру, здаються вільними. Та насправді ця краса існує в умовах несвободи.

Природа, що не має паспортів

Лавандові поля з’явилися в Криму ще в першій половині XX століття — лаванда була стратегічною культурою: з неї добували ефірні олії, виготовляли парфуми, лікувальні засоби.

У радянський період лаванду вирощували на сотнях гектарів, передусім у передгір’ях, де вона найкраще почувалася.

Щоліта сюди приїздили не лише фахівці з аграрних інститутів, а й художники, поети, мандрівники. Лаванда в Криму — не тільки рослина. Вона — частина пейзажної культури, яка випромінює спокій і світло, де б ти не був.

Сьогодні значна частина цих полів перебуває під російським контролем. Там влаштовують комерційні тури, продаж сувенірів, інстаграмні фотосесії, які приховують головне: земля, на якій росте ця краса, окупована.

Лавандова тиша та неспокій

Реальність у Криму — це не тільки аромати й фото у вінках. Це — тиша, в якій зникають люди.

Це — російські військові бази, розташовані неподалік від ароматних полів. Це — тиск на фермерів, контроль над туристичним бізнесом, маркування продукції «made in Russia».

Тиша лавандових ланів сьогодні — оманлива. У цій тиші немає свободи. Її заполонили прапори країни, яка веде війну, і цвітіння лаванди стає символом того, як природа не може захистити від політики.

Спогади як спротив

Для багатьох переселенців з Криму, незалежно від їхнього етнічного походження, лаванда залишається не просто рослиною, а спогадом — про рідний дім, про літо, коли можна було сісти на ґанку в Бахчисараї й пити чай з лавандовим медом, про поле, яке бачиш щоночі уві сні.

Кримські татари, які покинули півострів після 2014 року, часто описують лаванду в поезії, у візуальному мистецтві, у виставах. Це — не ностальгія за ароматом. Це — пам’ять про вкрадену землю.

Кримська лаванда у Києві

Цьогоріч Київ нагадає собі про Крим і лаванду. З 20 по 22 червня в Національному ботанічному саду імені Гришка відбудеться фестиваль «Країна мрій». Серед його сцен буде одна з назвою «Lavanda Tarlası» («Лавандові поля Криму»).

Ця сцена стане нагадуванням, що краса може бути актом спротиву. Що навіть у вигнанні, серед асфальту й бетону, лавандове поле може розцвісти — у словах, у музиці, у пам’яті.

Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини