У багатьох кримських мечетях окупанти встановили системи відеоспостереження, що формально пояснюється заходами безпеки та внутрішнього контролю.

Однак, за словами кримськотатарської правозахисниці Лютфіє Зудієвої, насправді записи з цих камер можуть використовуватися для несанкціонованого спостереження за релігійним життям вірян.

‎«Сьогодні у багатьох мечетях Криму встановлені камери відеоспостереження. Формально їх встановлення обґрунтовують питаннями безпеки й внутрішнього контролю, однак на практиці записи з відеокамер можуть використовувати для несанкціонованого спостереження за релігійним життям вірян», — написала Зудієва у своєму Facebook.

Правозахисниця наголошує, що поширення або публікація відео-, аудіозаписів та фотографій без згоди осіб, які на них зображені, найчастіше порушує чинне законодавство російської федерації, яке формально діє на тимчасово окупованих територіях.

Зокрема, вона вказує на чотири ключові правові норми:

1. закон рф № 152 «Про персональні дані».

‎ «Будь-яка людина, яка потрапила на відео, вважається суб’єктом персональних даних. Її зображення також може бути персональними даними. Використовувати або публікувати такі дані можна лише за згоди особи, крім випадків, прямо передбачених законом», - наголосила вона.

‎2) стаття 152.1 Цивільного кодексу рф «Охорона зображення громадянина»:

‎«Використання зображення людини (фото або відео) можливе лише за її згоди, крім конкретних випадків, визначених законом».

‎3) порушується також закон № 125 «Про свободу совісті та релігійні об’єднання».

‎Правозахисниця нагадала що відповідно до цього закону, релігійні організації можуть вводити власні правила, зокрема щодо відеоспостереження.

«Але вони не повинні порушувати закон про захист персональних даних людей і їхніх зображень. Якщо камери встановлені для внутрішнього контролю, публікувати такі записи без згоди вірян не можна», - попередила вона.

‎4) ще один закон, який порушує сама влада - це «Кодекс про адміністративні правопорушення» та «Кримінальний кодекс рф».

«Публікація відео чи фото, залежно від їхнього змісту, може порушувати право людини на приватне життя (ст. 137 КК рф). А коли в приміщенні для релігійних обрядів ведеться прихована зйомка, важливо пам’ятати про дві статті: адміністративну (ст. 13.11 КоАП про порушення законодавства у сфері персональних даних) і кримінальну (ст. 138.1 КК рф про незаконний обіг спецтехніки, призначеної для прихованого отримання інформації)».

‎Лютфіє Зудієва закликає вірян бути обережними та уважно ставитися до встановлення камер у релігійних закладах, нагадуючи, що навіть в умовах окупації діють певні правові механізми, які можуть захистити їхні права — якщо про них знати й ними користуватися.