24 лютого 2022 року росія здійснила повномасштабне військове вторгнення в Україну. Це було продовження політики, розпочатої кремлем у 2014 році, коли вони анексували Крим та встановили контроль над частинами Луганської та Донецької областей, де були проголошені «ДНР» та «ЛНР».

Початок вторгнення та перші реакції

24 лютого 2022 року о 3:40 ранку російські війська здійснили повномасштабне вторгнення в Україну, перетнувши державний кордон з кількох напрямків. Перша колона танків увійшла на територію Луганської області.

О 4:00 за київським часом очільник кремля виступив із заявою про початок «військової операції» з метою «демілітаризації та денацифікації України».

Приблизно о 5:00 росія завдала масовані ракетні удари по військових та інфраструктурних об’єктах всієї України. Вибухи пролунали у Києві, Харкові, Дніпрі, Борисполі, Броварах, Херсоні, Умані, Івано-Франківську, Чугуєві, на аеродромах Озерне, Кульбакіне, Краматорськ, Чорнобаївка. За оцінками Міноборони США, було випущено понад 160 ракет.

Затори на виїзді з Києва 24 лютого 2022 року

Одночасно російські підрозділи розпочали наступ вздовж усього кордону — від Полісся до Луганщини, а також посилили дії в зоні Операції об’єднаних Сил (ООС) на Донбасі та в районі Перекопу. Росія висунула ультимативні вимоги: «демілітаризація», «денацифікація», визнання «ДНР» і «ЛНР», закріплення анексії Криму та гарантії невступу України до НАТО.

Близько 5:30 ранку український військовий інженер Віталій Скакун підірвав разом із собою Генічеський автомобільний міст, щоб затримати просування російської танкової колони.

За даними Генштабу ЗСУ, на півночі ворог був зупинений вздовж ріки Уж у районах Великі Осняки, Рівнопілля; на Чернігівщині 1-ша окрема танкова бригада зупинила колони бронетехніки біля Батурина та на підступах до Чернігова.

Вторгнення російських військ зі сторони Білорусі

Російська армія рухається в напрямку Херсона

Україна розірвала дипломатичні відносини з росією. Близько 6:30 ранку президент Володимир Зеленський повідомив, що у країні запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Близько 8:00 Верховна Рада запровадила воєнний стан в Україні у зв’язку з нападом росії. «За» проголосувало 300 депутатів.

Західні країни та провідні світові компанії розпочали впровадження нового пакету економічних санкцій проти росії. Президент США Джо Байден назвав вторгнення «неспровокованою та несправедливою агресією». Керівники Європейської ради та Єврокомісії Шарль Мішель та Урсула фон дер Ляєн оприлюднили спільну заяву на підтримку України.

"Ми жорстко засуджуємо необгрунтований напад росії на Україну. У ці темні часи наші думки з Україною, з невинними жінками, чоловіками та дітьми, які стикнулися з цим неспровокованим нападом і нині бояться за свої життя", — йдеться у заяві лідерів ЄС.

Національний банк України (НБУ) зафіксував курс гривні на рівні 29,25 грн за долар та обмежив зняття готівки на рівні 100 тисяч гривень на день. McDonald’s закрив усі ресторани в Україні, Coca-Cola закрила завод.

Міський голова Києва Віталій Кличко оголосив про запровадження комендантської години в Києві з 22:00 до 7:00 ранку.

Близько 18:00 години з’явилася інформація про те, що російські вертольоти з десантом підлетіли до Гостомеля, де розташований важливий аеродром. Близько 22:49 було повідомлено про відбиття Гостомеля українськими військовими, там відбулася зачистка від ворога. Місія ОБСЄ евакуювала всіх співробітників з України, а президент Франції Емманюель Макрон подзвонив очільнику кремля, марно намагаючись переконати того зупинити вторгнення.

Знищена "Мрія" в Гостомелі

За даними Генштабу ЗСУ, втрати ворога за першу добу повномасштабного вторгнення склали: понад 30 танків, близько 130 ББМ, 7 літаків, 6 гелікоптерів та приблизно 800 людей з особового складу.

Розбита російська техніка біля Харкова

Наслідки для України

2 березня 2022 року на надзвичайній сесії Генеральної Асамблеї ООН 141 країна проголосувала за резолюцію, яка засудила дії росії та вимагала виведення військ. Проти проголосувало 5 країн, утрималися 35. У перші дні після вторгнення США, Європейський Союз, Велика Британія, Канада, Японія та інші країни запровадили масштабні санкції: відключення російських банків від системи SWIFT, замороження золотовалютних резервів Центробанку росії, обмеження на експорт технологій та енергоносіїв. НАТО активізувало плани оборони східного флангу Альянсу.

Війна спричинила масштабну гуманітарну кризу — мільйони людей змушені були залишити рідні домівки. Зруйновано тисячі об’єктів інфраструктури, зокрема енергетичні потужності.

Наслідки для світової політики

Вторгнення призвело до суттєвих змін у міжнародних відносинах: Фінляндія та Швеція вступили до НАТО, відмовившись від десятиліть нейтралітету. Європейські країни стрімко скоротили залежність від російських енергоносіїв. Оборонні бюджети країн НАТО зросли. Німеччина переглянула свою політику щодо росії.

Сама росія, опинившись в ізоляції від західних країн, посилила співпрацю з Іраном, Північною Кореєю та Китаєм.

Війна стала каталізатором розвитку нових технологій на полі бою: масове застосування дронів, систем радіоелектронної боротьби, супутникового зв’язку. Україна та росія активно використовують безпілотники для ударів по тилу.

Україна вже чотири роки відважно бореться з російською агресією та захищає свій суверенітет.

Фото з відкритих джерел: руїни в Бородянці на Київщині