7 квітня 1917 року в Сімферополі відбувся Всекримський мусульманський з’їзд — подія, що стала однією з ключових у формуванні кримськотатарського національного руху. Саме тоді кримські татари вперше за понад століття самостійно обрали муфтія Криму.

З’їзду передувала активна політична підготовка. 25 березня 1917 року в Aqmescit (Сімферополь), за ініціативи політика і журналіста Алі Боданінського, відбулися збори Кримського мусульманського благодійного товариства «Джемієт-хайріє», на якому створили Тимчасовий мусульманський революційний комітет. Саме він узяв на себе представництво інтересів кримських татар.

Вже за кілька тижнів, 7 квітня, цей орган скликав загальнонаціональний з’їзд у приміщенні кінотеатру «Баян» (нині — кінотеатр імені Тараса Шевченка). У заході взяли участь понад 2000 осіб, з яких близько 1500 були делегатами. Головував на з’їзді Сеітджеліл Хаттат.

Історичність цієї події полягає в тому, що після анексії Кримського ханства Російською імперією у 1783 році муфтіїв фактично призначали імперські органи, обираючи лояльних кандидатів. Це позбавляло кримських татар релігійної автономії. На з’їзді 1917 року цю практику було зламано. Муфтієм Криму, а також Литви, Польщі і Білорусі обрали 32-річного Номана Челебіджихана — юриста, богослова, поета та випускника Стамбульського університету. Його підтримали представники інтелігенції та молодь як лідера, здатного поєднати традиції та модерні підходи.

Після обрання Челебіджихан очолив Мусвиконком — орган, який зосередив управління ключовими сферами життя кримських татар: від культури й релігії до економіки та політики. Цей з’їзд став точкою відліку формування власних інституцій кримськотатарського народу та переходу до самоврядування. Саме тому 7 квітня 1917 року вважають початком сучасної кримськотатарської політики.

Номан Челебіджіхан. З сайту Крим.Реалії.