Століттями росія привласнювала культурну та історичну спадщину України. І водночас справжні автентичні пам'ятки замінювала на свої – радянські чи російські. Не оминуло це й Крим, про який рф створювала міфи та стирала його справжнє обличчя. Чому, приміром, Лівадійський палац чи Ластівчине гніздо не є символами Криму. І що має бути справжніми візитівками українського Криму – QIRIM.News спробувало з‘ясувати з проєктною менеджеркою Кримського інституту стратегічних досліджень, ексдиректоркою Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельмірою Аблялімовою.

«Росія дуже методично і системно робила все для того, аби змінити наш світогляд»

Одинадцятий рік окупації Криму і третій рік повномасштабного вторгнення росії в Україну. Нині наша країна торує шлях позбавлення від стереотипів, нав’язаних як Радянським Союзом, так і російською імперією, розповідає Ельміра Аблялімова.

«Культурна спадщина відіграє надзвичайно важливу роль у формуванні як індивідуальної, так і національної пам'яті. Пам’ятки нагадують нам не лише про минуле, але й формують наш світогляд. Розуміючи це, росія (російська імперія, Радянський Союз) дуже методично і системно робила все для того, аби змінити і наш світогляд, і наше ставлення до рідної землі. Руйнуючи, знищуючи наші пам’ятки, нашу пам’ять про історичне минуле, переписуючи нашу історію, вона змушувала стерти навіть пам’ять про нас», — пояснює Ельміра Аблялімова.

Ельміра Аблялімова. Фото: ATR

З одного боку, є люди, які через російську окупацію півострова не бачили того справжнього українського Криму. А також є ті, хто пам'ятає його ще радянським.

«Дехто вже сприймає Крим як батьківщину кримських татар, але він і для них досить невідомий, існує багато стереотипних уявлень навколо цього. Дехто сприймає Крим як такий собі «радянський курорт», — каже експертка.

«Мені здається, з одного боку, ми маємо переосмислити нашу історію та переінтерпретувати її. Це допоможе сформувати новий образ Криму», — зауважує Ельміра Аблялімова.

«Ластівчине гніздо – це точно не про Україну»

Однією з таких пам'яток, куди часто водили на екскурсії туристів, і яку навіть нині чи не найчастіше зображують на листівках про Крим, є Ластівчине гніздо у Великій Ялті. Цей замок побудував російський скульптор Леонід Шервуд.

Ластівчине гніздо. Фото: "Стежками України"

Представниця Кримського інституту стратегічних досліджень стверджує, що це зовсім не український символ Криму.

«Ластівчине гніздо – це точно не про Україну. Це не може бути символом Криму», — наголошує Ельміра Аблялімова.

Схожі стереотипи щодо «символів Криму» існують і навколо Лівадійського і Воронцовського палаців у Криму. Проєктна менеджерка Кримського інституту стратегічних досліджень переконана, що історія цих палаців – це історія колоніального освоєння території колишнього Кримського Ханства російською імперією.

«Бо вони були побудовані саме в той час, коли йшло обезземелення кримських татар. Через репресії, які проводила царська влада, кримські татари масово залишали територію півострова. А їхні землі діставалися російському дворянству та новим господарям , — розповідає вона.

Лівадійський палац був побудований для династії Романових для відпочинку на території Криму. А Воронцовський – для графа Воронцова.

Лівадійський палац. Фото: funtime

«Мені здається, це не про Крим і Україну, це здебільшого про колоніальне освоєння території Криму саме російською імперією», — наголошує експертка.

«Маємо створювати новий образ і повертати Криму пам'ятки, назви і топоніміку, які були до тих, що нам нав’язали»

Говорячи про справжні символи Криму, каже, їй згадується саме історія Криму, Кримського Ханства і кримських татар. Головним символом рідного їй півострова називає однозначно Бахчисарайський Ханський палац. Каже, він впізнаваний і донині збережений, хоча й не в автентичному вигляді.

Ханський палац. Фото: Український Інститут

«Іншої Батьківщини за межами Криму у кримських татар немає. Тому для мене це завжди буде Бахчисарайський палац», — зізнається Ельміра Аблялімова.

Друге місце в її рейтингу «символів Криму» посідають об'єкти золотоординського періоду історії в місті Старий Крим.

«Коли ми говоримо про Старий Крим (Ескі-Кирим – кримськотатарською або ще попередня назва Солхат), хочеться, щоб ми згадували про золотоординське минуле. Бо це унікальні пам'ятки, які збереглися саме з того часу. І це теж є частинкою історії України. Тому маємо створювати той новий образ, але створювати не якийсь міфологічний образ, а саме повертати Криму ті пам'ятки, ті назви, ту топоніміку, які були до нав'язаних нам. Це мечеть хана Узбека, руїни мечеті Бейбарса, залишки медресе», — наводить приклади Ельміра Аблялімова.

Мечеть хана Узбека Фото: Іслам в Україні

Мечеть Бейбарса.

Третє місце серед справжніх символів Криму пропонує віддати Зинджирли медресе – одній з найвідоміших пам’яток культури кримських татар. Це навчальний духовний заклад, розташований в урочищі Салачик поблизу Бахчисарая.

«Це освіта. Один з навчальних закладів, який випустив велику кількість майбутніх державних діячів, науковців, відомих не лише в Криму, а й за його межами. Зинджирли медресе — один з найстаріших духовних навчальних закладів Кримського Ханства», — пояснює Ельміра Аблялімова.

Зинджирли медресе. Фото: Вікіпедія

«Якщо ми хочемо побудувати український Крим, маємо будувати його у парадигмі, що ця територія належить корінним народам»

Крім того, зізнається: хотілося б, аби українці асоціювали з Кримом й інші пам'ятки кримських татар, розташовані в інших кримських містах.

«Коли ми говоримо про Карасубазар, тобто Білогірськ, хотілося б, аби ми згадували про Білу Скелю та рештки прекрасних колись караван-сараїв, ще збережених у місті Карасубазар», — каже Ельміра Аблялімова.

Біла скеля. Фото: Кримська світлиця

А коли говорять про Євпаторію, варто згадувати це місто не лише як курорт.

«Коли ми говоримо про Кезлев, Євпаторію, хочеться, щоб ми згадували і про Кезлевську мечеть Джума Джамі, побудовану самим Сінаном, відомим архітектором, про історію Одун-азар капуси і текіє Дервішів. Це пам'ятки, які є обличчям Криму. Вони збережені до сьогодні, але не настільки відомі, як, наприклад, Євпаторійські курорти», — зауважує фахівчиня.

Джума Джамі. Фото: Іслам в Україні

І наголошує, що Крим нерозривно пов'язаний з історією та культурою корінних народів України — кримських татар, караїмів і кримчаків.

«Якщо ми хочемо побудувати український Крим, ми маємо будувати його саме в цій парадигмі, що ця територія належить корінним народам, які не мають за межами України іншої території, яку вони вважають своєю територією, етногенез яких проходив на цій території, де вони мали державність. До речі, не тільки на території півострова. Їхня державність виходила і за межі півострова», — додає.

Підводячи підсумок, Ельміра Аблялімова підкреслює, що нині Україна стоїть перед досить тривалим, але правильним шляхом побудови політичної української нації, яка складатиметься з людей різних національностей, різного походження і різного віросповідання. Але тих, хто вважає себе громадянами України.

«Тому ми маємо формувати толерантність до різноманіття, зокрема, пов'язану з національним походженням. Бо ми всі, люди різного походження, віросповідання складатимемо українську політичну націю», — наголошує проєктна менеджерка Кримського інституту стратегічних досліджень.

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в межах проєкту міжнародної організації Internews Network.