Саміт G20 2025 року в Йоганнесбурзі (Південно-Африканська Республіка) підтвердив, що Анкара вже не просто регіональний гравець, а стратегічний актор, який формує глобальні дискурси економіки, безпеки та солідарності.

‎Туреччина — одна з найважливіших «середніх» держав у світовій економіці.

За даними МВФ, у 2025 році вона посіла 16-е місце у світі та 7-е місце в Європі за номінальним ВВП.

Завдяки своєму географічному положенню між Європою та Азією, активній інвестиційній політиці та амбіційним внутрішнім реформам, Анкара змогла залучити іноземні інвестиції, розвинути промисловість і підвищити свій вплив у глобальній торгівлі.

Посередництво заради миру

Економічний розвиток країни турецький уряд використовує для збільшення політичної значущості Туреччини на світовій арені.

Президент Реджеп Таїп Ердоган на саміті G20 говорив про важливість використання всіх дипломатичних інструментів для досягнення справедливого і тривалого миру в Україні.

Він зазначив, що його країна й надалі намагатиметься звести Україну та рф разом для мирних переговорів.

Як повідомляє агентство Anadolu), у кулуарах саміту Ердоган провів двосторонні переговори з іншими лідерами, зокрема з президентом Франції Емманюелем Макроном, обговорюючи регіональні та глобальні питання, включно з війною в Україні.

Сьогодні, 24 листопада, Ердоган проведе телефонні переговори з путіним.

За словами турецького президента, говоритимуть про шляхи досягнення миру в Україні та можливість відновлення зернового коридору.

Туреччина послідовно позиціонує себе ключовим посередником у врегулюванні російсько-української війни, спираючись на свій унікальний геополітичний статус: як член НАТО вона надає Україні військову підтримку (зокрема, Bayraktar), водночас зберігаючи конструктивні відносини з москвою, що дозволяє Анкарі уникати повної ізоляції рф від переговорів.

Ця "балансуюча" дипломатія, започаткована ще в 2022 році, коли Туреччина організувала перші прямі переговори в Стамбулі (квітень 2022-го), призвела до тимчасової угоди про "зерновий коридор", яка забезпечила експорт 33 млн тонн українського зерна та запобігла глобальній продовольчій кризі.

Хоча ті раунди не призвели до повного припинення вогню, вони стали моделлю для "Стамбульського процесу" — формату, де Анкара виступає нейтральним хостом, фокусуючись на гуманітарних (обмін полоненими, евакуація), військових (локальні перемир'я) та політичних (майбутні гарантії безпеки) питаннях.

У 2025 році, з початком нової хвилі перемовин під егідою адміністрації Трампа, Туреччина активізувала зусилля, щоб не втратити роль "головного хабу миру".

Президент Ердоган неодноразово заявляв, що Анкара, яка має довіру всіх сторін, готова надати платформу для зустрічей, включно з можливими перемовинами Зеленського й путіна.

У липні 2025-го в Стамбулі завершився третій раунд прямих переговорів, розпочатих у травні, які, попри швидке завершення без прориву, забезпечили обмін понад 1000 полонених та повернення тіл загиблих — ключові гуманітарні кроки, що послаблюють напругу.

Така дипломатія не лише посилює вплив Туреччини в G20, але й протистоїть тиску США, які бачать у Анкарі конкурента (приміром, Саудівська Аравія також претендує на роль посередника).

**Палестинське питання **

Не залишила Анкара осторонь на саміті й проблему Палестини. Турецька сторона зазначила, що глобальний мир неможливий без створення Палестинської держави з кордонами 1967 року та столицею у Східному Єрусалимі.

Ердоган назвав війну в Секторі Газа геноцидом, відповідальними за який є держава Ізраїль загалом та премʼєр Нетаньягу зокрема.

Президент завершив виступ на саміті заявою про те, що Туреччина продовжить зовнішню політику, яка базується на принципі активної участі у врегулюванні конфліктів.

Він підкреслив, що Анкара й надалі «діятиме на користь миру та захищатиме права пригноблених народів».