Вчора окупанти повторно затримали важкохворого політв’язня Ленура Халілова, у якого діагностовано первинний рак печінки з метастазами в лімфовузли.

А вже сьогодні російські силовики прийшли в домівки жінок у Бахчисарайському районі, зокрема, до дружини іншого політв’язня. Все це є черговим свідченням системності російських репресій в окупованому Криму — безжальних, цинічних і показових.

Про це в коментарі QIRIM.News заявила Постійна Представниця Президента України в АР Крим Ольга Куришко.

«Росія послідовно намагається залякати місцеве населення. Під ударом опиняються не лише самі політв’язні, а й їхні рідні — передусім жінки, які стають заручницями режим», — наголосила Куришко.

За її словами, за 11 років російської окупації Криму відомству відомо про щонайменше 28 жінок, які зазнали кримінальних переслідувань.

Частина з них досі перебуває за ґратами: Ірина Горобцова, Валерія Гольденберг, Ірина Данилович, Галина Довгопола, Ніна Малахова, Оксана Сенеджук, Ганна Сухоносова. Інші — під слідством, з умовними вироками або під постійним наглядом окупантів. Дехто навіть після звільнення був змушений залишити півострів, рятуючись від майбутніх переслідувань.

Попри кримінальні переслідування за так званий «екстремізм», «тероризм» та інше, половина всіх адміністративних справ у Криму — проти жінок.

«Станом на 7 жовтня 2025 року зафіксовано 1 585 справ за статтею 20.3.3 КпАП рф («дискредитація Збройних сил рф»). У 1 449 випадках вже винесено постанови про штрафи або сукупні рішення за кількома статтями, ще 23 справи наразі на розгляді», — зазначила Представниця Президента України в Криму.

Ця стаття, як наголосила Куришко, стала універсальним інструментом для репресій. Окупаційна адміністрація використовує її для покарання будь-яких проявів незгоди — від коментаря у соцмережі до розмови в черзі або участі у мирній акції.

«Особливо показово, що понад половина — 755 постанов (52%) — винесено проти жінок, що свідчить про цілеспрямоване переслідування саме жінок, які часто є рушійною силою локальних ініціатив, волонтерками, правозахисницями або просто матерями, які говорять правду про війну.

Для окупаційної системи вони становлять загрозу не силою, а моральним авторитетом», — заявила Представниця Президента в Криму.

Вона акцентувала, що жінок карають не лише вироками, а й умовами утримання. У колоніях — холод, антисанітарія, брак медичної допомоги. Ірина Данилович, українська громадянська журналістка, після мікроінсульту втратила чутливість частини тіла й слух, але не отримує лікування.

Галина Довгопола, пенсіонерка з Севастополя, стала однією з найстарших політв’язнів Криму — її «судили» таємно, попри вік і хвороби. Ненадання медичної допомоги в таких випадках правозахисники називають формою катування.

«Психологічний тиск — ще один інструмент придушення. Жінок ізолюють від родин, обмежують спілкування, шантажують дітьми.

Матерям погрожують позбавленням опіки, аби змусити замовкнути. Та попри це, жінки Криму залишаються носіями гідності й опору», — підкреслила Куришко.

Серед тих, хто не скорився, жінки, які після арештів іхніх чоловіків стали координаторками ініціатив, що допомагають дітям політв’язнів та їхнім родинам.

Вони розповідають про репресії в Криму на міжнародних майданчиках, зокрема в ОБСЄ, і продовжують боротися за право кримських родин на життя без страху.

«Ми маємо чути їхні голоси, підтримувати їхні родини й нагадувати світу: жінки Криму — це обличчя спротиву», - резюмувала Представниця Президента України в АР Крим.