У Херсонській та Запорізькій областях, що перебувають під російською окупацією, було викрадено щонайменше 413 осіб, з яких 104 – кримські татари.

Через репресії окупантів багато сімей бояться повідомляти про зникнення рідних. Експерти зазначають, що на початку окупації населення чинило ненасильницький опір.

А тепер через посилення репресій тепер люди бояться навіть говорити. Менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру (КРЦ) Людмила Коротких та членкиня Меджлісу кримськотатарського народу Гульнара Бекірова розповіли турецької редакції QIRIM.News про ситуацію в Херсонській та Запорізькій областях.

Три роки репресій

З початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року російські окупанти встановили контроль майже над усією Херсонською областю та частиною Запорізької. Вже три роки тривають репресії проти місцевого населення, спрямовані на залякування та придушення будь-якого опору.

Російські сили активно практикують викрадення, тортури та залякування кримських татар, проукраїнських активістів, журналістів та держслужбовців.

Окупанти примушують місцеве населення отримувати російські паспорти, змінюють освітню програму відповідно до російської пропаганди та придушують будь-який спротив. Багато людей бояться відкрито заявляти про порушення їхніх прав, адже окупанти встановили жорстку систему контролю, відстежують соціальні мережі та придушують навіть найменший прояв незгоди.

Викрадення і тортури

За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, з 24 лютого 2022 року в окупованих районах Херсонської та Запорізької областей викрали щонайменше 413 людей, 104 з них - кримські татари.

Директорка КРЦ Людмила Коротких зазначає, що останнім часом родичі викрадених людей дедалі рідше повідомляють про такі випадки правозахисникам. Окупанти створили у захоплених містах власні «суди», які «судять» українців за сфабрикованими звинуваченнями. Часто про такі «справи» стає відомо із запізненням, адже рідні бояться розголосу і не повідомляють про них у відкриті джерела.

Смерть у полоні

12 березня 2025 року стало відомо про смерть кримського татарина Рустема Віраті у російській тюрмі. Його викрали 16 березня 2023 року в Новоолексіївці Херсонської області, катували, а потім, за сфабрикованою справою «батальйону імені Номана Челебіджихана», засудили до 8 років ув’язнення.

Родина не розголошувала про його зникнення, сподіваючись, що мовчання збереже йому життя.

Українські правозахисники наголошують, що розголос випадків викрадень є одним з найефективніших методів боротьби з репресіями. Інформація, яка потрапляє у міжнародні ЗМІ та до правозахисних організацій, може змусити окупантів пом’якшити ставлення до полонених або навіть звільнити їх.

Опір на початку окупації

Членкиня Меджлісу кримськотатарського народу Гульнара Бекірова нагадує, що після окупації Криму в 2014 році кримські татари та українські активісти з Херсонської та Запорізьк областей неодноразово брали участь у протестах біля адміністративного кордону з Кримом, виступаючи за територіальну цілісність України.

Коли у 2022 році російські війська почали повномасштабне вторгнення, жителі регіону, не маючи зброї, виходили на протести з українськими та кримськотатарськими прапорами.

Проте жорстокість окупантів, викрадення та катування змусили багатьох людей покинути окуповані території. За оцінками, 70% кримських татар і проукраїнських активістів залишили регіон, рятуючись від репресій.

Окупаційна влада продовжує використовувати тактику залякування, жорстоко придушуючи будь-який спротив. Окупанти масово викрадають людей, катують їх та утримують у жахливих умовах. Через це мешканці окупованих територій живуть у постійному страху, а багато хто воліє мовчати, аби зберегти життя собі та своїм близьким.