Олекса Гайворонський народився 30 квітня 1974 року, український історик, музейник, письменник і телеведучий, який спеціалізувався на історії Криму періоду Кримського ханства та Османської імперії. Він виріс у Бахчисараї в родині переселенців із Заходу України. У 1991–1996 роках навчався на історичному факультеті Сімферопольського державного університету (нині Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського). Після завершення навчання працював у Бахчисарайському історико-культурному заповіднику, де обіймав посади музейного працівника та заступника директора з наукової роботи. Гайворонський мав проукраїнську позицію та певний час був залучений до громадської діяльності в Криму. Після того, як росія окупувала Крим у 2014 році, він вирішив залишитися в Бахчисараї, попри можливість виїзду з півострова.

Олекса називав себе «заручником історичних обставин» в одному із своїх інтерв'ю для «Радіо Свобода».

В умовах окупації продовжував наукову діяльність і працю над історичними дослідженнями Криму. Згодом поступово відійшов від публічної активності та зосередився на роботі й дослідженнях. У вересні 2023 року стало відомо про його смерть після тривалої хвороби, яка дала ускладнення на серце. Його науковий доробок і дослідження історії Криму залишилися важливою частиною української кримознавчої традиції.

До 2014 року він був автором і ведучим телепрограми «Прогулянки Кримом з Олексою Гайворонським» на телеканалі «ATR», де розповідав про історичні пам’ятки Криму безпосередньо з місць їх розташування. Разом з Олексою глядачі подорожували фортецями і кримськими горами, заходили в античні міста, мандрували вулицями кримських міст, знайомилися з історією кримськотатарського прапора й занурювалися в атмосферу часів Кримського ханства.

Скриншот одного з випусків «Прогулянки Кримом з Олексою Гайворонським».«ATR»

Одним з його проєктів став сценарій до першого кримськотатарського дитячого фільму-казки «Хидир-дєдє» — телевізійної казкової історії, створеної для дитячої аудиторії на основі народних мотивів і кримськотатарського фольклору. Проєкт мав на меті популяризувати мову та культуру кримських татар серед дітей.

Кдар з фільму Хидир-дєдє.

Згодом Гайворонський працював як дослідник історичних постатей для документальних фільмів. Він вивчав біографію Ісмаїла Гаспринського для стрічки «Перекладач», а також життя поета Бекіра Чобан-Заде для фільму «Шлях джигіта», що були присвячені ключовим діячам кримськотатарської культури та просвіти.

Кадр із фільму «Перекладач»

У науковій сфері Олекса Гавронський упорядкував двотомне видання «Володарі двох материків», присвячене історії Криму XV — середини XVIII століть. Це масштабна праця про політичну та культурну історію регіону в період Кримського ханства та про його відносини з сусідніми державами.

Двотомник «Володарі двох материків»

Окремо він підготував книгу «Країна Крим. Нариси про пам’ятки історії Кримського ханату», що містить 61 історичний нарис про архітектурні та культурні пам’ятки середньовічного Криму. Видання, яке було завершене вже після окупації Криму, спершу вийшло російською мовою, а згодом автор сам переклав його українською.

Книга «Країна Крим. Нариси про пам’ятки історії Кримського ханату»

Також Гайворонський був автором низки публікацій для «Радіо Свобода», які виходили у 2018–2020 роках, і були присвячені історії Кримського ханства та його зв’язкам з Україною.

Фото: Олекса Гайворонський. З відкритих джерел.