Сьогодні, 6 червня, минає два роки з моменту однієї з найбільших техногенних катастроф XXI століття – підриву Каховської гідроелектростанції російськими окупаційними силами.

Цей злочин, що стався у 2023 році, спричинив масштабні гуманітарні, економічні та екологічні наслідки, залишивши глибокий слід у житті України та привернувши увагу всього світу.

Обставини трагедії

У ніч на 6 червня 2023 року, близько 2:50, російські війська, які контролювали Каховську ГЕС з першого дня повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, здійснили підрив греблі.

Експерти дійшли висновку, що вибухівку було закладено у внутрішніх конструкціях станції, що свідчить про спланований акт. Руйнування греблі призвело до неконтрольованого скидання 18 кубічних кілометрів води з Каховського водосховища, затопивши близько 620 км² території, включно з 80 населеними пунктами.

Екологічні наслідки

Підрив Каховської ГЕС спричинив справжній екоцид. За даними Міністерства захисту довкілля України, збитки навколишньому середовищу оцінюються у понад 146 мільярдів гривень.

Затоплення знищило значну частину екосистем у пониззі Дніпра: загинули мільйони молюсків, риб, земноводних, зокрема унікальний для Дніпровсько-Бузького лиману морський судак.

Понад 64 тисячі гектарів лісів постраждало від повені, половина з них втрачена безповоротно. Забруднення Дніпра та Чорного моря паливно-мастильними матеріалами, агрохімікатами та іншими токсинами посилило екологічну катастрофу.

Через підрив ГЕС був затоплений Національний природний парк «Олешківські піски». Цей заповідник, що простягнувся на 80 квадратних кілометрів, є другим найбільшим у Європі піщаним простором.

Водночас на осушеному дні водосховища почала формуватися нова екосистема: за рік там виросли вербові та тополеві ліси, що свідчить про природну адаптацію.

Як розповів еколог Вадим Манюк, величезна, незаймана жодною сучасною людською діяльністю система, яка повністю підкоряється власним законам, розвивається так, як це було колись мільйони років тому на планеті. Проте повне відновлення біорізноманіття може тривати десятиліття.

Гуманітарні та економічні наслідки

Катастрофа торкнулася життя десятків тисяч людей. За офіційними даними, щонайменше 33 людини загинули на підконтрольних Україні територіях, ще 40 вважаються зниклими безвісти.

На окупованих територіях, за оцінками, кількість жертв може сягати сотень. Понад 16 тисяч людей опинилися в зоні лиха, а евакуація ускладнювалася через обстріли та мінування.

Економічні збитки оцінюються у понад 11 мільярдів доларів, найбільші втрати - в енергетичному та житловому секторах. Зрошення у Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, яке залежало від водосховища, зупинилося, поставивши під загрозу сільське господарство півдня України.

Поля можуть перетворитися на пустелі, а втрата врожаїв зернових та олійних культур оцінюється у 1,5 мільярда доларів.

Реакція України

Україна оперативно відреагувала на катастрофу. Кабінет міністрів створив штаб з ліквідації наслідків, очолюваний міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком.

Евакуація проводилася в надскладних умовах, рятувальники виносили людей і тварин із затоплених зон.

Президент Володимир Зеленський назвав підрив актом екоциду, закликавши до міжнародної відповідальності росії. Поліція відкрила 34 кримінальні провадження за порушення законів війни.

У липні 2023 року уряд затвердив план відновлення Каховської ГЕС, який передбачає будівництво тимчасових гребель та проектування нової cтанції.

Міжнародна реакція

Світова спільнота одностайно засудила дії росії. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш назвав підрив «монументальною катастрофою».

Європейський парламент визнав підрив воєнним злочином, закликавши прискорити законодавство щодо екоциду. Сім країн – Польща, Австрія, Чехія, Німеччина, Швейцарія, Норвегія та Фінляндія – надали гуманітарну допомогу через «Механізм цивільного захисту ЄС». Водночас росія відмовила ООН у доступі до окупованих територій для оцінки наслідків.

Підрив Каховської ГЕС став не лише трагедією для України, а й попередженням для світу про наслідки воєн проти довкілля. Україна продовжує боротьбу за відновлення та справедливість, закликаючи до міжнародного правосуддя.

Нова екосистема, що формується на місці водосховища, дає надію на відродження природи, але повне відновлення потребуватиме десятиліть і величезних коштів. Цей злочин росії залишиться в історії прикладом цинічної агресії проти людства та природи.