У росії продовжують запроваджувати нові обмеження на носіння хіджабу, оскільки іслам залишається останньою ідеологією, з якою бореться влада.

Так заборону на носіння жіночого релігійного одягу в школах рф прокоментував для QIRIM.News дагестанський активіст, який проживає в Україні, Алі Чаринський.

Як повідомлялося, з 1 березня у школах тульської області рф вводиться заборона на носіння хіджабів. Відповідний наказ видало регіональне міністерство освіти.

Раніше аналогічні заборони були запроваджені у володимирській області, ханти-мансійському та ямало-ненецькому автономному округах росії.

За словами Чаринського, такі дії свідчать про широкомасштабну боротьбу з мусульманами, які сповідують одну релігію, дотримуються спільних цінностей та культури.

«Там уже розправилися з будь-яким інакодумством, опозицією тощо. У них залишилася лише одна проблема — це іслам, а мусульмани вважаються ворожою частиною суспільства», — заявив він.

Заборона на носіння хіджабу в російських школах бере свій початок ще з 2012 року, коли такі обмеження вперше були запроваджені у ставропольському краї.

Тоді путін на пресконференції для журналістів підтримав це рішення, заявивши, що у «традиційному російському ісламі хіджаба немає».

Російська влада стверджує, що школа не повинна бути місцем для прояву релігійної приналежності. На думку чиновників, це нібито не сприяє рівності серед учнів.

Однак, за даними голови Духовного управління мусульман рф Равіля Гайнутдіна, у росії проживає близько 25 мільйонів мусульман, і в низці регіонів вони складають більшість населення.

Саме тому заборона на носіння хіджабу викликає гостру критику в Чечні, Дагестані та інших мусульманських республіках рф.

«Таким чином створюються кавказькі анклави, де мусульмани, приїжджаючи до росії, мають виглядати у форматі «російського ісламу», де немає ні хіджабу, ні бороди», — пояснює свою думку Алі Чаринський.

Обмеження щодо носіння хіджабу неодноразово засуджували правозахисні організації та міжнародні спостерігачі. Наприклад, правозахисний центр «Меморіал» заявляв, що такі дії російської влади спрямовані на асиміляцію мусульманського населення та обмеження його релігійних прав.

Дагестанський активіст зазначає, що у рф спостерігається зростання чисельності мусульманського населення, у той час як росіяни вимирають. Крім того, середня тривалість життя мусульман вища, ніж у середньому по країні.

Ще одним доказом утисків мусульман із боку російської влади він називає заборону на будівництво мечеті в москві.

У квітні 2023 року мешканці одного з районів москви виступили проти будівництва мечеті. Протести супроводжувалися мітингами, збором підписів, а в соцмережах з’явилися заклики до мусульман «забиратися геть».

Під тиском місцевих жителів будівництво мечеті було скасоване, а протестні настрої вщухли.

Права віруючих мусульман у рф обмежуються також низкою законів й практик. Серед них — закон про боротьбу з «екстремізмом», який часто використовується для переслідування мусульман, що сповідують нетрадиційні форми ісламу або критикують владу.

Російська держава також здійснює жорсткий контроль над мусульманськими релігійними організаціями, призначаючи лояльних до влади муфтіїв і обмежуючи діяльність незалежних громад.

Мусульмани, особливо ті, хто проживає в регіонах із переважно мусульманським населенням, таких як Північний Кавказ та окупований Крим, часто стають жертвами переслідувань з боку правоохоронних органів.

«Тому боротьба з ісламом буде продовжуватися», — переконаний Чаринський.

Дагестанець, який вже 9 років проживає в Україні, зазначає, що на відміну від рф, дівчата-мусульманки в Україні жодного разу не стикалися з проблемою заборони носіння хіджабу й можуть вільно відвідувати школу у своєму традиційному одязі.

Однак, на його думку, практика заборони торкнеться окупованих росією територій України, зокрема, Криму. Проте через повномасштабну війну це відбудеться пізніше.

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в межах проєкту міжнародної організації Internews Network.