7 лютого 2023 року в російській колонії в Оренбурзькій області помер 61-річний кримський політв’язень Костянтин Ширінг. За три дні до цього, 10 лютого, у новочеркаському СІЗО помер бранець кремля 60-річний Джеміль Гафаров. Причина - ненадання їм необхідної медичної допомоги. Хто відповість за передчасну смерть громадян України, незаконно засуджених російськими окупантами, і скільки кримських політв'язнів нині потребують негайного лікування – у матеріалі QIRIM.News.

Костянтина Ширінга окупаційні силовики затримали у Криму 15 квітня 2020 року. Чоловіка звинуватили у «здійсненні шпигунської діяльності за завданням української спецслужби». 15 жовтня 2021 року окупаційний Верховний суд Криму засудив Ширінга до 12 років за ґратами. 1 червня 2022 року стало відомо, що Костянтина Ширінга перевезли до колонії в Оренбурзькій області росії, його «етап» тривав понад 2 місяці.

Костянтин Ширінг. Фото з відкритих джерел

Чоловік мав серцево-судинні захворювання і потребував операції на серці. За даними правозахисників, російській пенітенціарній службі про це було відомо. Однак операцію так і не провели. Бранець кілька разів звертався із заявою про медичну допомогу до адміністрації СІЗО, проте його лише переводили з камери до камери.

За даними Кримської правозахисної групи, Ширінг писав, що складні умови позначилися на стані його здоров’я, «до якого всім байдуже». Чоловік повідомляв, що у нього відібрали «абсолютно всі ліки й тонометр».

Костянтин Ширінг. Фото: ФСБ

Кримського татарина Джеміля Гафарова російські силовики затримали в окупованому Криму 27 березня 2019 року після обшуків в його будинку. Загалом тоді заарештували 27 кримських татар. Окупанти закидали Гафарову нібито причетність до ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в росії, але вільно діє в Україні та інших країнах світу. 61-річного Джеміля Гафарова засудили до 13 років ув’язнення. Він помер у новочеркаському СІЗО 10 лютого 2023 року. Як повідомляла «Кримська солідарність», згідно з висновком судмедекспертизи, до смерті від серцево-судинної недостатності призвела атеросклеротична хвороба серця.

Джеміль Гафаров. Фото: Кримська солідарність

Також експерти встановили, що кримський татарин страждав на гіпертрофію, дистрофію печінки, нирок та підшлункової. Як повідомляли правозахисники «ZMINA», Гафаров скаржився на проблеми зі здоров’ям лікарям та керівництву СІЗО ще 2021 року. Втім, замість повноцінного лікування, «йому давали валідол».

У висновку лікарів йшлося про ще два діагнози: постінфарктний кардіосклероз та фрагментація міокарда. Вони розвинулися через серцевий напад, який у листопаді 2022 року в СІЗО переніс Гафаров. Відтоді він майже не вставав з ліжка і страждав від болю в грудях.

Джеміль Гафаров. Фото: Кримська солідарність

Бранець скаржився на здоров'я за місяць до смерті ще в середині січня 2023 року. Адвокат Едем Семедляєв намагався потрапити до Гафарова в лікарню. Саме в день смерті літнього кримського татарина федеральна служба виконання покарань направила адвокату відмову перевести вже загиблого Гафарова до іншої лікарні. Цей лист підписав начальник СІЗО №5 Павел Лазаренко. Лист датований ще 2 лютого. У ньому йшлося про те, що Джеміль Гафаров перебуває під «динамічним наглядом» оздоровчого пункту медико-санітарної частини №3 при федеральній службі виконання покарань.

Менеджерка і юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру (КРЦ) Людмила Коротких у розмові з QIRIM.News розповідає: ще у серпні 2023 року Слідчий комітет російської федерації відмовився порушувати справу проти лікарів і керівництва СІЗО, в якому перебував Джеміль Гафаров. Йдеться про недбалість, внаслідок якої загинув політв'язень.

«Тобто, тут з боку російської сторони, з боку окупантів - ніякого розслідування, жодної спроби навіть зробити вигляд, що намагаються з'ясувати якісь обставини чи факти, навіть цього не було. Тобто, людина просто померла і ніхто в цьому не розбирався», - каже Людмила Коротких.

Людмила Коротких. Фото: Кримськотатарський Ресурсний Центр

Єдине, акцентує, що вже у зв'язку зі смертю Джеміля Гафарова, йому скасували вирок. Але вже було через те, що людина померла і її не можна «засуджувати».

Щодо Костянина Ширінга, додає, інформації про те, що росіяни намагалися провести розслідування смерті українського бранця, немає.

«Можемо зробити припущення, що і проти колонії, в якій перебував Костянтин Ширінг, також не було порушено жодних справ, не кажучи вже про те, що хтось був притягнений до відповідальності», - зауважує юристка.

За її словами, українські правозахисники працюють з матеріалами справ Ширінга і Гафарова, спілкуються з адвокатами і родичами бранців, аби встановити причетних до смерті політв'язнів.

«Встановлюється інформація про те, хто був залучений до цього, хто мав вплив, хто не надав допомоги або підписав той чи інший лист про ненадання медичної допомоги. І насамперед відповідальність лежить на керівниках колоній, СІЗО і на лікарях відповідних медичних частин при цих установах», - наголошує Людмила Коротких.

І підкреслює, що згідно з міжнародним правом, ненадання належної медичної допомоги кваліфікується як катування людини.

За даними КРЦ, на сьогодні всі 233 кримські політичні в'язні, які перебувають у колоніях чи СІЗО, потребують медичної допомоги і не отримують її належним чином. Усі вони не мають можливості бути обстеженими кваліфікованими незалежними лікарями.

«Якщо говорити про тих осіб, про яких ми точно можемо сказати, що умови, в яких вони перебувають і те ставлення, яке отримують, точно не відповідає їхньому стану здоров'я, це щонайменше шестеро політв'язнів. Вони мають інвалідність і перебувають у застінках ФСБ. Це Зекір’я Муратов – інвалідність III групи, Олександр Сізіков – інвалідність I групи, Тимур Ібрагімов – інвалідність III групи, Сервет Газієв – інвалідність II групи, Амет Сулейманов – інвалідність III групи, Тимур Ялкабов – інвалідність III групи. Крім того, є ще Ремзі Куртнезіров, який має інвалідність II групи, але він перебуває під домашнім арештом», - розповіла юристка.

За її словами, ще є 17 політв'язнів похилого віку, які вже через це мають певні хронічні захворювання.

«Тобто, ми можемо говорити про щонайменше 22 особи, які точно потребують уважнішого ставлення до їхнього здоров'я. Але, звісно, їх кількість більша», - резюмує юристка.

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в межах проєкту міжнародної організації Internews Network.