Українська художниця Дар'я Кольцова представила у Венеція серію інтервенцій «Відлуння», що тривають під час Венеційської бієнале з 5 по 9 травня. Проєкт розміщений у міському просторі навколо Арсенале (комплексу колишніх корабелень та арсеналів, розташованих поруч у місті Венеція) та працює з темою видимої і невидимої присутності війни.

Про це вона розповіла кореспондентці QIRIM.Media.

За словами художниці, ідея проєкту виникла з особистого досвіду спостереження за тим, як війна проявляється у повсякденному житті.

«Коли я приїжджаю до Львова, війна спочатку мало відчувається - звичайне життя. Але потім я бачу людей без кінцівок, чую воєнні пісні по радіо, старий чоловік волає біля церкви, оплакуючи сина і ще військова форма, що сохне на балконах. Реальність повертається. Війна є, навіть якщо присутня тихо», — розповіла Кольцова.

Фото: Дар'я Кольцова

Мисткиня проводить паралелі між українським досвідом і міським середовищем Венеції, де побутові деталі також формують «історії простору». «У Венеції місто заповнене мотузками, на яких сушаться речі. Вони розповідають про тих, хто живе в цих будинках і як живе. Речі розповідають історії», — зазначає художниця.

Окремо Кольцова звертає увагу на історичні зв’язки міста з українським контекстом.

«А ще у Венеції є вулиця “Тана”, названа на честь регіону Азову, звідки у Венецію привозили матеріал для корабельних мотузок», — каже вона.

За словами художниці, частину військового одягу надали художники, які нині служать у лавах Збройних Сил України, а також проєкт Arm Women Now і волонтери. Окремо була використана форма бійців «Азову», яку допомогла зібрати Тата Кеплер.

«Це реальна форма, яка була в бою, яка часто пройшла найгарячіші зони, з іменами, зі слідами поранень», — зазначає художниця.

Центральним елементом проєкту стала форма українських військових, розміщена в публічному просторі.

«Художня бієнале у Венеції — одна з головних подій у мистецтві в світі. І мені хотілося нагадати, що війна є, навіть якщо тут вона непомітна. Але її відлуння присутнє всюди», — пояснила Кольцова.

Вона також наголосила на важливості співпраці з українською та місцевою спільнотою у Венеції.

«Мені надзвичайно допомогли місцеве комʼюніті та українці у Венеції, серед яких Олексій Іванов з Криму, який організовує у Венеції українські події. Ми багато спілкувались з місцевими, розповідаючи реальні історії, пояснюючи, що у нас відбувається. Я вірю, що лише історії реальних людей можуть протистояти пропаганді», — каже Кольцова.

Проєкт реалізовано без підписів та пояснювальних текстів. За задумом авторки, глядач має самостійно інтерпретувати побачене — як мистецький жест або як реальну присутність військового досвіду в міському просторі.

Фото: Настя Гавриленко, Олексій Іванов, Дарʼя Кольцова.