Так званий верховний суд окупованого рф Криму на стадії апеляції залишив чинним рішення «київського райсуду» Сімферополя про арешт 20-річної студентки Ельвізи Алієвої, яка звинувачується в участі в діяльності організації Хізб ут-Тахрір.

Про це повідомив адвокат Едем Семедляєв, цитує «Кримська солідарність».

16 жовтня, через день після затримання, «суд» відправив її та інших фігуранток справи до СІЗО на два місяці. Наразі, на стадії апеляції, цей термін для Алієвої скоротили рівно на один день, до 13 грудня цього року.

Засідання проходило без участі дівчини, оскільки вона перебуває у республіканській психіатричній лікарні №1, де проходить стаціонарну судово-психіатричну експертизу.

15 жовтня після обшуків у Севастопольському та Бахчисарайському районах Криму затримали чотирьох кримських татарок: 39-річну Есму Німетулаєву, 20-річну Ельвізу Алієву, 19-річну Насібу Саїдову та 21-річну Февзіє Османову.

Через день «київський районний суд» Сімферополя відправив жінок до СІЗО на два місяці за звинуваченням у причетності до діяльності ісламської політичної партії Хізбут-Тахрір. Це перша справа, пов'язана з причетністю до Хізб ут-Тахрір, яку порушили в Криму проти жінок.

Подробиці кримінальної справи наразі невідомі. Як зазначав адвокат Німетулаєвої Еміль Курбедінов, на засіданні щодо обрання запобіжного заходу слідчий фсб озвучив «чергові обґрунтування, що підзахисні нібито можуть сховатися і знищити докази».

Адвокат Едем Семедляєв, який захищає Ельвізу Алієву, наголошував у «суді», що її жодного разу не притягали до адміністративної відповідальності. Слідчий фсб заявляв, що прихований свідок у справі начебто вказав на Алієву як учасницю «терористичної» спільноти.

Семедляєв, як і інші захисники, наполягав на менш суворій мірі запобіжного заходу, зокрема, на домашньому арешті. Проте суд вирішив відправити всіх чотирьох кримських татарок до СІЗО. Там жінки зіткнулися із незадовільними умовами утримання. Учасниці справи перебувають у сирих, неопалюваних камерах без гарячої води. Під час перевірки їх змушують знімати хустку, яку вони не можуть зняти за сторонніх чоловіків з релігійних причин.

Наприкінці жовтня-початку листопада делегація з 16 кримських татар, включаючи батьків заарештованих, поїхала до москви і подала звернення до приймальні уповноваженої з прав людини в рф Тетяни Москалькової, Генпрокуратури та адміністрації президента. Звернення супроводжували прикріплені аркуші із шістьма з половиною тисячами підписів мешканців Криму. Усі, хто підписався, наполягли на вжитті заходів, спрямованих на припинення переслідування кримських татарок, а також на негайному їх звільненні.

Дорогою до москви мікроавтобуси делегації неодноразово зупиняли, людей затримували під різними формальними приводами. Як вважає адвокат Еміль Курбедінов, так силовики «навмисно перешкоджали зустрічі кримськотатарської делегації» з омбудсменом рф.