Для того, аби вступити до українського закладу вищої освіти (ЗВО), дівчина з окупованого Криму провела 50 годин у дорозі з півострова до пункту пропуску на білорусько-українському кордоні. І чекала сім днів, аби його перетнути.

Про це йшлося на пресконференції громадських діячів в Медіацентрі Україна-Укрінформ, які розповіли про проблеми української молоді з тимчасово окупованих територій (ТОТ), з якими та стикається при намаганні вступити на навчання в українські виші, повідомляє кореспондент QIRIM.News.

У заході взяли участь керівниця напрямку національної адвокації ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда”Валентина Потапова, юристка ГО “Крим СОС” Анастасія Калініна, директорка-координаторка “Донбас СОС” Віолета Артемчук, правовий аналітик БФ “Схід SOS” Ярослав Таранець.

Вони розповіли історію дівчини з окупованого Криму, яка вирішила вступати до українського вишу та зіштовхнулася з реаліями української системи. З міркувань безпеки імена героїв були змінені, як і факти їхніх біографій.

Дівчина з підліткового віку мріяла вирватися з окупації. Вона познайомилася з хлопцем, який був студентом одного з київських вишів, він і допомагав втілити її мрію. І коли вона закінчила школу, її мрія перетворилася у план дій.

З 2022 року дівчина почала готуватися до вступу. Лише найближче коло осіб знало, що дівчина планує стати студенткою українського вишу.

За її словами, доступу до українських офіційних сайтів в окупованому Криму фактично не було. А після початку повномасштабного вторгнення вони взагалі заблоковані. Отримувала інформацію про вступ вона від хлопця.

Готувалася дівчина до вступу по довідниках зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), бо про національний мультипредметний тест, який прийшов на зміну ЗНО вона майже нічого не знала.

Також у неї не було розуміння, що саме треба вивчати. Окремо стояло питання проїзду. Дорога лише до пункту пропуску вартувала 16 тисяч грн та займала понад 50 годин.

Під час подорожі пасажирів неодноразово перевіряли. Особливо пильна увага в окупантів була до дівчини. Її двічі виводили з автобуса на так звані бесіди. Питали: чому їдете, куди саме їдете.

Через 50 годин подорожі дівчина дісталася пункту пропуску в Білорусі. Однак білоруси її в Україну не пропустили, нібито вона не мала для цього підстав. Наступного дня дівчина вимушена була поїхати в Мінськ, в посольство України, аби отримати посвідчення на повернення. Дорога обійшлася їй ще в 300 грн. Крім того, в самій дипломатичній установі треба було за документи заплатити 1200 грн. Експерти зазначають, ставлення персоналу посольства до дівчини було дуже ворожим. Працівники їй грубили, нібито через те, що вона отримала паспорт країни-агресора. Дівчина вимушена була кілька днів жити в однієї жінки в Мінську поки чекала документи.

Лише через 7 днів вона змогла перетнути білорусько-український кордон.

Однак, як кажуть експерти, «в Україні її ніхто не чекав». В освітньому центрі їй заявили, що вона не може вступати на бюджет, бо реєстрація завершилася 10 липня. Далі дівчина звернулася в ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда”.

Експерти зазначають, що через стрес, а також брак матеріалів при підготовці, дівчина здала не дуже добре вступні випробування. Її рекомендували до зарахування на контракт.

Однак підписати контракт вона не могла через відсутність українського паспорта. А сама процедура його отримання дуже довга.

Валентина Потапова вказала, що дівчина опинилася у ситуації, коли вона без грошей, її рекомендовано зарахувати на контрактну форму навчання, однак вона цього не може зробити через відсутність українського паспорта.

Експерти наголосили на тому, що такі абітурієнти опиняються в ситуації, коли вони нікому не потрібні. Таким здобувачам важко готуватися до іспитів, зокрема освоїти українську мову та історію України, зокрема підручники з української історії є «екстремістськими» у рф. При цьому експерти вказали, що завдяки дистанційному навчанню вдається зберегти зв'язок із тими учнями, які перебувають на територіях, окупованих два роки тому - з лютого 2022 року. Однак це дуже важко зробити із тими, хто живе в окупації з 2014 року: Крим та ОРДЛО.

Такі труднощі, на думку експертів, відлякують вступників і відбивають у них бажання ставати українськими студентами.

При цьому на окупованих територіях, за даними правозахисників, зараз приблизно перебуває 1,6 млн дітей.

Ярослав Таранець зазначив, що за 2023 рік до Київського національного університету імені Тараса Шевченка вступило на навчання 10 абітурієнтів з ТОТ, троє з яких не з’явилося через що були відраховані. До Національного Авіаційного університету за 2023 рік вступило 17 учнів, до Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) - 2.

На завершення Валентина Потапова підкреслила, що нехтування правами дітей з окупованих територій є загрозою для національної безпеки України. І тому важливо, аби державні органи активно займалися цим питанням.

Фото: плакат із заходу