Про те, чим запам'ятався цей рік на захопленому півострові, читайте в матеріалі інформаційного агентства QIRIM.News

Політв'язні

Станом на грудень 2024 року загальна кількість політв’язнів сягнула 218 осіб, з яких 132 — кримські татари.

Затриманих бранців кремля росія переміщає якомога далі від дому. З початку року із захопленого півострова до в’язниць на території рф етапували 12 осіб.

Крім того, за даними Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, щонайменше 20 політичних в’язнів були протиправно переміщені з російських в’язниць до російських колоній у віддалені регіони росії.

Ще одним серйозним інструментом тиску залишається систематична відмова в наданні медичної допомоги в місцях позбавлення волі. На даний час термінової медичної допомоги потребують понад 60 кримських політв’язнів.

Обшуки

За підрахунками QIRIM.News, у 2024 році окупанти провели понад десять обшуків в домівках кримських татар.

У січні силовики здійснили обшук в помешканні делегата Курултаю кримськотатарського народу Назима Меметова та редакторки журналу «Nenkecan» Зери Бекірової.

У лютому силовики провели обшуки на території мечеті мусульманської громади «Ескі Крим», приходили до тренера з футболу Асана Муслімова, правозахисниці Лутфіє Зудієвої, голови Судацького регіонального Меджлісу Ільвера Аметова.

Ще один делегат Курултаю кримськотатарського народу - Едем Дудаков - зазнав репресій. У березні цього року у нього теж відбулися обшуки.

Російські карателі відвезли його з дому, але згодом відпустили. Того ж місяця в Криму обшуки відбулися в помешканнях одразу шістьох кримських татар у Бахчисарайському та Джанкойському районах.

Російські силовики зберегли традицію посилювати тиск напередодні роковин Дня депортації кримських татар і у 2024 році. 17 травня вони провели обшуки у головного редактора однієї з найстаріших газет Криму «QIRIM» Бекіра Мамутова та директора редакції Сейрана Ібрагімова.

В інтерв'ю QIRIM.News правозахисниця Лутфіє Зудієва заявила, що це не може не викликати занепокоєння.

«Будь-які незалежні голоси в Криму піддаються різним формам утиску та переслідувань. Це можуть бути як адміністративні заходи переслідування, так і кримінальні справи.

На жаль, від цього ніхто не застрахований. Якщо я не помиляюсь, принаймні 17 журналістів з Криму перебувають під вартою.

Тенденція тиску на джерела незалежної інформації зберігається, а посилення цих процесів відбулося після 2022 року», - розповіла вона.

Тривають репресії проти представників християнської спільноти «Свідки Єгови». 13 серпня у трьох місцях півострова - в селищах Роздільне й Сінокісне, а також в місті Алушта - відбулися обшуки в домівках вірян.

29 серпня в окупованому Бахчисараї затримали матір політв'язня Сейрана Салієва — Зодіє Салієву. Після обшуку її відвезли до Сімферополя. Згодом 70-річну жінку без жодних пояснень з приводу затримання відпустили додому.

Свавілля окупаційної влади відчули на собі й ті, хто захищає інтереси кримчан. Вранці 7 листопада двоє кримських адвокатів, подружжя Рустем Кямілєв та Ліля Гемеджі, повідомили про обшук.

Після цього Кямілєва заарештували на 10 діб за так звану «дискредитацію армії рф» та за нібито «пропаганду або публічну демонстрацію нацистської атрибутики чи символіки».

Вибухи в Криму

Окупований півострів безпосередньо страждає від агресії рф проти України. Ще з літа 2022 року в окупованому Криму Сили оборони України атакують російські аеродроми, військові та інші об'єкти стратегічної інфраструктури окупантів.

Цьогоріч українські ракети знову влучали в аеродроми у Гвардійському, Бельбеку, Джанкої, Саках. Протягом року також були уражені ракетні кораблі та катери біля берегів Криму.

Зокрема, 14 лютого відбулося знищення російського десантного корабля проєкту 775 «Цезар Куніков» біля Алупки, а 5 березня корабля «Сергій Котов» неподалік Керченської протоки.

23 червня була здійснена атака на засоби російського ППО неподалік пляжу Учкуївка під Севастополем.

Варто зазначити, що окупанти не подали тоді сигналу повітряної тривоги для попередження про небезпеку, в результаті чого загинули цивільні люди. Як передає Інститут вивчення війни (ISW), росіяни розміщують військову техніку поряд з цивільними об'єктами.

Однією з найзухваліших та найуспішніших операцій ЗСУ проти окупантів в Криму стала атака 7 жовтня, коли у Феодосії вибухнула найбільша нафтобаза півострова.

Термінал, який використовувався, зокрема, і для забезпечення потреб окупаційної армії рф, горів 4 дні. Пожежа, що охопила 12 резервуарів, майже повністю знищила нафтобазу.

Як заявив QIRIM.News військовий експерт Дмитро Снєгирьов, 2024 рік був роком українських перемог в Криму.

Він зазначив, що завдяки успішним операціям ГУР МО України, рф зазнала суттєвих втрат Чорноморського флоту.

«За даними британської сторони, активність Чорноморського флоту знижена до історичного мінімуму.

За оцінками західних та вітчизняних розвідувальних товариств, втрати російських окупантів складають до 30% плавзасобів ЧФ. Це катастрофічні втрати.

На відміну від росії, яка володіла другим за чисельністю флотом в Чорному морі, Україна після анексії фактично позбавлена можливості утримання власного флоту.

Тому це безпрецедентний випадок у світовій історії, коли держава, яка не володіє флотом нанесла поразку державі, яка займала фактично панівне становище», - наголосив він.

Експерт також високо оцінив точкові удари Сил оборони України по військовій інфраструктурі Криму, внаслідок чого знищена значна частина систем протиракетної, протиповітряної оборони, системи радіоелектронної боротьби суперника.

Свято окупації

У березні цього року в окупованому Криму відзначили 10-ту річницю захоплення півострова росією. Там підготували ювілейну медаль для всіх, хто сприяв окупації, оголосили вихідні на три дні, влаштували фестивалі.

На 10-річчя окупації очікували путіна, але російський диктатор до Криму не завітав. Натомість виступив на концерті, присвяченому півострову, за тисячі км від нього — в москві, на червоній площі.

15-17 березня в окупованому Криму відбулися незаконні вибори президента рф. У найкращих традиціях авторитаризму діючий голова держави отримав нібито 93.6% голосів виборців.

Життя з російськими цінами

У 2024 році кримчани знов спостерігали зростання цін. За даними лише російського Центробанку, інфляція на півострові прискорилася до 8%. Однак в дійсності на окупованому півострові зберігається невтішна картина — мізерні зарплати та високі ціни.

З початку повномасштабного вторгнення спостерігалося кілька хвиль подорожчання продуктів харчування - від олії до риби та солодощів. Цінники оновлюються на одяг, техніку та послуги.

Цієї осені, за даними російського Центробанку, подорожчали шоколад, мед, цукерки, зефір. Суттєво подорожчало вершкове масло: на ринках його продають за 1,5 тисячі рублів (630 грн) за кілограм, а за 180-грамову пачку доводиться платити понад 350 рублів (близько 150 грн).

Риба коштує так, ніби Крим - це не півострів, а віддалений від моря регіон. Кілограм чорноморської барабульки - 1100 рублів (понад 460 грн), сарган 850 рублів (357 грн) за кілограм, горбиль 950 рублів (майже 400 грн).

У 2024 році в Криму виник ажіотаж на паливо через удар ЗСУ по нафтобазі у Феодосії. Через це виник дефіцит бензину марки А95 та ще більша залежність від постачання бензину з рф.

В коментарі QIRIM.News експерт із зовнішньоекономічної політики Іван Ус зазначив, що Крим став ще більше дотаційним для москви.

«Економіка Криму завжди була дотаційною — як до окупації півострова, так і після. Нагадаю, що частково аргументацією на користь рішення про передання Криму в 1954 році до складу УРСР було те, що економічно краще бути складовою України, ніж росії, бо рф не має з Кримом суходільного кордону.

І як тільки рф почала контролювати Крим, він став ще більше дотаційним», - зауважив він.

Безлюдні пляжі

Через відсутність авіасполучення з Кримом (з початком повномасштабної агресії рф) та загрозу ураження Керченського мосту туристичний сезон на півострові стабільно низький.

Ветеран кримськотатарського національного руху Абдурешіт Джепаров заявив QIRIM.News, що колись до 1 травня готелі готувалися до заїзду відпочивальників, а тепер такого немає. Для залучення туристів пропонували знижки, а путівки брали лише бюджетники.

«Відпочинок для бюджетників передбачений у пансіонатах, лікувально-профілактичних центрах. Сервіс там на рівні радянських гуртожитків.

Зрозуміло, що їдуть туди не надто платоспроможні люди. Вони не можуть дозволити собі ресторани, кафе або якісь розваги. Заможні росіяни віддають перевагу відпочинку за кордоном, де сервіс незрівнянно кращий», — розповів Джепаров.

Хоча 2024 не став роком звільнення Криму, деокупація півострова не перестає бути однією з головних цілей України. Цю ціль ще на один рік наблизила вся українська нація, яка ніколи не змириться з російським захопленням Криму та інших тимчасово окупованих територій України. _ Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в межах проєкту міжнародної організації Internews Network_.